Decision № 79308531, 13.12.2018, Rivne District Administrative Court

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 грудня 2018 року м. РівнеСправа №1740/2298/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., за участю секретаря судового засідання Мидловець Л.О., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка" доОСОБА_3 управління ДФС у Рівненській області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка" (далі – ТОВ ВТП "Агропереробка") звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3 управління ДФС у Рівненській області про визнання дій незаконними щодо нарахування та відображення в Інтегрованій картці платника пені по платежу "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості, 18010400" в розмірі 4412,86 грн.; зобов’язання вчинення дій щодо вилучення з Інтегрованої картки платника вказану суму пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача по нарахуванню та відображенні в ІКП пені по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, є протиправними, оскільки суми донарахованого грошового зобов’язання були добровільно сплачені позивачем у визначені законодавством строки.

Ухвалою від 24.09.2018 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Разом з тим, відповідачу встановлено строк для подання суду відзиву.

Відповідач у строк встановлений судом надав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та суду пояснив, що підставою для нарахування пені у 2018 році слугувало прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення від 27.03.2017 за №0001821402 форми "Р", яким Товариству донараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 11381,33 грн. та штрафні санкції в сумі 2845,34 грн. Згідно з долученим до листа розрахунком, оскаржувана пеня нарахована за період з 02.03.2015 по 14.04.2017. Обґрунтовуючи саме цей період для нарахування пені, відповідач посилається на норми ст. 129 Податкового кодексу України, згідно з якою нарахування пені розпочинається при нарахування суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Вважає, що відповідач таким чином ототожнив граничний строк сплати податкового зобов’язання із строком сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що визначений ст. 266 Податкового кодексу України, яким є 30 число місяця, що наступає за звітним кварталом. Позивач вказує, що декларація з податку на нерухоме майно за 2015 рік, відмінне від земельної ділянки, ним згідно з порядком, визначеним у п. 266.7.5 Податкового кодексу України (до 20 лютого звітного року) не подавалася, оскільки останній не вважав себе платником даного податку. А відтак, сума грошового зобов'язання з даного податку позивачем самостійно не розраховувалася та не може бути узгодженою за фактом подачі декларації, як це презюмується п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України. Позивач ствердив, що у податковому повідомленні-рішенні за №0001821402 форми "Р", яким йому донараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зазначено, що нарахування пені у відповідності до підпункту 129.1.1 Податкового кодексу України розпочинається у разі несплати у встановлений строк грошового зобов’язання. На виконання даного податкового повідомлення-рішення суми донарахованого грошового зобов’язання були добровільно сплачені позивачем платіжним дорученням №1457 від 14.04.2017, тобто протягом 10-денного строку за днем отримання податкового повідомлення-рішення. Таким чином, через узгодження суми податку, виконання позивачем податкового повідомлення-рішення, строк для нарахування пені не розпочався. Позивач також зазначив, що нарахування пені розпочинається після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу. При цьому, у разі нарахування суми грошового зобов’язання контролюючими органами нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Податковим кодексом України. Просив позовні вимоги задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача заперечила проти заявлених позовних вимог, зокрема зазначила, що в ході проведення 13.03.2017 контролюючим органом перевірки встановлено, що згідно з довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, свідоцтва про право власності, 22.10.1999, виданого Виконавчим комітетом Великоомелянської сільської ради ТОВ ВТП "Агропереробка" володіє адміністративним приміщенням за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н., с. Велика Омеляна, вулиця Я.Гашека, будинок 120, загальною площею 505,5 кв. м. Проте, позивачем не подано декларації та не задеклароване податкове зобов’язання на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період 2015 та 2016 роки. Ставки податків затвердженні: рішенням Виконавчого комітету Великоомелянської сільської ради №989 від 28.01.2015 на 2015 рік; рішенням Виконавчого комітету Великоомелянської сільської ради №75 від 29.01.2016 на 2016 рік. Відповідно до пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. За порушення позивачем положень Податкового кодексу України, відповідач визначив ТОВ ВТП "Агропереробка" суму податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до бюджету Великоомелянської сільської ради, а згідно зі ст. 129 Податкового кодексу України в автоматичному режимі нараховано пеню за весь період заниження податкового зобов’язання на суму такого заниження, оскільки платних весь період, коли не декларував та не сплачував податки, користувався коштами, які він повинен був сплатити до бюджету. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши представників сторін, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства України, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, судом встановлено наступне.

ТОВ ВТП "Агропереробка" (код ЄДРПОУ 22572180) зареєстроване з 30.03.1995 як юридична особа, взяте на облік як платник податків і зборів у ДПІ у Рівненському районі ОСОБА_3 управління ДФС у Рівненській області; код основного виду економічної діяльності: 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру (а.с.17-22).

