Decision № 78452284, 26.11.2018, Bohunskyi District Court of Zhytomyr City

Справа №295/5224/18

Категорія 52

2/295/1996/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомир у складі

головуючого – судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Поліщук К.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Богунського районного суду м. Житомир справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

До Богунського районного суду м. Житомир звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. В обґрунтування позовних вимог вказав, що наказом від 07.07.2017 р. №71 о/с він був призначений на посаду заступника начальника відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)». Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 12.09.2017 р. № 931-ОС його було прийнято на військову службу за контрактом в Державній прикордонній службі України на посадах офіцерського складу.

Наказом Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» від 18.09.2017 р. №133 о/с його було відряджено для подальшого проходження військової служби за контрактом. При цьому, він вважає, що підлягав «увільненню від посади заступника начальника відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)» у зв’язку з укладенням контракту про проходження військової служби на 5 років із збереженням відповідно до ст. 119 Кодексу Законів про працю України місця роботи, посади та середнього заробітку в установі». З 19.09.2017 р. йому було припинено виплату заробітної плати.

Наказом Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» від 01.11.2017 року № 164 о/с внесено зміни до наказу від 18.09.2017 р. № 133 о/с яким його було звільнено з посади заступника начальника відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)» за п. 3 ст. 36 КЗпП України (призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу).

З даним наказом йог обуло ознайомлено 05.12.2017 р. та в цей же день він отримав трудову книжку.

12.12.2017 р. він звернувся до Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» з заявою про скасування наказу від 01.11.2017 р. №164 о/с як незаконного, на яку 26.12.2017 р. йому було надано відповідь про відмову у його скасуванні.

Вважає, що керівництво Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4», приймаючи рішення про звільнення його з роботи (наказ від 01.11.2017 р. № 164 о/с) порушило вимоги законодавства про працю.

В судовому засіданні позивач та його представник наполягали на задоволені позовних вимог.

Представник відповідача не заперечував тих обставин, що наказом Голови Державної прикордонної служби України від 12.09.2017 р. № 931-ОС ОСОБА_1 було прийнято на військову службу за контрактом в Державній прикордонній службі України на посадах офіцерського складу. У зв’язку з чим державною установою «Житомирська виправна колонія (№4)» відповідно до наказу від 18.09.2017 р. о/с його було відряджено для подальшого проходження військової служби за контрактом. До того ж наказом державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)» від 01.11.2017 р. № 167 о/с внесено зміни до наказу від 18.09.2017 р. № 133 о/с, яким його було звільнено з посади заступника начальника відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)» за п. 3 ст. 36 КЗпП України (призов або вступ працівників на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу). З даним наказом його було ознайомлено 05.12.2017 р., того ж дня і видано трудову книжку.

У зв'язку з цим 12.12.2017 р. ОСОБА_4 звернувся до державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)» з заявою про скасування наказу від 01.11.2017 р. № 164 о/с як незаконного, на яку 26.12.2017 р. отримав відповідь про відмову у його скасуванні.

На підставі вищевикладеного позивач ОСОБА_1 вважає, що адміністрація державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)», приймаючи рішення про звільнення його з роботи (наказ від 01.11.2017 № 164 о/с) порушила вимоги законодавства про працю а саме порушення гарантій передбачених ч. 3 ст. 119 КЗпП України.

Разом з тим, представник звернув увагу на ту обставину, що 01.11.2017 р. до державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)» надійшов лист від ОСОБА_1 разом з копією контракту про проходження громадянами військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб офіцерського складу. Контракт укладений між ОСОБА_1 та Державної прикордонною службою України від 12.09.2017 р. Про те жодних інших вищезазначених документів надано не було.

Враховуючи вищевказане адміністрацією державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)» було зроблено висновок, що ОСОБА_1 не був мобілізований (призваний), а лише самостійно уклав контракт у загальному порядку з Державною прикордонною службою України, у зв'язку з чим на нього не підлягають дій гарантій передбачених ст. 119 КЗпП України у зв'язку з чим, державною установою, було прийнято рішення про його звільнення відповідно до п. 3 ст. 36 КЗпП України.

Суд, вислухавши учаснків процесу, дослідивши матеріли справи встановив.

Наказом від 07.07.2017 р. №71 о/с ОСОБА_1 був призначений, з випробувальним терміном 06 місяців, на посаду заступника начальника відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)».(а. с. 4).

Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 12.09.2017 р. № 931-ОС ОСОБА_1 було прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу по Північному регіональному управлінню Державної прикордонної служби України строком на 5 років. (а. с. 5).

Контракт про проходження громадянином України ОСОБА_1 військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб офіцерського складу було укладено з Головою Державної прикордонної служби генерал-лейтенантом ОСОБА_5 строком на п’ять років з 12.09.2017 р. по 11.09.2022 р. (а. с. 6-7).

Наказом Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» від 18.09.2017 р. №133 о/с ОСОБА_1 було відряджено для подальшого проходження військової служби за контрактом осіб офіцерського складу у зв’язку з укладенням контракту про проходження військової служби на 5 років із збереженням відповідно до ст. 119 Кодексу Законів про працю України місця роботи, посади та середнього заробітку в установі. (а. с. 8).

Наказом Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» від 01.11.2017 р. № 164 о/с внесено зміни до наказу від 18.09.2017 р. № 133 о/с яким ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника начальника відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)» за п. 3 ст. 36 КЗпП України (призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу). (а. с. 9).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 119 КЗпП України, щодо надання гарантій для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків, встановлено: На час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку; Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України «Про військовий обов'язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів;

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дій особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві,сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Гарантії, визначені у частині третій цієї статті, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби втримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Гарантії, визначені у частині третій цієї статті, в частині збереження місця роботи, посади не поширюються на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився.

З урахуванням викладенного суд звертає увагу, що вказані норми законодавства діють для осіб, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, які надали підтвердження того, що вони були дійсно призвані чи мобілізовані відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим би слугувала повістка з військкомату, або відповідна довідка про те що особа дійсно яляється мобілізованою чи призваною на службу.

Законом України «Про оборону України» визначено, що особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Таке визначення закріплено і в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 15.01.2015 р., остання мобілізація відбулася протягом 2015 р.

Крім того, згідно «Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України», затвердженого Указом Президента України, встановлено, що у добровільному порядку в Держприкордонслужбі громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів (слухачів) у вищому військовому навчальному закладі; військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.

Із громадинами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт.

За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призивом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за прзивом осіб офіцерського складу.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 був укладаний контракт з Державною прикордонною службою України, свідчить про укладенням ним нової трудової угоди, тобто добровільний вступ на військову службу за контрактом.

Крім того, суд вважає, що укладання контракту про проходження громадянином України ОСОБА_1 військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб офіцерського складу з Головою Державної прикордонної служби генерал-лейтенантом ОСОБА_5 строком на п’ять років з 12.09.2017 р. по 11.09.2022 р., не було обумовлено наявністю особливого періоду.

З урахуванням вказаного суд вважає, що у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу слід відмовити.

Керуючись вимогами ст. 43 Конституції України, п. 3 ч. 1 ст. 36, ст. 119 КЗпП України, Законом України «Про оборону України», «Про військовий обов'язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. ст.10, 12, 15, 265, 354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомир протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.12.2018 року.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомира І.Г. Перекупка