Court ruling № 78615290, 14.12.2018, Novomoskovsk City and District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Справа № 183/1959/18

№ 2-ві/183/18/18

У Х В А Л А

14 грудня 2018 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецького Дмитра Ілліча у цивільній справі № 183/1959/18 (провадження № 2/183/2003/18) за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

11 грудня 2018 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою, в якій просить відвести суддю Городецького Д.І. від розгляду цивільної справи, що перебуває у провадженні цього суду за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на те, що суддя Городецький Д.І. не може брати участі у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки ним були порушені вимоги ст.62 Конституції України, ч.2,5 ст. 272 ЦПК України, що являється грубим порушенням, відповідач отримала ухвалу про відкриття провадження з порушенням строків, визначених нормами ЦПК України, що призвело до неможливості організації належного захисту прав відповідача ОСОБА_1

Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час, дату і місце судового засідання були повідомлені належним чином, однак їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов до наступного висновку.

Так, у відповідності ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, о розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу у цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи

5) є інші обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Згідно ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно із ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22 грудня 1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору. Щодо безсторонності суду при розгляді справ, Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.

Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Однією з процесуальних форм забезпечення об'єктивності та неупередженості судового розгляду є гарантоване законом право відводу у визначених законом випадках. Як випливає зі змісту норм ЦПК України, відвід судді є одним з механізмів, що забезпечує законність та обґрунтованість судового рішення.

З матеріалів справи, вбачається, що в підготовчому засіданні, що відбулося 02.10.2018 року, представники відповідача не повідомляли суду обставини щодо неотримання їх довірителем, в передбачені законом строки, копії ухвали про відкриття провадження у справі, та як результат неможливої організації її належного захисту, а навпаки, зазначили, що пам'ятку про права та обов'язки отримали, юридичної допомоги не потребують, відводів складу суду не мають. В подальшому підготовче засідання вдвічі відкладалося з об'єктивних причин.

А тому, доводи представника відповідача, викладені у заяві про відвід судді Городецького Д.І., не можуть бути розцінені судом, як обставина, що викликає сумнів в неупередженості судді при розгляді цивільної справи, посилання представника відповідача на норми ст. 62 Конституції України, взагалі є недоречними, при розгляді цивільної справи. Інші доводи представника відповідача являються його думкою та припущеннями, які суд розцінює, як незгоду з процесуальними рішеннями, пов'язаними з розглядом справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 260 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Відмовити представникові відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у задоволенні заяви про відвід судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецького Дмитра Ілліча у цивільній справі № 183/1959/18 (провадження № 2/183/2003/18) за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Сорока О.В.