№ 7850928, 29.01.2010, Cherkasy District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2010 року Справа № 2а-6355/09/2370

10 год. 20 хв. м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Новікової Т.В., при секретарі - Комишній О.М., за участю представника позивача Лисенка Ю.М. (за довіреністю), за відсутності відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Звенигородському районі Черкаської області звернулась до суду з адміністративним позовом від 18.12.2009р. № 12788/10-020 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку у розмірі 907 грн. 87 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач, з посиланням на Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р. № 727, з подальшими змінами від 28.06.1999 р. № 746/99, вважає, що відповідач не виконав обовязку та не сплатив єдиного податку в установленому законом порядку, внаслідок чого виник податковий борг на суму 907 грн. 87 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач до зали судового засідання не зявився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

ОСОБА_2, зареєстрований Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області 17.01.2008 р. як фізична особа - підприємець за № 2004000 0000 001963, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відповідно довідки від 17.01.2008р. № 11 взятий на облік платника податків 17.01.2008 р. № 10 та перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності відповідно до заяви відповідача від 17.01.2008 р., є платником єдиного податку, згідно корінця свідоцтва серії Е № 786008 від 19.12.2008 р. Як вбачається з рішення Звенигородської міської ради Черкаської області від 24.12.2008 р. № 37-3/V ставка єдиного податку відповідача становить 150 грн. 00 коп.

Згідно облікової картки (а. с. 10), станом на 09.12.2009 р. та довідки про стан заборгованості від 09.12.2009 р. (а.с. 8) відповідач має заборгованість зі сплати єдиного податку у сумі 907 грн. 87 коп. за період з травня по листопад 2009 р.

Відповідно до розрахунку суми боргу (а.с. 9) станом на 09.12.2009 р., заборгованість відповідача становить 907 грн. 87 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного податку.

Причиною виникнення даного спору стало порушення відповідачем вимог податкового законодавства щодо своєчасної сплати податкового зобовязання.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку, розмірах та у строки, встановлені законом.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000р. податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Зокрема, спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” (в редакції Указу від 28.06.1999 № 746/99) та передбачає особливий порядок оподаткування субєктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Однак, єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обовязкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” від 25.06.1999 № 1251-ХІІ, тому терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку субєктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.

Пунктом 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” від 28.06.1999 № 746/99, передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Як вбачається з наведених норм, обовязок зі сплати єдиного податку суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як субєкта підприємницької діяльності та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно пункту 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобовязання відповідача у сумі 907 грн. 87 коп. не було сплачене в установлені строки, тому таке зобовязання визнається судом як податковий борг.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Звенигородському районі Черкаської області підлягають до задоволення .

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 29.01.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі здійснюватиметься з урахуванням вимог ст.167 КАС України, про що повідомлено представника позивача після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, ч. 4 ст. 94, ч.2 ст.128, ст. ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (20200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь бюджету через державну податкову інспекцію у Звенигородському районі Черкаської області (20200, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Енгельса, 142, код 34342405) заборгованість зі сплати єдиного податку у сумі 907 грн. 87 коп. (девятсот сім гривень 87 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складення її в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 10 лютого 2010 року.

Суддя Т.В. Новікова