Court ruling № 79431174, 28.01.2019, Dnipropetrovsk District Administrative Court

УХВАЛА

28 січня 2019 року Справа №160/529/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2019р. ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просить:

- визнати неправомірною відмову відповідача у здійсненні позивачеві перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018р., на підставі довідки Апеляційного суду Дніпропетровської області №7-244-С від 14.08.2018р.;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88%, починаючи виплату з 01 січня 2018 року, без обмеження граничного розмір урахуванням раніше виплачених сум, з подальшим перерахунком раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання, у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Одночасно у позові позивач заявляє клопотання про відстрочення сплату судового збору до ухвалення рішення за її позовом відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" № 3674 від 08.07.2011р.

За приписами ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови якщо, зокрема, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вирішуючи питання щодо можливості звільнити позивача від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову, суд з урахуванням правових позицій, викладених у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015р. №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року №3674-УІ "Про судовий збір", а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. №2 виходить із того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Разом з тим, позивачем жодного доказу на підтвердження скрутного майнового стану та неможливість сплати судового збору на момент подання даного адміністративного позову в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору не додано.

Згідно до ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Окрім того, п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак, як вбачається зі змісту адміністративного позову, позивачем у поданому адміністративному позові не було зазначено офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача та відповідача в порушення вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду: документів, які підтверджують підстави відстрочення сплати судового збору відповідно до закону (зокрема, довідку про нараховане та фактично отримане щомісячне довічне грошове утримання за період з січня 2018 року по грудень 2018 року); адміністративного позову, що відповідає вимогам ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, із зазначенням у ньому офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача та відповідача у відповідності до вимог до вимог ст.8 Закону України "Про судовий збір", п.2 ч.5 ст.160, ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.5 ст.160, ч.3 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачеві у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:

- документів, які підтверджують підстави відстрочення сплати судового збору відповідно до закону (зокрема, довідку про нараховане та фактично отримане щомісячне довічне грошове утримання за період з січня 2018 року по грудень 2018 року) у відповідності до вимог ст.8 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

- адміністративного позову, що відповідає вимогам ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, із зазначенням у ньому офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача та відповідача у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва