Court ruling № 78502039, 29.11.2018, Sviatoshynskyi District Court of Kyiv City

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 2/759/7547/18

ун. № 759/19153/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року м. Київ

суддя Святошинського районного суду м. Києва Ул'яновська О.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовними вимогами ОСОБА_1 до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

27.11.2018 до Святошинського районного суду м. Києва надійшла вищезазначена позовна заява.

29.11.2018 вказана позовна заява була передана в провадження відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Вивчивши зміст поданої заяви з доданими до неї документами, приходжу до наступного.

Згідно Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред'явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. 391 ЦК України, яка установлює право власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Таким чином, аналізуючи обставини, які стали підставою для звернення позивача до суду, слід дійти висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки позивач не є власником спірного майна, а також вона не є стороною виконавчого провадження.

Відсудіть зазначених відомостей позбавляє можливості вирішити питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, з метою захисту цивільного права заявника шляхом подання позову про звільнення майна з-під арешту, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно п. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Позивачу необхідно роз'яснити, що у відповідності до ч. 1 ст. 186 ЦПК України відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.

Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. 186 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

відмовити у відкритті провадження ОСОБА_1 до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про звільнення майна з-під арешту.

Враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О.В. Ул'яновська