Court ruling № 79061372, 09.01.2019, Dovhyntsivskyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 211/4593/18

Провадження № 1-кп/211/192/19

У х в а л а

09 січня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Сарат Н. О.

секретаря С.М. Зоріної

за участі сторін кримінального провадження

прокурора Котова В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

його захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі матеріали кримінального провадження № 12018040720001164 , № 12017040720001835 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 , 213 ч 1 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу знаходяться матеріали кримінального провадження №12018040720001164, №12017040720001835 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 , 213 ч 1 КК України .

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти продовження запобіжного заходу тримання під вартою. Захисник просила змінити запобіжний захід на домашній арешт, так як відсутні ризики.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності всі обставини кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Згідно правових позицій Європейського суду з прав людини, викладеними за розглянутими справами: «Шалімов проти України», «Боротюк проти України», «Харченко проти України», слідує, що:

- відповідно до п. 3 ст. 5 Конвенції по закінченню деякого часу саме тільки наявність обґрунтованої підозри перестає бути підставою для тримання під вартою, та судові органи повинні вказати інші підстави для продовження тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані судами ;

- продовження утримання під вартою може бути виправданим по тій чи іншій справі лише при наявності специфічних ознак того, що цього вимагають справжні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, мають перевагу над правилом поваги до особистої свободи;

- особа, обвинувачувана у правопорушенні, повинна бути звільнена, якщо держава не доведе існування «відповідних і достатніх» підстав для подальшого утримання під вартою. Щоб дотримати ці вимоги, судові органи мають дослідити всі факти «за» і «проти» існування реального суспільного інтересу, який, при належному обліку принципу презумпції невинності, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, і викласти ці міркування у своїх рішеннях, за якими вони відмовляють у задоволенні клопотання про звільнення ;

- існування обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину спочатку може виправдовувати утримання під вартою, ... але ... тяжкість звинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів утримання під вартою»;

- при цьому існує презумпція на користь звільнення з - під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними». У всіх випадках, коли ризикам ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою інших запобіжних заходів, обвинувачений повинен бути звільнений.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу. Оскільки будь - яких фактичних даних, які свідчать про те, що обвинувачений, не утримуючись під вартою буде ухилятися від явки до суду, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжить злочинну діяльність, державним обвинуваченням суду не надано.

Обвинувачений має постійне місце проживання, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, але лише тяжкість вчиненого злочину не може бути підставою для подальшого утримання ОСОБА_1 під вартою, тому суд вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні, як і підстави для подальшого тримання обвинуваченого під вартою.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 194, 331 КПК України, суд, -

ухвалив:

змінити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на шістдесят діб, тобто до 09 березня 2019 року включно, заборонивши обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 цілодобово залишати житло за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Пензінська, 17, без застосування електронних засобів контролю та з'являтись на першу вимогу до суду.

Роз'яснити обвинуваченому, що працівники Довгинцівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтись в його житло , вимагати надати усні чи письмові пояснення по питаннях, які пов'язані з виконанням покладених на нього обов'язків.

Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти негайно в залі судового засідання.

Виконання ухвали доручити Довгинцівському ВП КВП ГУНП України в Дніпропетровській області.

Контроль за виконанням ухвали доручити Криворізькій місцевій прокуратурі № 1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Сарат.