Decision № 79137607, 14.01.2019, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 року

Справа № 160/8490/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., одноособово розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" до Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною, -

ВСТАНОВИВ:

Первинна професійна спілка "Правозахисники країни" звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Національної поліції України, в якому просить: - визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 40108578) щодо ненадання інформації на запит Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» від 06 березня 2018 року за вих. № 99 в п'ятиденний термін, що передбачений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»; - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України на користь Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» витрати по підготовці справи до розгляду в розмірі 4000 грн.; - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України на користь Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 1762 грн.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що Первинною професійною спілкою Правозахисники країни 06 березня 2018 року до Національної поліції України був направлений запит за вих. № 99 з проханням надати інформацію про повний зміст рішення керівництва Національної поліції України №3253 від 30.01.2018р. про підстави призупинення дії листа щодо рекомендованих граничних розмірів грошового забезпечення, згідно листа 598/29/2/01-2018 від 23.02.2018р. та чи передбачається підвищення граничних розмірів грошового забезпечення (заробітної плати) поліцейських у першій половині 2018 року. 23 березня 2018 року за вих. №1040/29/2/01-2018, тобто з порушенням п'ятиденного терміну, що передбачений ч.1 ст.28 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності, Національна поліція України надала інформацію на запит Профспілки від 06 березня 2018 року за вих. № 99. Позивач вважає, що відповідачем було порушено ч.1 ст.28 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності, у зв'язку з чим, просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання належної інформації на запит позивача за вих. № 99 від 06.03.2018 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2018 року відкрито провадження по справі №160/8490/18 за вищезазначеним позовом та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідача 10 грудня 2018 року на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування відзиву представник зазначає, що Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» не є професійною спілкою працівників поліції у розумінні приписів Закону України «Про Національну поліцію». Посилання на те, що членами Профспілки є працівники Національної поліції України в запиті відсутні. Між Національною поліцією України та Первинною професійною спілкою "Правозахисники країни" колективний договір не укладався та не укладений, на даний час відсутній будь-який діалог щодо укладання між вказаними сторонами колективного договору. Національна поліція не є роботодавцем поліцейських, інтересів яких стосується спірний запит №99. Направлення спірного запиту до Національної поліції України не є направленням його до роботодавця, оскільки Національна поліція не є таким роботодавцем. Відповідно і застосування 5-денного строку розгляду запиту, встановленого ст. 28 Закону №1045-ХІV є безпідставним. Відповідь надано позивачу в 10-ти денний строк з моменту надходження запиту у загальному порядку. Крім того, відповідач вважає безпідставною вимогу про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України на користь Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» витрат по підготовці справи до розгляду в розмірі 4000 грн., оскільки з наданих до позову документів мова йде про витрати у розмірі 3000 грн. В матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем витрат по підготовці справи до розгляду. Надані квитанції не є належним доказом, що підтверджує факт оплати юридичних послуг.

Від відповідача 10 грудня 2018 року на адресу суду надійшло клопотання про проведення судового розгляду в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 року у задоволенні клопотання про проведення судового розгляду в судовому засіданні з викликом сторін відповідачу відмовлено.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Згідно виписки є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» (код ЄДРПОУ 39245807) зареєстрована як юридична особа 06.06.2014 року.

Відповідно до статуту Первинної професійної спілки «Правозахисники країни», затвердженого загальними зборами засновників протоколом від 17.07.2017 року №17/07-17, Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» створена відповідно до протоколу установчих зборів засновників, які відбулись 15.02.2014р. у місті Дніпропетровську та є первинною добровільною неприбутковою організацією, створеною за територіальною та галузевою ознаками, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їхньої професійної діяльності, трудової діяльності та навчання з метою представництва, реалізації та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів Профспілки.

Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» звернулась до Національної поліції України із запитом за вих. № 99 від 06.03.2018 року в порядку статті 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» щодо надання інформації про повний зміст рішення керівництва Національної поліції України №3253 від 30.01.2018р. про підстави призупинення дії листа щодо рекомендованих граничних розмірів грошового забезпечення, згідно листа 598/29/2/01-2018 від 23.02.2018р. та чи передбачається підвищення граничних розмірів грошового забезпечення (заробітної плати) поліцейських у першій половині 2018 року.

Згідно копії поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, запит №99 отримано представником відповідача 12.03.2018 року.

