Decision № 79403274, 24.01.2019, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

24 січня 2019 р. № 2040/6942/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУНОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) скасування рішень та податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №0005024001 від 12.07.2018 року про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії;

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №0005034001 від 12.07.2018 року про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005014001 від 12.07.2018 року, яким застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) фінансової санкції у вигляді штрафу за порушення законодавства про патентування, нормативного регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 8461,00 грн.;

- стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704,80 грн.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на те, що рішення про застосування фінансових санкцій та податкове повідомлення-рішення складене на підставі висновків, які суперечать фактичним обставинам підприємницької діяльності позивача, не відповідає чинному законодавству України, є необґрунтованими і повинні бути скасовані.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2018 року закінчено підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Конверт з поштовою кореспонденцією повернувся на адресу суду з зазначенням "за закінченням терміну зберігання" (а.с.77-79).

Представник відповідача - Головного управління ДФС у Харківській області І.В.Гаєвська (довіреність №31209/9/20-40-10-05-01 від 18.12.2018 р.) прибув у судове засідання, заперечував по суті заявлених позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У письмовому відзиві (а.с.35-38) зазначив, що з огляду на положення Податкового кодексу України, законів України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", оскільки під час проведення фактичної перевірки встановлено реалізацію 50 грам коньяку на розлив для кінцевого споживання.

Відповідно до частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали адміністративний справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області на підставі направлень №1004, № 1003 від 20.06.2018 року проведена фактична перевірка з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні виробництва і обігу підакцизних товарів стосовно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

За результатом перевірки складено акт (довідка) про результати фактична перевірка з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні виробництва і обігу підакцизних товарів №2634/20-40-40-01-10/НОМЕР_2 від 27.06.2018 року (а.с.40-41).

Перевіркою встановлено факт реалізації однієї порції коньяку "Шабо" 3*- ємністю 0,05 л за ціною 20,00 грн. Розрахункову операцію через РРО не проведено, касовий чек встановленого зразка на повну вартість покупки у сумі 20,00 грн. не видано, чим порушено п.1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР.

До перевірки не надано прибуткові та товарно-транспортні накладні на алкогольні напої, описані у додатку 1 до акту перевірки, чим порушено п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР.

В ході перевірки встановлений факт реалізації алкогольних напоїв без придбання відповідної ліцензії, що є порушенням ч.14 ст.15 Закону України від 19.12.1995 року №431/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Також перевіркою встановлено факт зберігання роздрібної партії алкогольних напоїв в місяцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру, що є порушенням ч. 37 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР.

За результатами перевірки ГУ ДФС України у Харківській області прийняті наступні рішення:

- рішення про застосування фінансових санкцій №0005024001 від 12.07.2018 року про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії (а.с.8);

- рішення про застосування фінансових санкцій №0005034001 від 12.07.2018 року про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру (а.с.9);

- податкове повідомлення-рішення №0005014001 від 12.07.2018 року, яким застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансової санкції у вигляді штрафу за порушення законодавства про патентування, нормативного регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 8 461,00 грн. (а.с.10).

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995 (далі Закон № 481/95-ВР) спеціальним Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790 (далі Порядок №790).

Відповідно до положень підпункту 19-1.1.16 пункту 19.1 статті 19 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 80.10 статті 80 Податкового кодексу України передбачено, що порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.5 статті 86 Податкового кодексу України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органів державної податкової служби, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами органу державної податкової служби складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів податкового органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону № 481/95-ВР. регламентований спеціальним Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі - Порядок № 790).

Пунктом 5 Порядку №790 визначено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта господарювання, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Статтею 15 Закону № 481/95-ВР встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

На час проведення перевірки у позивача була відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованою за адресою: АДРЕСА_2.

Також встановлено факт реалізації однієї порції коньяку "Шабо 3*" ємністю 0,005 л. за ціною 20 грн., що підтверджується рахунком №014 від 22.06.2018 р. та поясненнями бармена кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_4 Підтвердженням наявності зазначеного алкогольного напою також є меню кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Згідно з положеннями ч.1, 6 ст.15-3 Закону № 481/95-ВР, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у невизначених для цього місцях торгівлі. Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Частиною першою статті 17 Закону №481/95-ВР встановлено, що за порушення норм цього закону посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Частиною 2 ст.17 Закону №481/95-ВР визначено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень; порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість та законність прийнятого відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій №0005024001 від 12.07.2018 р. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії.

Стосовно позовних вимог про скасування рішення про застосування штрафних санкцій №0005034001 від 12.07.2018р., суд зазначає:

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" місцем зберігання алкогольних напоїв визначено місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Абзацом 13 статті 1 Закону № 481/95, визначено, що роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Згідно приписів статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається суб'єкту господарювання протягом семи календарних днів від дня подання заяви.

Беручи до уваги, що факт зберігання алкогольних напоїв в приміщенні кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", в якому провадить діяльність ФО-П ОСОБА_1 підтверджується описом наявної підакцизної продукції до акту перевірки від 27.06.2018 року №2634/20-40-40-01-10/НОМЕР_1, а позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст.77, 78 КАС України на спростування доводів податкової інспекції, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0005014001 від 12.07.2018 р. стосовно застосування до ФО-П ОСОБА_1 штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, нормативного регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, суд зазначає наступне.

Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Пунктом 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно пунктом 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти господарювання зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Пунктом 3 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що суб'єкти господарювання зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Судом встановлено, що співробітниками органів ДФС під час проведення перевірки зафіксовано факт не проведення розрахункової операції через РРО, не роздрукування та невидача розрахункового документу на суму покупки 20 грн.

Відповідно до абзацу 1 п.1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, вчинене вперше - 1 гривня.

Крім того, при проведенні перевірки встановлено не проведення обліку/порушення порядку обліку встановленого законодавством, товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не відображені в обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації - до перевірки не надано прибуткові та товарно-транспортні накладні на алкогольні напої згідно опису до акту перевірки на загальну суму 4230 грн.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Позивач не надає жодних доказів, які б спростовували вказану інформацію, доводи позивача не підкріплені належними та допустимими доказами, зокрема - первинними документами, які б підтверджували реалізацію товару іншої міцності. В акті перевірки також позивачем жодних зауважень не зазначено.

Таким чином, суд доходить висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення та відсутність підстав для його скасування.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення винесені контролюючим органом на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірними. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 1,2, 6,7,19, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішень та податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Панченко