Decision № 78744712, 19.12.2018, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2018 р. № 400/2805/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

до відповідача:Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Галини Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029

про:стягнення податкового боргу в сумі 1122383,93 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" податкового боргу в сумі 1122383,93 грн. з податку на додану вартість, що виник на підставі податкової декларації № НОМЕР_1 від 27.07.2018 року за червень 2018 року зі строком сплати 30.07.2018 року та пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за підприємством рахується податковий борг з податку на додану вартість, визначений у податковій декларації за червень 2018 року, який у добровільному порядку не сплачено.

У встановлений судом строк відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву, а отже справа вирішується за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив таке.

Дочірнє підприємство "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" зареєстровано в якості юридичної особи 27.06.2003, взято на облік в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва (Заводський район) та має сплачувати передбачені законодавством податки та збори.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до податкової інспекції подано податкову декларацію № НОМЕР_1 від 27.07.2018 року з податку на додану вартість за червень 2018 року, у якій останній самостійно визначив суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 1073389,00 грн.

За приписами п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, сума податкового зобов’язання, самостійно визначена платником податків, згідно з п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України оскарженню не підлягає.

В порушення вимог чинного законодавства відповідач не сплатив самостійно визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість, в зв’язку із чим у нього виникла заборгованість.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За несвоєчасну сплату грошових зобов'язань позивачем було нараховану відповідачу пеню в розмірі 627,75 грн. на борг минулого року на податкову декларацію з податку на додану вартість № НОМЕР_2 від 20.01.23017, пеню в розмірі 39904,11 грн. на борг минулого року на податкову декларацію з податку на додану вартість № НОМЕР_2 від 20.01.2017 та пеню в розмірі 8463,07 грн. на борг минулого року на податкову декларацію з податку на додану вартість № НОМЕР_2 від 20.01.23017.

Отже загальна сума заборгованості складає 1122383,93 грн.

Відповідно до приписів п. 54.1 ст. 54 ПК України крiм випадкiв, передбачених податковим законодавством, платник податкiв самостiйно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пенi, яку зазначає у податковiй (митнiй) декларацiї або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановленi цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пенi вважається узгодженою.

Податкові зобов'язання, самостійно визначені платником податків, не підлягають оскарженню згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України.

Відповідно до п. 59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На адресу відповідача надіслана податкова вимога форми № 1509-17 від 14.11.2016 року на суму 1272181,43 грн.

На підставі норм статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків і повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Отже, за відсутності добровільної сплати відповідачем суми заборгованості, сума податкового боргу відповідача підлягає стягненню за рішенням суду.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.

Судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 ідентифікаційний код 39394277) до дочірнього підприємство "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Галини Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029 ідентифікаційний код 31159920) задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" (вул. Галини Петрової, 2А, м. Миколаїв, 54029, ідентифікаційний код 31159920) в дохід держави податковий борг в сумі 1122383,93 грн. (один мільйон сто двадцять дві тисячі триста вісімдесят три гривні 93 коп.) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Дочірнє підприємство "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" або за рахунок його готівкових коштів.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.М. Мельник