Листом №1040/29/2/01-2018 від 23.03.2018 року надано інформацію, яка запитувалася позивачем.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на запит у встановлений законодавством строк, у зв’язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Спірним є питання застосування до цих правовідносин приписів ст. 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV (далі - Закон № 1045-XIV), відповідно до якої профспілки, їх об'єднання мають право одержувати безоплатно інформацію від роботодавців або їх об'єднань, державних органів та органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, а також інформацію про результати господарської діяльності підприємств, установ або організацій. Зазначена інформація має бути надана не пізніше п'ятиденного терміну.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 36 Конституції України визначено, що громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.

Відповідно до статті 13 Закону № 1045-XIV держава забезпечує реалізацію права громадян на об'єднання у професійні спілки та додержання прав і інтересів профспілок. Держава визнає профспілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів, співпрацює з профспілками в їх реалізації, сприяє профспілкам у встановленні ділових партнерських взаємовідносин з роботодавцями та їх об'єднаннями.

За визначенням, наведеним в ст. 1 Закону № 1045-XIV, професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадянська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Первинна організація профспілки - добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі.

Член профспілки - особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески.

Відповідно до ст. 7 Закону № 1045-XIV членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в навчальному закладі.

Громадяни України вільно обирають профспілку, до якої вони бажають вступити. Підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. При створенні профспілки прийом до неї здійснюється установчими зборами.

За приписами ч. 1 ст. 2 Закону № 1045-XIV професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 1045-XIV профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.

Представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, державними органами та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства (ч. 5 ст. 19 Закону № 1045-XIV).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 1045-XIV для представництва і здійснення захисту прав та інтересів членів профспілок на відповідному рівні договірного регулювання трудових і соціально-економічних відносин профспілки, організації профспілок можуть мати статус первинних, місцевих, обласних, регіональних, республіканських, всеукраїнських.

Статус первинних мають профспілки чи організації профспілки, які діють на підприємстві, в установі, організації, навчальному закладі або об'єднують членів профспілки, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, в установах, організаціях або у фізичних осіб (ч. 2 ст. 11 Закону № 1045-XIV).

За змістом ч. 1 ст. 14 Закону № 1045-XIV профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів.

Статтею 3 Закону № 1045-XIV визначено сферу дії цього закону та встановлено, що його дія поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об'єднань профспілок, профспілкових органів і на профспілкових представників у межах їх повноважень, на роботодавців, їх об'єднання, а також на державні органи та органи місцевого самоврядування.

Особливості застосування цього Закону у Збройних Силах України (для військовослужбовців), Національній поліції, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України встановлюються відповідними законами.

Частиною 11 статті 62 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що в органах (закладах, установах) поліції з метою захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів поліцейських відповідно до вимог законодавства можуть утворюватися професійні спілки. Обмеження прав професійних спілок поліцейських порівняно з іншими професійними спілками не допускається.

Одночасно частинами 1, 2 статті 104 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що для захисту своїх прав та законних інтересів працівники поліції можуть утворювати професійні об'єднання та професійні спілки відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Професійні спілки поліції здійснюють свої повноваження із урахуванням обмежень, що накладаються на працівників поліції цим Законом. Професійним спілкам працівників поліції та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь.

Відповідно до статуту Первинної професійної спілки «Правозахисники країни», затвердженого загальними зборами засновників Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» (протокол від 17.07.2017 № 17/07-17), профспілка є добровільною неприбутковою організацією, створеною за територіальною та галузевою ознаками, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їхньої професійної діяльності, трудової діяльності та навчання з метою представництва, реалізації та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів Профспілки.

Відповідно до п. 1.4 статуту профспілка об'єднує осіб, які працюють в Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866), а також осіб, які звільнилися у зв'язку з виходом на пенсію з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866), а також інших осіб, пов'язаних з правоохоронною діяльністю.

Відповідно до п. 1.5 статуту статус профспілки - первинна. Вказаний статус профспілки відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» означає, що профспілка об'єднує своїх членів, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, в установах організаціях або у фізичних осіб.

Профспілка створена за територіальною ознакою сфери діяльності.

За положеннями п. п. 3.1, 3.2, 3.3 статуту членство в профспілці є добровільним. Вступ до профспілки та вихід з неї проводиться в індивідуальному порядку за особистою письмовою заявою до голови профспілки.

Членами профспілки можуть бути працівники, науковці та приватні особи, що забезпечують себе роботою самостійно в області права, в тому числі, але не виключно, працівники органів внутрішніх справ, Національної поліції України, відомчих навчальних закладів МВС, пенсіонери органів внутрішніх справ, Національної поліції України та фізичні особи, які проходили службу на атестованих посадах, а також штатні працівники виборних органів профспілки.

Члени профспілки перебувають на обліку в профспілковій організації за місцем роботи, служби навчання, пенсіонери - за останнім місцем роботи або служби перед виходом на пенсію.

Забороняється подвійне членство у профспілках.

З огляду на наведені вище правові норми та положення статуту членство у первинній професійній спілці «Правозахисники країни» є індивідуальним, пов'язане, зокрема, з волевиявленням на це конкретної особи, а не лише з професійною (галузевою) належністю. Профспілкове членство не є автоматичним, абстрактним.

Судом встановлено, що у запиті позивача від 06.03.2018р. не міститься жодного посилання на членство конкретних працівників Національної поліції у первинній професійній спілці «Правозахисники країни», не приведене жодне прізвище члена профспілки, в інтересах якого подається запит.

Позивачем не надано доказів на підтвердження членства поліцейських, які проходять службу у вказаних позивачем підрозділах (Соборний, Шевченківський, Чечелівський, Новокодацький, Амур-Нижньодніпровський, Дніпропетровський, Самарський, Солонянский відділенння поліції та ДВП, Павлоградського ВП, Кам’янського ВП, Жовтоводського ВП, ГУНП в Дніпропетровській області, УПП у Дніпропетровській області, УПП у Київській області, УПП у Харківській області, УПП у Волинській області, УПП у Полтавській області, УПП у Рівненській області, УПП у Запорізькій області, УПП у Донецькій області, УПП у Київській області) у первинній професійній спілці «Правозахисники країни» з урахуванням її створення за територіальною ознакою сфери діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд враховує встановлені постановою Верховного Суду від 18.06.2018 у справі № 804/2581/16 за позовом Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» обставини, що Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» не є професійною спілкою працівників поліції у розумінні приписів ч. 11 ст. 62 та ч. 1, ч. 2 ст. 104 Закону України «Про Національну поліцію», що утворюється в органах (закладах, установах) поліції з метою захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів поліцейських.

Таким чином, приймаючи до уваги зазначені вище обставини, суд доходить до висновку, що в контексті спірних правовідносин запит позивача не може розглядатися як запит, на який розповсюджуються вимоги ст. 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», відповідно, у відповідача не виникло обов’язку щодо його розгляду у встановлений означеною нормою п’ятиденний термін, і, як наслідок, не може бути визнана протиправною оскаржувана позивачем бездіяльність щодо ненадання інформації у встановлений ст. 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» термін, відповідно, відсутні підстави для задоволення позову.

Суд критично оцінює посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 29.03.2018 року по справі №804/3918/17, оскільки зазначена справа містить інші фактичні обставини. Так як у справі, що розглядалась Верховним Судом, запит на отримання інформації було надіслано Первинною професійною спілкою «Правозахисники країни» на підставі особистої заяви її члена - лейтенанта поліції, тоді як у цій справі у запиті не міститься жодного посилання на членство конкретних працівників Національної поліції у первинній професійній спілці «Правозахисники країни», не приведене жодне прізвище члена профспілки, в інтересах якого подається запит.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: ) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» не є професійною спілкою працівників поліції у розумінні приписів ч.11 ст.62 та ч.1, ч.2 ст.104 Закону України «Про Національну поліцію», що утворюється в органах (закладах, установах) поліції з метою захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів поліцейських, колективний договір з відповідачем не укладався, а на запит позивача про надання інформації відповідачем було надано ґрунтовну відповідь, тобто не залишено це звернення без розгляду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо відшкодування понесених позивачем судових витрат у вигляді витрат по підготовці справи до розгляду та судового збору, апеляційний суд зазначає, що відповідно до правил ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на відмову в задоволенні позову, понесені позивачем витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" (вул. Сурська, 96, с. Новоолександрівка, Дніпропетровська область, 52070, код ЄДРПОУ 39245807) до Національної поліції України (вул. Ак. Богомольця, 10, Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108578) про визнання бездіяльності протиправною, – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено та підписано 14.01.2019р.

Суддя О.М. Неклеса