Справа 2- 173/07р.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2007 року
Богуславського районний суд Київської області в складі
головуючого судді Чумаченка О.В.,
при секретарі Ткаченко Н.А.,
з участю позивачки ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м.Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1, звернувшись до суду із даним позовом, просить стягнути із відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку відповідача але не менше 30% прожиткового мінімума для дитини відповідного віку, посилаючись на те, що відповідач є батьком дитини, але в даний час проживає окремо від сім"ї і добровільно не надає допомоги на утримання дитини, яка знаходиться на її повному утриманні.
В попередньому судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свій позов підтримала, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав і не заперечував, щоб з нього стягувались аліменти на утримання сина в розмірі 1/3 частини його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити, при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що позивачка та відповідач є батьками ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року. В даний час позивачка проживає разом із сином, який перебуває на її повному утриманні, а відповідач не надає належної матеріальної допомоги на утримання дитини.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права чи інтереси інших осіб, а сприяє захисту інтересів його неповнолітньої дитини, керуючись ст.ст. 10, 11, 174, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.180, 182, 183, 191 Сімейного Кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., жителя с.Саварка, Богуславського району Київської області, на користь ОСОБА_1, що проживає там же, аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 9 лютого 2007 року і до повноліття дитини щомісячними платежами.
Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів в розмірі одномісячного платежу.
Звільнити ОСОБА_2 від сплати державного мита на підставі п.18 ст.4 Декрету КМУ "Про державне мито".
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Богуславського районного суду на рахунок Державної судової адміністрації в Київській області (код 26268119, МФО 821018, рахунок 37317007000497 в УДК в Київській області) 7 грн. 50 коп. на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку встановленому ч.4 ст 295 ЦПК України.
The court decision No. 788010, Bohuslav District Court of Kyiv Oblast was adopted on 20.02.2007. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary information conveniently.
This decision relates to case No. 2-173/07р.. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: