
195/1963/18
У Х В А Л А
іменем України
25.01.2019 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді - Омеко М.В., за участю секретаря - Мартиновій Н.В., розглянувши у підггтовчому судовому засіданні клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Запорізької області, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової і моральної шкоди завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури і суду, -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Томаківського районного суду Дніпропетровської області на розгляді знаходиться цивільна справа №195/1963/18 за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Запорізької області, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової і моральної шкоди завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури і суду.
В підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявив клопотання про витребування доказів, а саме:
- витребувати з Марганецького міськрайонного суду Дніпропетровської області належним чином завірені копії журналів та протоколів всіх судових засідань, що містьться в матеріалах кримінальної справи № 180/3410/14-к відносно ОСОБА_2
Позивач ОСОБА_2 заявлене клопотання про витребування доказів підтримує та просить його задовольнити.
Представник Запорізької обласної прокуратури Стешенко В.Є. в судовому засіданні заперечував проти заявленого клопотання.
Зваживши доводи клопотання, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу, якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Частиною 3 статті 84 ЦПК України визначено, що у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Враховуючи предмет позову, з метою всебічного та повного з'ясування усіх наявних обставин вказаної справи, своєчасного її розгляду суд приходить до висновку про необхідність витребування доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст. 84 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати від Марганецького міськрайонного суду Дніпропетровської області (місце знаходження: 53400, м. Марганець, вул. Єдності,72а, належним чином завірені копії журналів та протоколів всіх судових засідань, що містьться в матеріалах кримінальної справи № 180/3410/14-к відносно ОСОБА_2
Відповідно до вимог ч. 6, 7, 8 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлений строк, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п"яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.
Суддя: М.В. Омеко
The court decision No. 79405312, Tomakivka District Court of Dnipropetrovsk Oblast was adopted on 25.01.2019. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary information conveniently.
This decision relates to case No. 195/1963/18. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: