Court ruling № 79240929, 17.01.2019, Zachepylivka District Court of Kharkiv Oblast

Справа № 620/39/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.01.2019 року Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого – голови суду, судді Бойко Г.В.,

при секретарі – Оданець С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Зачепилівка Харківської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов позов ОСОБА_1 до Зачепилівської селищної ради Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю.

Позивач просить в порядку забезпечення позову накласти заборону вчинення будь-яких дій посадовими особами Зачепилівської селищної ради Харківської області із займаною ним земельною ділянкою площею 2,0 га., стверджуючи, що неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим чи утруднити виконання рішення суду. При цьому позивачем не вказано кадастровий номер земельної ділянки, місце розташування, межі та інші необхідні координати які б давали змогу ідентифікувати спірну земельну ділянку серед інших.

Суд, дослідивши матеріали заяви та додані до неї матеріали, матеріали цивільної справи, дійшов до наступного висновку.

Згідно положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно положень п. 1,2 ч. 1ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2ст.149 ЦПК України).

За умовами п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При задоволенні заяви про забезпечення позову та при обранні виду такого забезпечення, слід враховувати обраний спосіб судового захисту. Зазначений спосіб забезпечення позову повинен мати належний та дієвий засіб, яким досягається та мета на досягнення якої, такий спосіб був спрямований.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності за набувальною давністю на земельну ділянку площею 2,0 га., якою він користується з 1998 року. Але жодних даних про земельну ділянку(кадастровий номер, місце розташування, межі, тощо) позивачем не надано.

Вивчивши матеріали справи та враховуючи обставини справи, характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, суд приходить до висновку, що застосування заходів забезпечення позову без зазначення даних, які б дали змогу ідентифікувати спірну земельну ділянку, призведе до неможливості виконання ухвали суду про забезпечення позову, а отже буде відсутній ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому заява про накладення арешту на майно не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149, 150 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - залишити без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий, голова суду, суддя Бойко Г.В.