Court ruling № 791828, 31.05.2007, Lviv Commercial Court of Appeal

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

31.05.07 Справа № 10/218

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Дубник О.П.

Якімець Г.Г.

розглянув апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу ”Стир”, с.Березини Радивилівського р-ну Рівненської обл. (далі –СВК) № 05 від 22.01.2007 р.

на постанову господарського суду Рівненської області від 22.12.2006 року

у справі № 10/218

за позовом СВК „Стир”, с.Березини Радивилівського р-ну Рівненської обл.

до відповідача ДПІ у Радивилівському районі, м.Радивилів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

За участю представників сторін:

від скаржника –не з'явився

від відповідача – Кіт В.А. –ГДПІ юр.від.

Апеляційна скарга розглядається без участі представника скаржника, який був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання (а.с.75), однак, не користався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні. Права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, представнику відповідача роз'яснено.

Постановою господарського суду Рівненської області від 22.12.2006 р. у справі № 10/218 (суддя Юрчук М.І.) відмовлено в задоволенні позову сільськогосподарського виробничого кооперативу ”Стир”, с.Березини Радивилівського р-ну Рівненської обл. (далі –СВК) про скасування податкового повідомлення-рішення Дубенської ОДПІ (правонаступником якої є ДПІ у Радивилівському районі) від 22.02.2006 р. за №0000212350/0. Дана постанова мотивована судом тим, що, оскільки, позивачем здійснено реалізацію майна –консервного заводу, що перебувало у податковій заставі, без дозволу та попереднього узгодження із податковим органом, ДПІ у Радивилівському районі правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції.

Позивач у справі –СВК «Стир», подав апеляційну скаргу на згадану постанову господарського суду, оскільки, на думку скаржника, помилковим є висновок податкового органу про порушення позивачем п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” при відчуженні майна на суму 111155 грн. без попередньої згоди податкового органу (активи платника податків на момент відчуження перебували в податковій заставі), скаржник зазначає, що хоча довідка податкового органу від 18.08.2004 р. свідчить про заборгованість позивача, однак не доводить наявності у СВК «Стир»податкової застави в розумінні ст.8 вищезазначеного Закону, тощо.

Відповідач з вимогами скаржника не погоджується з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу (а.с.76).

При розгляді апеляційної скарги та матеріалів справи судовою колегією встановлено наступне:

За результатами проведеної Дубенською ОДПІ позапланової виїзної документальної перевірки СВК «Стир»щодо реалізації заставного майна (консервного заводу), 17 лютого 2006 року складено акт за № 43/23/30563734, яким, встановлено порушення позивачем п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: відчуження майна на суму 111155 грн. (без ПДВ) без попередньої згоди податкового органу.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом 22 лютого 2006 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000212350/0, у відповідності до п.п.17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зобов'язано позивача сплатити штраф в розмірі суми відчуження, визначеної за звичайними цінами, що становить 111155 грн. в березні 2004 року.

Заслухавши пояснення представника податкового органу, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам та матеріалам справи, судова колегія відзначає наступне:

У відповідності із п.8.1 ст.8 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон України № 2181-ІІІ) право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Згідно абзацу 4 підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 цього Закону право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Відповідно до підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 вищевказаного Закону платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Згідно із підпунктом 17.1.8. пункту 17.1 статті 17 цього ж Закону у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, позивач допустив виникнення заборгованості по сплаті податків, обов'язкових зборах та платежах у сумі 4857 грн., про що йому було повідомлено першою податковою вимогою №1/102, яка залишена без задоволення. Друга податкова вимога за №2/199 позивачем також задоволена не була.

04 лютого 2002 року на адресу позивача податковим органом направлено повідомлення-інформацію про наявність податкового боргу та заборону без дозволу податкового керуючого здійснювати відчуження майна. 31 липня 2002 року податковим органом було зареєстровано податкову заставу в Державному реєстрі застав рухомого майна (запис про заставу за №890-359); запис про реєстрацію застави дійсний до 30.07.2007р.

В процесі реалізації консервного заводу, як об'єкта податкової застави, будь-якої згоди податковим органом для позивача не надавалося. Платник податку до податкового органу не звертався із запитом про можливість звільнення окремих видів активів від податкової застави.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що позивачем здійснено реалізацію майна - консервного заводу, що перебувало у податковій заставі без дозволу та попереднього узгодження із податковим органом. Тому, податковим органом, у відповідності до п.п.17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», правомірно було застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі суми відчуження, визначеної за звичайними цінами.

З врахуванням вищевикладеного, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови, як такої, що прийнята у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підставі фактичних обставин і матеріалів справи.

Отже, керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, п.п.6 і 7 р.YІІ Кодексу адміністративного судочинства України, -

Львівський апеляційний господарський суд У Х В А Л И В :

Постанову господарського суду Рівненської області від 22.12.2006 року у справі №10/218 залишити без змін, апеляційну скаргу СВК «Стир» - без задоволення.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути

оскаржена в касаційному порядку, у відповідності із ст.ст.211, 212 КАС України.

Справу повернути в господарський суд Рівненської області.

головуючий суддя Г.В. Орищин

судді О.П. Дубник

Г.Г. Якімець