Court ruling № 78464196, 11.12.2018, Poltava District Administrative Court

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 грудня 2018 року м. ПолтаваСправа №534/985/18

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Клочко К.І., перевіривши матеріали позову Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

12.07.2018 Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області звернулося до Комсомольського міського суду Полтавської області з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови від 04.07.2018 ВП №56125448 про накладення штрафу в сумі 10200,00 грн.

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.09.2018 позовну заяву прийнято до розгляду.

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 08.10.2018 справу за позовом Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови передано на розгляд за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.

Вказана справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 04.12.2018, що підтверджується даними вхідної кореспонденції.

Вирішуючи питання щодо прийняття справи до провадження, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є скасування постанови від 04.07.2018 ВП №56125448, яка винесена старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Федьком Є.О. в межах виконавчого провадження №56125448 при примусовому виконанні виконавчого листа №534/2001/17, виданого Комсомольським міським судом Полтавської області 23.03.2018.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною п'ятою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Згідно вимог частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно пункту 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21.05.2012 №5 "Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 №3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби", критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 (6-570цс16).

Отже, розгляд судом вимог про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби є за своєю правовою суттю формою судового контролю за виконанням постановленого судового акта, а відтак, має здійснюватись саме тим судом, котрий постановив рішення у справі та видав виконавчий документ.

За частиною другою статті 74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Тобто, якщо законом установлено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС до суду, який ухвалив відповідне рішення, як це передбачено для виконання судових рішень, у такому випадку виключається юрисдикція адміністративних судів у такій категорії справ.

Якщо виконанню підлягає рішення іншого органу (не суду) і відсутній спеціальний закон, що передбачає порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів ДВС, у такому випадку вони підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №213/2012/16 (номер в ЄДРСР 72970283).

Таким чином, справа за позовом Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови підсудна місцевому загальному суду як адміністративному.

За таких обставин суд позбавлений можливості прийняти до провадження адміністративну справу №534/985/18.

Суд зауважує, що саме Комсомольський міський суд Полтавської області є встановленим законом судом для розгляду справи №534/985/18, тому розгляд та вирішення справи іншим судом буде порушенням права позивача на справедливий суд в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене, Полтавський окружний адміністративний суд вважає за необхідне передати адміністративну справу №534/985/18 за підсудністю до Комсомольського міського суду Полтавської області для розгляду.

Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються /частина перша статті 30 КАС України/.

Частиною другою статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Разом з тим, положення статті 29 КАС України, не передбачають передачу справи відповідно до предметної підсудності, тому дана справа не є такою, що передана в порядку, встановленому статтею 29 КАС України.

Керуючись статями 29, 30, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Передати адміністративну справу №534/985/18 за позовом Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови до Комсомольського міського суду Полтавської області.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя К.І. Клочко