
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2019 року Справа № 160/8594/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боженко Наталії Василівни розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_2 до пільгового стажу період роботи з 27.08.1983 року по 01.04.1996 року на КВП «Дніпропетровський комбайновий завод»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах з часу звернення за її призначенням, тобто з 22.05.2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач досяг пенсійного віку та має достатній пільговий стаж роботи за професіями, що відносяться до Списку № 2 та зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, проте відповідачем прийнято протиправне рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, обумовлене тим, що у нього недостатньо пільгового стажу для призначення відповідної пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Відповідачем протиправно не визнається період роботи з 27.08.1983 року по 01.04.1996 року на КВП «Дніпропетровський комбайновий завод» на посаді «ливарник пластмасс», оскільки в довідках наданих до відповідача містяться розбіжності в документах щодо роботи позивача.
Ухвалою суду від 20 листопада 2018 року дану справу прийнято до провадження, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
07 грудня 2018 року представником відповідача подано письмовий відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що в поданих позивачем на підтвердження свого пільгового стажу довідках містяться розбіжності з відомостями трудової книжки, що є підставою для відмови у призначенні пенсії за віком по Списку № 2 відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На підставі зазначеного у задоволенні позову просили відмовити.
Справу розглянуто відповідно до ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно записів трудової книжки від 01.07.1979 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі наказу № 1545 від 27.08.1983 року у період з 27.08.1983 року по 01.04.1996 року працював на КВП «Дніпропетровський комбайновий завод» на посаді «ливарник пластмасс».
22 травня 2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Проте, листом від 21 серпня 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, у зв'язку з відсутністю у ОСОБА_2 необхідного стажу.
Так, період роботи з 27.08.1983 року по 01.04.1996 року на КВП «Дніпропетровський комбайновий завод», не був зарахований до пільгового стажу, у зв'язку з розбіжностями в найменуванні структурного підрозділу заводу, а саме: згідно записів трудової книжки від 01.07.1979 року, ОСОБА_2 працював у цеху № 11, тоді як згідно пільгової довідки - «цех товаров народного потребления». Крім того, в наказі від 18.10.1995 року №403 "О сокращении численности на ІІ-м производстве", наявні дані про те, що "цех товаров народного потребления" зазначений під номером 1211.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з вимогами ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Так, відповідно до п.2 ч.2 ст 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено що, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно п. 20 вказаної Постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також за змістом п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Матеріалами справи, а саме трудовою книжкою від 01.07.1979 року підтверджено, що ОСОБА_2 у період з 27.08.1983 року по 01.04.1996 року працював на КВП «Дніпропетровський комбайновий завод» на посаді «ливарник пластмасс».
Записи про спірний період роботи засвідчено відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення немає.
Окрім того, судом встановлено, що професія позивача «ливарник пластмасс», згідно записів у його трудовій книжці, віднесена до Списку № 2.
Крім того, на підтвердження пільгового стажу роботи на вищезазначеному підприємстві позивачем було надано уточнюючи довідки, видані ліквідатором підприємства, а також копії наказів про атестацію робочих місць.
Таким чином, суд вважає, що даний період роботи повинен бути зарахований до пільгового стажу для призначення пенсії та наявний у позивача трудовий стаж роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, достатнім для призначення пільгової пенсії позивачу.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27 травня 2013 року № 19, № 19-1 та № 19-2, видані ліквідатором КВП «Дніпропетровський комбайновий завод» видані на ім'я позивача, містять розбіжності з відомостями трудової книжки, що призвело до невизнання органом Пенсійного фонду пільгового трудового стажу позивача в період з 27.08.1983 року по 01.04.1996 року, оскільки стаж роботи позивача у відповідний період підтверджений належним чином оформленими записами у його трудовій книжці.
Належних та допустимих доказів не працевлаштування позивача у даний період за професією, що віднесена до пільгового Списку №2 до суду відповідачем не надано.
В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 704,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № 1/43 від 16.11.2018 року.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 704,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке оформлене листом від 21.08.2018 року № 549/03.8-15 про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
3обов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_2 до пільгового стажу період роботи з 27.08.1983 року по 01.04.1996 року на КВП «Дніпропетровський комбайновий завод» та призначити пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 22 травня 2018 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704,80 гривень (сімсот чотири гривні 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 15.01.2019 року.
Суддя Н.В. Боженко
The court decision No. 79164469, Dnipropetrovsk District Administrative Court was adopted on 15.01.2019. The procedural form is Administrative, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data easily.
This decision relates to case No. 160/8594/18. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: