Decision № 78723980, 19.12.2018, Velyka Bahachka District Court of Poltava Oblast

Справа № 525/1402/18

Провадження № 2/525/395/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.12.2018 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Хоролець В.В., при секретарі Пилипенко П.І., розглянувши на підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

З позову ОСОБА_1 вбачається, що 17 липня 1987 року її чоловік ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно договору купівлі - пролажу придбав житловий будинок в селі Устивиця по вулиці Гоголя, 3 Великобагачанського району Полтавської області. Вищезазначене підтверджується копією договору купівлі – продажу житлового будинку від 17 липня 1987 року, відповідний договір зареєстрований в книзі для записів нотаріальних дій під номером № 46 ОСОБА_2 сільської ради. На підставі рішення виконавчого комітету Великобагачанської районної ради народних депутатів № 174 від 13 липня 1988 року чоловік позивачки ОСОБА_1 – ОСОБА_3 01 серпня 1995 року отримав свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок, який розташований в с. Устивиця, вул. Гоголя, 3 Великобагачанського району Полтавської області.

З довідки №470/02-24 від 07 червня 2018 року, виданої виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради з’ясовано, що житловий будинок за адресою вул. Гоголя, 3 с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області за даними погосподарського обліку за 1986-1990 роки, а саме в книзі 10 особистого рахунку 731, вказано, що з 1987 року по теперішній час належить на праві власності громадянину ОСОБА_3, який помер 14.04.2018 року.

Також, як вказує позивач, довідкою виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради № 471/02-24 від 07.06.2018 року підтверджується, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, як зазначає, є дружиною померлого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4. Шлюб між ними був зареєстрований 08 вересня 1974 року. 14 квітня 2017 року її чоловік помер у віці 69 років. Для отримання свідоцтва про право на спадщину після померлого чоловіка ОСОБА_3, 05 червня 2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса ОСОБА_4 з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, але отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 05.06.2018 року № 97/02-31 по причині відсутності належних документів.

В кінці 2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Полтавського бюро технічної інвентаризації для виготовлення технічного паспорта на житловий будинок, який знаходиться в с. Устивиця вул. Гоголя, 3 Великобагачанського району Полтавської області, відповідний документ видано 09.12.2018 року.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати за нею в порядку спадкування за законом як з спадкоємицею першої черги право власності на житловий будинок №3 з господарськими будівлями, що розташований по вулиці Гоголя в с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області (а.с.2-5).

Ухвалою суду від 19.11.2018 року було відкрито загальне позовне провадження у справі та підготовче засідання призначено на 19.12.2018 року (а.с.27). Цією ухвалою суду витребувано від приватного нотаріуса інформацію про прийняття спадщини після смерті 14.04.2017 року ОСОБА_3

До проведення підготовчого судового засідання у справі від відповідача у справі ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області до суду надійшов лист від 23.11.2018 року про те, що даний відповідач визнає заявлені позовні вимоги позивача і просить провести відповідне засідання у відсутність представника даної сільської ради (а.с.44). Від позивача ОСОБА_1 надійшла до суду заява про підтримання позовних вимог та про розгляд справи у відсутність позивача (а.с.46).

У зв’язку з викладеним, суд вирішив за можливе розглянути справу в судовому засіданні у відсутність учасників справи, на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням норм ст.247 ЦПК України та Рішення Конституційного Суду України №16-рп/2011 від 08.12.2011 року (справа про фіксування судового процесу технічними засобами).

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно ч.4 цієї статті, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову, проводиться в порядку, встановленому статтями 206,207 цього Кодексу.

За нормою ч.1 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідач у справі має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу (п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України). Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за законом підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову – це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні – це певна річ (об’єкт), щодо якої виник спір.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 помер 14.04.2017 року, про що виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області видано свідоцтво про смерть (а.с.6).

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно договору купівлі – продажу будинку вбачається, що 17.07.1987 року в с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області уклали договір ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) про купівлю житлового будинку в с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області, даний договір посвідчений секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської ради, реєстровий номер 46 (а.с.7).

Згідно свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок від 01.08.1995 року вбачається, що виконком сільської ради народних депутатів посвідчує, що в цілому жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в с. Устивиця по вулиці Гоголя, 3 дійсно належить ОСОБА_3 на праві особистої власності. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Великобагачанської районної ради народних депутатів № 174 від 13.07.1998 року (а.с.8). Також з даного свідоцтва вбачається, що воно не підписане головою виконкому ОСОБА_2 сільської ради та на ньому відсутня печатка відповідного органу місцевого самоврядування, отже, дане свідоцтво оформлене неналежним чином.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії І-КЕ №274613 від 08.09.1974 року вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрували шлюб 08.09.1974 року, про що ОСОБА_2 сільською радою Великобагачанського району Полтавської області зроблено відповідний запис № 22 (а.с.9).

Відповідно довідки, виданої виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області №470/02-24 від 07.06.2018 року вбачається, що житловий будинок за адресою вул. Гоголя, 3 с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області за даними погосподарського обліку за 1986-1990 роки з 1987 року і по теперішній час належить на праві власності громадянину ОСОБА_3 (помер 14.04.2017 року) (а.с.10).

Відповідно довідки, виданої виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області №471/02-24 від 07.06.2018 року вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на день смерті, тобто на 14.04.2018 року, був зареєстрований та проживав за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2. Разом з ОСОБА_3 за вказаною адресою проживали ОСОБА_1, 1952 року народження-дружина (а.с.13).

З архівної довідки № 01-22/809 від 29.12.2017 року, виданої архівним відділом Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області вбачається, що оформити право особистої власності на жилі будинки належить громадянам с. Широка Долина, с. Суржки, с. Бехтерщина Широкодолинської сільської ради та с. Устивиця виконкому ОСОБА_2 сільської ради народних депутатів; оформити видачу власникам жилих будинків с. Устивиця свідоцтва про право особистої власності, які зареєструвати в Полтавському міжміському бюро технічної інвентаризації (а.с.14).

Домоволодіння по вулиці Гоголя, №3 в с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області складається в цілому відповідно до технічного паспорта з житлового будинку (літ. – А-1), літньої кухні (літ. – Б), гараж (літ. – В,Г), навіс (літ. – в,Ж), сарай (літ. – Д,д1,д2,Е), вбиральня (літ. – З), колодязь питний № 1, огорожа №3-4 (а.с.а.с.15-18).

З листа Полтавського БТІ «Інвентаризатор» від 13.12.2017 року №13011 для надання нотаріусу вбачається, що житловий будинок за адресою: вул. Гоголя, 3 в с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області складається в цілому з житлового будинку (літ. – А-1), літньої кухні (літ. – Б), гараж (літ. – В,Г), навіс (літ. – в,Ж), сарай (літ. – Д,д1,д2,Е), вбиральня (літ. – З), колодязь питний № 1, огорожа №3-4. У технічному паспорті станом на 09.12.2017 року самочинне перепланування та реконструкція відсутні. Згідно матеріалів Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» станом на лютий місяць 2004 року в реєстровій книзі № 3 за реєстровим № 602 зареєстровано право власності на громадянина ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва на право особистої власності видане виконкомом ОСОБА_2 сільської ради народних депутатів Великобагачанського району від 01.08.1995 року (а.с.19). Також в цьому листі вказана загальна інвентарна вартість вищевказаного нерухомого майна.

Постановою від 05.06.2018 року №97/02-31 приватним нотаріусом Великобагачанського районного нотаріального округу ОСОБА_4 позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок в с. Устивиця, вул. Гоголя, 3 Великобагачанського району Полтавської області у зв’язку з відсутністю у позивача документів на даний житловий будинок (а.с.20).

З повідомлення приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_4 №222/01-16 від 22.11.2018 року та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) вбачається, що в архіві приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу знаходиться закрита діловодством спадкова справа №10/2017 року, заведена 29 серпня 2017 року на майно померлого 14 квітня 2017 року ОСОБА_3. У вказаній спадковій справі заповіти ОСОБА_3 відсутні (а.с.а.с.33-36). З повідомлення приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_4 №221/01-16 від 22.11.2018 року та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видачі на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що спадкова справа була відкрита 29.08.2017 року за № 10/2017 року за заявою № 33 ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом. 25.01.2018 року від спадкоємця за правом представлення – ОСОБА_7, надійшла заява про те, що йому було відомо про смерть діда і що останній є спадкоємцем за правом представлення, але не подав заяву про прийняття спадщини і не має наміру звертатися до суду на поновлення, надання додаткового строку для подання такої заяви (а.с.а.с.37-43). Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися на момент його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.ч.1,2 ст.1220 ЦК України).

У відповідності до вимог ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 цієї статті).

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст.1297 ЦК України).

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами загального провадження.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Аналогічні положення містяться у ч.1 ст.15 ЦК України та ст.4 ЦПК України.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.4 ЦПК).

Зі змісту п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності та того, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Як вказав Верховний Суд України у своїй постанові від 10.02.2016 року у справі №6-2124цс15, оскільки відповідно до ст.328 ЦК України набуття права власності – це певний юридичний склад, з яким закон пов’язує виникнення у особи суб’єктивного права власності на певні об’єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на відповідний об’єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст.392 цього Кодексу.

Також, у постанові від 23.12.2014 року у справі №3-199гс14 Верховний Суд України зазначив, що за змістом ст.392 ЦК України, позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інший спосіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли позивач не може реалізувати своє право власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правоустановчого документу. При цьому, передумовою для застосування положень ст.392 ЦК України є відсутність іншого, крім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Отже, виходячи з вищевикладеного, а також того, що за життя ОСОБА_3 ним 17.07.1987 року був укладений договір купівлі – продажу житлового будинку (який не скасований та не визнаний недійсним у встановленому порядку) і по відповідних погосподарських обліках вищевказаний житловий будинок №3 з господарськими спорудами, що розташований по вулиці Гоголя в с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області за життя рахувався за вищевказаним громадянином (відповідно, дана обставина не потребує заявлення вимоги про визнання того, що за життя даний будинок належав ОСОБА_3Г.), спадкоємцем за законом після смерті якого є позивач у справі, яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину після його смерті, а також з урахуванням підстав відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину та по суті визнання заявлених позовних вимог відповідачем ОСОБА_2 сільською радою Великобагачанського району Полтавської області, вбачаються передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за законом в межах заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст.15,16,328,392,1216-1218,1220,1261,1296,1297 ЦК України, ст.ст.4,11,12,13,76-80,81,83,197,200,206,247,259,263-265,272-273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за законом - задовольнити.

В порядку спадкування, визнати за ОСОБА_1 як за спадкоємицею першої черги за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: с. Устивиця, вул. Гоголя, 3 Великобагачанського району Полтавської області та складається в цілому відповідно до технічного паспорта з житлового будинку (літ. – А-1), літня кухня (літ. – Б), гараж (літ. – В,Г), навіс (літ. – в,Ж), сарай (літ. – Д,д1,д2,Е), вбиральня (літ. – З), колодязь питний № 1 та огорожа №3-4.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін: позивач ОСОБА_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; відповідач ОСОБА_2 сільська рада Великобагачанського району Полтавської області, місце знаходження с. Устивиця вул. Шевченка, 13 Великобагачанського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 21044846.

Суддя В.В.Хоролець