
Справа № 513/1311/18
Провадження № 3/513/23/19
Саратський районний суд Одеської області
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 січня 2019 року
Суддя Саратського районного суду Одеської області Тончева Н.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Південного територіального управління Військової служби правопорядкупро притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Знамінка Кіровоградської області, мешканця будинку АДРЕСА_1, громадянина України, не одруженого, працюючого номером обслуги мінометної батареї військової частини А4210, не притягувався до адміністративної відповідальності протягом року,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-11 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
12 грудня 2018 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що 13 листопада 2018 року о 08 годині 30 хвилин під час проведення ранкового шикування було виявлено відсутність військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини А4210 солдата ОСОБА_1 без поважних причин. В подальшому з 13 листопада 2018 року по 19 листопада 2018 року військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини А4210 солдат ОСОБА_1, самовільно покинувши розташування військової частини А4210 та проводячи час на власний розсуд, знаходився в місті Одеса у родичів. 19 листопада 2018 року о 08 годині 30 хвилин військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини А4210 солдат ОСОБА_1 самостійно повернувся до розташування військової частини А4210.
Тож, солдат ОСОБА_1 був відсутній на службі протягом шести бід, чи скоїв військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Зазначені матеріали відповідно до п. 26.1 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173 були зареєстровані в АСДС та розподілені судді Саратського районного суду Одеської області Тончевій Н.М..
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Тож, при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, ОСОБА_1, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, вважаю за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 172-11 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати факт вчинення адміністративного правопорушення, винність особи, що притягується, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приймаючи дане рішення, керуюсь принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, зокрема, винуватість ОСОБА_1 поза розумним сумнівом доводиться письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення №ОД/VІІІ/144 від 12 грудня 2018 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 13 листопада 2018 року о 08 годині 30 хвилин під час проведення ранкового шикування було виявлено відсутність військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини А4210 солдата ОСОБА_1 без поважних причин. В подальшому з 13 листопада 2018 року по 19 листопада 2018 року військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини А4210 солдат ОСОБА_1, самовільно покинувши розташування військової частини А4210 та проводячи час на власний розсуд, знаходився в місті Одеса у родичів. 19 листопада 2018 року о 08 годині 30 хвилин військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини А4210 солдат ОСОБА_1 самостійно повернувся до розташування військової частини А4210. Тож, солдат ОСОБА_1 був відсутній на службі протягом шести бід, чи скоїв військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП;
довідкою про факт відсутності на ранковому шикуванні військовослужбовця військової служби за контрактом матроса ОСОБА_1 від 13 листопада 2018 року;
довідкою про факт повернення з самовільного залишення частини військовослужбовця військової служби за контрактом матроса ОСОБА_1 від 19 листопада 2018 року;
поясненнями ОСОБА_1;
поясненнями свідків;
Актом проведення службового розслідування по факту невиходу на службу без поважних причин військовослужбовця військової служби за контрактом матроса ОСОБА_1;
Витягом з наказу командира військової частини А4210 про результати службового розслідування від 22 листопада 2018 року №222.
Тож, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 своїми діями дійсно скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.172-11 КУпАП, а саме: самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, вчинене в умовах особливого періоду.
Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 40-1, ч. 4 ст. 172-11, ст.ст. 280, 283, 284 КУпАП-
П О С Т А Н О В И В:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2465 (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять) гривень в дохід держави.
Стягнення проводити на користь держави на розрахунковий рахунок № 31110106015423, МФО - 899998, код за ЄДРПОУ отримувача - 38037959, отримувач - УК у Саратському районі, код платежу - 21081100, банк - м. Одеса Казначейство України (ЕАП), вид платежу: адміністративні штрафи та інші санкції.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384 гривні 20 копійок на розрахунковий рахунок №31214206015423, код банку отримувача (МФО) - 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38037959, код класифікації доходів бюджету - 22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - УК у Сарат.р-ні /Саратський р-н/ 22030101, призначення платежу - судовий збір у справах про адміністративне правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до апеляційного суду Одеської області з дня її проголошення.
Суддя Н. М. Тончева
The court decision No. 79040914, Saratskyi District Court of Odesa Oblast was adopted on 08.01.2019. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 513/1311/18. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: