№ 78767346, 19.12.2018, Odesa Regional Court of Appeal

Номер провадження: 22-ц/785/5392/18

Номер справи місцевого суду: 509/161/16-ц

Головуючий у першій інстанції Кириченко П.Л.

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.

суддів колегії: Дрішлюка А.І.,

Громіка Р.Д.,

при секретарі: Фабіжевській Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 квітня 2018 року за скаргою ОСОБА_4 на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до Державного Підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба» про поновлення на роботі і оплаті за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

02 березня 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду із скаргою на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

Посилаючись на те, що 16 лютого 2017 року державним виконавцем неправомірно було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №509/161/16-ц виданого Овідіопольським районним судом Одеської області, згідно за яким з ОСОБА_4 на користь держави було стягнуто судовий збір в розмірі 2 356,77 гривень.

На час розгляду справи судове рішення було виконано шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 2 356,77 гривень з пенсії боржника, та виконавче провадження було закрито.

Однак, заявниця стверджує, що оскільки вказаний виконавчий лист видано по справі про трудовий спір, під час розгляду якого позивачі від сплати судового збору звільняються, тому ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаною скаргою та просила її задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 квітня 2018 року в задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити вимоги її скарги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони по справі не з'явились, але про розгляд справи вони сповіщались належним чином та завчасно. Тому у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка належним чином сповіщених сторін у судове засідання не перешкоджає розглядові справи та у доступі до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене: 19.12.2018 року.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року №8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах» виконавчі документи повинні бути пред'явлені до виконання в строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження». Державний виконавець відмовляє у прийнятті до виконання виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

На вказані вимоги закону суд апеляційної інстанції наголошував у своїй ухвалі від 22 червня 2017 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 квітня 2017 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Однак, після надходження справи на новий розгляд, судом першої інстанції не було виконано вимоги ухвали апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2017 року, не було досліджено матеріали виконавчого провадження, не було досліджено сам виконавчий документ. Вказані обставини підлягають додатковому з'ясуванню.

Оскільки матеріали справи не містять копій матеріалів виконавчого провадження, інших доказів по справі, то суд апеляційної інстанції позбавлений можливості пересвідчитися у їх достовірності, дати їм належну правову оцінку.

Крім того слід зазначити, що відповідно до ст.43 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях.

В силу вимог ч.1,2 ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Однак, як встановлено, судом першої інстанції у судові засідання викликалась лише скаржник ОСОБА_4, ані стягувача, ані державного виконавця, сповіщено про дату, час та місце розгляду справи сповіщено не було, що є порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 374 ч.1 п. 6 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ст. 379 ч.1 п. 3,4 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 374 ч.1 п.6, 379 ч.1,3,4, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково, ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 квітня 2018 року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено: 19 грудня 2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М.Драгомерецький

А.І.Дрішлюк

Р.Д.Громік