Decision № 78418484, 10.12.2018, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 грудня 2018 року № 826/1342/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу, -

Суд прийняв до уваги таке:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» (далі - позивач, ТОВ «Віталмар Транс») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач, КМУ Укртрансбезпеки), у якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанови відповідача від 26.12.2016 №024933, від 26.12.2016 №024934 та від 26.12.2016 №024937 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн. кожна, на загальну суму 5100,00 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2017 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивачем перевозився вантаж вагою, допустимою нормами законодавства. Посилався також на те, що транспортні засоби позивача були зупинені відповідачем, однак після перевірки документів продовжили рух маршрутом, при цьому про будь-які порушення відповідач не повідомив та акти про виявлені порушення в присутності водіїв не складались.

Відповідач письмових заперечень, пояснень та/або відзиву на позовну заяву не надав, своєї позиції стосовно заявлених позовних вимог суду не повідомив.

В судове засідання 05.07.2017 представник відповідача не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент постановлення ухвали), якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент постановлення ухвали), суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Представником Державної служби України з безпеки на транспорті подано клопотання про заміну неналежного відповідача - Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки на Державну службу України з безпеки на транспорті, оскільки територіальні органи Укратрансбезпеки є структурним підрозділом апарату Укртрансбезпеки.

З огляду на те, що оскаржувані рішення прийняті Київським міжрегіональним управління Укртрансбезпеки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для заміни відповідача.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

03.11.2016 службовими особами Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за результатами проведення рейдової перевірки дотримання автоперевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт було перевірено автомобіль MAN/STAS номерний знак НОМЕР_1, НОМЕР_7, водій ОСОБА_1 та складено акт №008743, в якому зафіксовано порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній дозвіл, який надає право на рух автомобільними дорогами України великовагових транспортних засобів у разі перевищення ними вагових обмежень.

08.11.2016 службовими особами Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за результатами проведення рейдової перевірки дотримання автоперевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт було перевірено автомобіль MAN/SCHMITZ номерний знак НОМЕР_2, НОМЕР_5, водій ОСОБА_2 та складено акт №003325, в якому зафіксовано порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній дозвіл, який надає право на рух автомобільними дорогами України великовагових транспортних засобів у разі перевищення ними вагових обмежень.

12.11.2016 службовими особами Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за результатами проведення рейдової перевірки дотримання автоперевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт було перевірено автомобіль MERCEDES/FEBER номерний знак НОМЕР_3, НОМЕР_9, водій ОСОБА_3 та складено акт №00056127, в якому зафіксовано порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній дозвіл, який надає право на рух автомобільними дорогами України великовагових транспортних засобів у разі перевищення ними вагових обмежень.

На підставі складених актів, КМУ Укртрансбезпеки 26.12.2016 винесені постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ «Віталмар Транс» №024933, 024934, 024937, якими застосовано штраф у розмірі 1700,00 грн. кожна.

Позивач заперечив факт вчинення правопорушень, зазначених у вказаних актах та зазначив, що загальна маса транспортних засобів не перевищувала норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, тому оформлення дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, не потребують.

Вважаючи постанови від 26.12.2016 про застосування адміністративно-господарського штрафу №024933, 024934, 024937 протиправними ТОВ «Віталмар Транс» оскаржило їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з пунктом 8 Положення №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Відповідно до підпункту 15 пункту 5 Положення №103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, крім іншого, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до пункту 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Положеннями пункту 16 Порядку №1567 визначено, що рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи. Під час проведення такої перевірки можливе застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис «Укртрансінспекція», та використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями Європейської угоди, здійснення габаритно-вагового контролю.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879 (далі - Порядок №879), визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

У відповідності до пунктів 12-14 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.

Пунктом 28 Порядку №879 встановлено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень. Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу. Погодження маршруту видається після внесення в установленому розмірі плати за проїзд. У разі прийняття рішення про відмову перевізника від проїзду за погодженим маршрутом внесена плата за проїзд не повертається..

Згідно із частиною 1 статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Положеннями пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до пункту 21 Порядку №879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту. Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.

Згідно із абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ТОВ «Віталмар Транс» надало до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних, а саме:

Товаро-транспортна накладна №7 від 08.11.2016 щодо перевезення пшениці 2016 року автомобілем НОМЕР_2, НОМЕР_5 - тара 15120 кг, нетто - 23500 кг, брутто - 38620 кг.

Товаро-транспортна накладна №0004 від 02.11.2016 щодо перевезення пшениці 2016 року автомобілем НОМЕР_1, НОМЕР_7 - тара - 16500 кг, нетто - 21280 кг, брутто - 37780 кг.

Товаро-транспортна накладна №1092551 від 12.11.2016 - перевезення ячменю 2016 року автомобілем НОМЕР_3, НОМЕР_9 - тара - 20180 кг, нетто - 20820 кг, брутто - 41000 кг.

Відповідачем не надано доказів здійснення габаритно-вагового контролю вказаних автомобілів та не підтверджено, що за результатами зважування вантажних автомобілів на приладі обліку.

В свою чергу позивач зазначив, що вказані автомобілі були зупинені працівниками Укртрансбезпеки, були перевірені документи (водійських прав, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, товаротранспортних накладних та ін.) та водії продовжили рух за маршрутом. При цьому водії не повідомлялись про вчинення будь-якого порушення та акти проведення перевірки додержання вимог законодавства у присутності водіїв не складались. Відповідач зворотного не довів.

В актах проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №008743, №056127, №003325 не зазначено на скільки перевищено вагові обмеження.

Разом з тим, відповідно до вищезазначених товаро-транспортних накладних позивачем перевозився вантаж вагою, допустимою нормами чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанови КМУ Укртрансбезпеки від 26.12.2016 №024933, від 26.12.2016 №024934 та від 26.12.2016 №024937 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 грн. кожна є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до пункту 16 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015, Укртрансбезпека є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема Київське міжрегіональну управління Укртрансбезпеки, проте територіальні органи створено без статусу юридичної особи.

Тобто, КМУ Укртрансбезпеки не є самостійною юридичною особою, а тому не має власного ідентифікаційного коду суб'єкта господарської діяльності (код ЄДРПОУ) та власних відкритих рахунків в органах Казначейства, а всі рахунки відкриті в центральному органі Державної служби України з безпеки на транспорті.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) на користь ТОВ «Віталмар Транс» (код ЄДРПОУ 35195356) судові витрати по сплаті судового збору.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частинами 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані учасниками справи докази, а також усні та письмові доводи учасників справи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 26.12.2016 №024933, від 26.12.2016 №024934 та від 26.12.2016 №024937 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» (код 35195356, адреса: 09500, Київська обл., Таращанський район, місто Тараща, вул. Петра Сагайдачного, будинок 28) сплачений ним судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код 39816845, адреса: 01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Р.О. Арсірій