На підставі висновків акту перевірки №100/17-14-00-01/22572180 від 13.03.2017 встановлено порушення ТОВ ВТП "Агропереробка" пп.266.1.1 пп.266.2.1 п. 266.2, пп.266.3.3 пп.266.3, пп.266.5.1 пп.266.5, пп.266.7.5, пп.266.7, пп. 266.9.1 п. 266.9 ст. 266 Податкового кодексу України, у зв’язку з чим ОСОБА_3 управлінням ДФС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення за №0001821402 від 27.03.2017 форми "Р", згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 14226,67 грн., з яких: 11381,33 грн. – за основним платежем; 2845,34 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.10).

Позивач адміністративним або ж судовим порядком оскарження податкового повідомлення-рішення за № НОМЕР_1 від 27.03.2017 не скористався, вказану суму грошового зобов’язання сплатив 14.04.2017, що підтверджується копією платіжного доручення №1457 на суму 14226,67 грн. (а.с.12).

ОСОБА_3 управлінням ДФС у Рівненській області за період з 02.03.2015 по 14.04.2017 нараховано ТОВ ВТП "Агропереробка" пеню у зв’язку з порушенням граничного строку сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 8412,40 грн. (а.с.9,13-16).

24.07.2018 позивач подав відповідачу скаргу за №851 про внесенні змін до інтегрованої картки обліку платника податків шляхом вилучення запису про нарахування пені за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" в розмірі 8412,40 грн. (а.с.7).

ОСОБА_3 управління ДФС у Рівненській області від 23.08.2018 №6787/10/17-00-14-05 позивача повідомлено, що враховуючи звернення платника щодо коригування суми нарахування пені та вимоги ст. 129 Податкового кодексу України здійснено перерахунок пенсі, за результатом якого скасовано пені в сумі 3999,54 грн. (а.с.8).

Вважаючи дії незаконними дії відповідача щодо нарахування пені та внесення її до інтегрованої картки платника податку, позивач звернувся до суду за даним позовом.

Надаючи оцінку правомірності поведінки відповідача у спірних правовідносинах, суд бере до уваги, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із статтею 16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).

Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 38.2 статті 38 ПК України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до п.54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Статтею 8 ПК України встановлено загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Згідно підпункту 10.1.1. пункту 10.1. статті 10 ПК України до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно.

Статтею 266 ПК України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно підпунктів 265.1.1. пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до п.п. 266.1.1. п. 266.1. ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Виходячи із положень підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 та пункту 269.1 статті 269 ПК України відповідач у період 2015-2016 років був платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що він не заперечив, сплативши прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 27.03.2017 №0001821402.

Підпунктом 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПК України визначено що платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду, всупереч пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України позивач самостійно не обчислив суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 та 2016 року та не подав контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта оподаткування декларацію встановленої форми.

Згідно з підпунктом 266.10.1. пункту 266.10. статті 266 ПК України податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

За наведених обставин судом встановлено, що ТОВ ВТП "Агропереробка" зобов’язане було сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік у строк до 28.02.2015, а за 2016 рік у строк до 29.02.2016.

Всупереч наведеному, ТОВ ВТП "Агропереробка" у строки, визначені пп. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 ПК України не сплатило грошове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке було зобов’язане обчислити та сплатити самостійно.

Позивач визнав правомірність прийняття відповідачем та не оскаржив податкове повідомлення-рішення від 27.03.2017 №0001821402, яким йому визначено грошове зобов’язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 14226,67 грн., в тому числі за податковим зобов’язанням 11381,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2845,34 грн. При цьому, судом встановлено, що позивачем сплачено штрафні санкції за самостійно визначену відповідачем суму податкового зобов'язання.

Відтак, ТОВ ВТП "Агропереробка" визнало свій обов’язок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 та 2016 роки, який не був виконаний у встановлені Податковим кодексом України строки.

Відповідно до пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається:

при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

За результатами судового розгляду справи, суд встановив, що позивач грошове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у строки, встановлені Податковим кодексом України не сплатив, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення не оскаржив, а відтак, суд вважає обґрунтованими та законними дії відповідача щодо нарахування ТОВ ВТП "Агропереробка" пені в сумі 4412,87 грн. за порушення граничного строку сплати грошового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

При цьому, суд вважає безпідставними та необґрунтованими доводи позивача щодо відсутності підстав для нарахування йому пені за порушення граничного строку сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у зв’язку з сплатою ним грошового зобов’язання у строки, встановлені податковим повідомленням-рішенням, позаяк обов’язок платника податку сплатити таке зобов’язання виник не з дня отримання податкового повідомлення рішення, а у строки, встановлені підпунктом 266.10.1. пункту 266.10. статті 266 ПК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у порядку та спосіб, визначений чинним законодавством України, а в межах спірних правовідносин відсутнє порушене право позивача, яке б потребувало судового захисту.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду довів правомірність його поведінки у спірних правовідносинах.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка" до ОСОБА_3 управління ДФС у Рівненській області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинення певних дій - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд (пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 січня 2019 року.

Суддя Щербаков В.В.