Court ruling № 79464490, 29.01.2019, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

29 січня 2019 року м. Київ№ 826/12014/18Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., ознайомившись з позовною заявою у справі

за позовом ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії , ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві в якому просив:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві врахування до призначеної підполковнику запасу, учаснику бойових дій в АТО, ОСОБА_1 пенсії з врахуванням усіх сум складових грошового забезпечення, які були йому нараховані, у тому числі щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, одноразова грошова допомога в разі звільнення з військової служби, винагорода за безпосередню участь в АТО, винагорода за тривалу безперервну військову службу, премія згідно Дисциплінарного статуту) за останні місяці служби підряд перед звільненням, які входили до розрахунку пенсії, до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок призначеної підполковнику запасу ОСОБА_1 пенсії з моменту її призначення з урахуванням усіх сум складових грошового забезпечення, які були йому нараховані, у тому числі щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, одноразова грошова допомога в разі звільнення з військової служби, винагорода за безпосередню участь в АТО, винагорода за тривалу безперервну військову службу, премія згідно Дисциплінарного статуту) за останні місяці служби підряд перед звільненням, з урахуванням довідки від 23.03.2018р. № 305/249 виданої Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України, і виплатити йому різницю, що утворилась з моменту призначення пенсії до моменту фактичного перерахунку.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем протиправно не включено до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, усі одноразові щомісячні додаткові грошові винагороди та одноразові додаткові види грошового забезпечення (грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових витань, індексація, одноразова грошова допомога в разі звільнення з військової служби, винагорода за безпосередню участь в АТО, винагорода за тривалу безперервну військову службу, премія згідно Дисциплінарного статуту).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва 02.08.2018р. відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивачу з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, одноразова грошова допомога в разі звільнення з військової служби, винагорода за безпосередню участь в АТО, винагорода за тривалу безперервну військову службу, премія згідно Дисциплінарного статуту), з огляду на що, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Однак, проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що частина позовних вимог підлягає залишенню без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Крім того, суд вважає за необхідне також зазначити, що при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду 30.08.2018р., однак, як зазначає позивач пенсія виплачувалось у меншому розмірі починаючи з дати її призначення, а саме з 11.12.2004р..

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов подано з пропуском встановленого законом строку, а підстави для його поновлення відсутні, оскільки будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду у визначені законом строки з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються її права та законні інтереси. Пенсія є періодичним платежем, про розмір цих виплат позивач знав, а тому в разі не згоди, мав право звернутися до суду.

Посилання позивача на ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, зокрема, про те, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком, суд вважає помилковими, з огляду на таке.

Положення частин 1 та 2 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ до спірних правовідносин застосуванню не підлягають, оскільки ними передбачено порядок перерахунку пенсій у зв'язку із введенням в дію цього Закону.

Статтею 51 цього Закону передбачено строки перерахунку пенсій, підстави для якого передбачені статтею 63 цього Закону.

В свою чергу позовні вимоги позивача не пов'язані з перерахунком пенсії на підставі статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, а підставою звернення до суду є неврахування усіх видів грошового забезпечення при призначенні пенсії та виплата в зв'язку з цим пенсії у меншому розмірі.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеною в постанові від 28.02.2018р. у справі №522/9660/16-а, адміністративне провадження №К/9901/2925/18.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду відповідно до вимог ч. 3 ст. 123 КАС України.

Керуючись ст. 205, 240, 241, 248, 250 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок призначеної підполковнику запасу ОСОБА_1 пенсії з моменту її призначення, а саме з 11.12.2004р. до 29.02.2018р. з урахуванням усіх сум складових грошового забезпечення, які були йому нараховані, у тому числі щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, одноразова грошова допомога в разі звільнення з військової служби, винагорода за безпосередню участь в АТО, винагорода за тривалу безперервну військову службу, премія згідно Дисциплінарного статуту) за останні місяці служби підряд перед звільненням, з урахуванням довідки від 23.03.2018р. № 305/249 виданої Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України, і виплатити йому різницю, що утворилась з моменту призначення пенсії, а саме з 11.12.2004р. до 29.02.2018р. - залишити без розгляду.

2. Роз'яснити, що позивач після усунення підстав, з яких позов залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 292-297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська