Court ruling № 79061540, 20.12.2018, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/5527/18

У Х В А Л А

20 грудня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бутенко А.В., за участю секретаря судового засідання Філімоненко А.О., розглянувши у судовому засіданні клопотання представника відповідача Головного управління Національної поліції в Одеській області про залишення без розгляду позовних вимог по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12) про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2018 року з позовом до суду звернувся ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги.

Ухвалою суду від 30.10.2018 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).

20.11.2018 року від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду в зв'язку з пропуском звернення до суду на підставі ч. 1 ст. 122 КАС України, в обґрунтування якої зазначено, що відповідно до наказу № 446 о/с від 11.12.2016 року, Позивач був звільнений зі служби в поліції. Одноразова грошова допомога в розмірі 70 949 гривень 55 копійок була виплачена 13 липня 2016 року. Тобто, виходячи з позовної заяви, ОСОБА_2 отримав одноразову грошову допомогу при звільненні в липні 2016 року, а до суду звернувся 25 жовтня 2018 року (зі спливом 2-х з половинною років з моменту виплати), тому вважають строк звернення до суду пропущеним.

Також вважають, що посилання позивача на частину 2 статті 233 КЗпП України про те, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної без обмеження будь-яким строком, не може враховуватися як обґрунтування позову, оскільки вимога ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги не є стягненням грошового забезпечення, а є компенсацією за час затримки, а тому Відповідач вважає, що позивачем були грубо порушенні строки позовної давності для пред'явлення вказаного адміністративного позову.

Позивач в судовому засіданні заперечував проти залишення позовної заяви без розгляду, зазначивши що при поданні даного позову ним не було порушено строків, визначених у ст. 122 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши вказане клопотання, заслухавши думку сторін, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Таким чином, одноразова грошова допомога при звільненні входить до складу грошового забезпечення поліцейських.

Згідно з правовою позицією, викладеною у Постанові Верховного суду України від 17.02.2015 року у справі №21-8а15, за загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Строки виплати одноразової грошової допомоги поліцейським при звільненні, яка є за своєю суттю вихідною допомогою при звільненні, не врегульовані спеціальним законодавством, тому суд застосовує норми трудового законодавства.

Відповідно до правової позиції, яка викладена Верховним Судом України від 26.10.2016 року у справі № 6-1395цс16, статтею 233 КЗпП України передбачено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.

Так, у частині першій зазначеної статті передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті , міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Разом з тим, у частині другій цієї статті зазначено, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Проаналізувавши зміст ч. 2 ст. 233 КЗпП України, суд дійшов до висновку про те, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, звернення працівника до суду з позовом про стягнення усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь - яким строком.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь - яким строком.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що Позивачем не пропущено строк звернення із даним позовом до суду, отже доводи віповідача наведені в клопотанні є необгрунтованими, тому суд дійшов висновку про залишення без задоволення клопотання представника відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-243, 264 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача Головного управління Національної поліції в Одеській області про залишення без розгляду позовних вимог по справі 420/5527/18 - залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений та підписаний 26.12.2018 року.

Суддя Бутенко А.В.