№ 79211538, 15.01.2019, Kakhovka City and District Court of Kherson Oblast

Справа № 658/153/19

провадження № 3/658/114/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року м. Каховка Херсонської області

Суддя Каховського міськрайонного суду Херсонської області Марків Т.А., розглянувши матеріали, які надійшливід Каховського ВП ГУНП в Херсонській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків в матеріалах справи відсутні, адреса реєстраційного обліку та фактичного місця проживання: АДРЕСА_1

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

До Каховського міськрайонного суду Херсонської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Під час розгляду справи було встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушення вимог ст. 256 КУпАП.

Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Згідно до абз. 5 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, визнана правильною практика тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративне правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП України, відповідного правоохоронному органу для належного оформлення.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 114525 від 13січня 2019 року зазначено, що до нього додаються пояснення свідків, але матеріали, які надійшли до суду містять і копію висновку результатів медичного огляду ОСОБА_1.

Проте, додана копія висновку не містить порядкового номеру, а також він не засвідчений належним чином (відсутня печатка лікаря ОСОБА_2, який проводив обстеження правопорушника, а також відсутня печатка закладу, де проводилося обстеження ОСОБА_1).

Вказані недоліки перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Керуючись ст. 256, п. 2 ст. 278 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Протокол серії ОБ № 114525 від 13 січня 2019 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 та додані в його обґрунтування матеріали повернути до Каховського ВП ГУНП в Херсонській області.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Т.А.Марків