Decision № 78417840, 04.12.2018, Kherson District Administrative Court

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 р.м. ХерсонСправа № 540/2111/1813 год. 30 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Дудар Е.І.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі-позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 06.09.2018 року № ХС2308/1148/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу.

Ухвалою від 12.10.2018 року у справі відкрите спрощене провадження та призначене судове засідання на 06.11.2018 року о 14:00 год.

Ухвалою від 06.11.2018 року судове засідання відкладено на 04.12.2018 року о 10:00 год. у зв'язку із неявкою відповідача.

04.12.2018 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Суду пояснив, що 17.08.2018 року ГУ Держпраці у Херсонській області здійснене інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якого складений акт № ХС 2308/1148/АВ, яким зафіксовано порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України № 413. 06.09.2018 року відповідач прийняв постанову № ХС 2308/1148/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу на позивача у сумі 111690,00 грн. Вважаючи прийняту постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач зазначає, що інспекційне відвідування проведено інспектором праці з перевищенням повноважень та порушенням вимог статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та пункту 5 Порядку № 295. У направленні № 1194 зазначена інша адреса місця проведення інспекційного відвідування (Херсонська область, Великоолександрівський район, с. Білогірка, вул. Леніна), ніж адреса, за якою фактично проводилася перевірка (Херсонська область, Великоолександрівський район, АДРЕСА_1). Крім того, повідомлення про не задекларовану працю від 17.08.2018 року, на підставі якого була призначена перевірка, не може бути враховане відповідачем як підстава для проведення перевірки, оскільки не відповідає переліку підстав для перевірки, зазначених у пп.1, 2, 4-7 п. 5 Порядку № 295. На підставі викладеного, позивач просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач двічі не забезпечив явку представника у судове засідання, призначене на 06.11.2018 року та

04.12.2018 року, не повідомивши про причини неявки.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Таким чином, суд розглядає справу без участі відповідача.

06.11.2018 року відповідач надіслав до суду відзив, в якому заперечує проти задоволення позову, з огляду на наступне.

На підставі повідомлення про не задекларовану працю, що надійшло 17.08.2018 року на адресу Управління, відповідно до наказу ГУ Держпраці у Херсонській області від 17.08.2018 року № 872 та направлення від 17.08.2018 року № 1194, посадовою особою відповідача здійснено інспекційне відвідування з питань додержання ФОП ОСОБА_2 законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, оплати праці, гарантій для неповнолітніх та працівників на час виконання державних та громадських обов'язків, адреса здійснення діяльності: Херсонська область, Великоолександрівський район, с. Білогірка, вул. Леніна. Під час інспекційного відвідування встановлено, що станом на 17.08.2018 року ОСОБА_3 фактично працює у позивача та виконує функції продавця без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України, постанови КМУ № 413 від 17.06.2015 року. Даний факт зафіксований інспектором праці засобами відеотехніки. Відповідач у відзиві наполягає на тому, що інспекційне відвідування проводилось у присутності ОСОБА_2, який був ознайомлений із предметом перевірки та направленням № 1194, про що власноруч здійснив відповідний запис. В результаті інспекційного відвідування інспектором складений акт № ХС 2308/1148/АВ від 17.08.2018 року, який підписаний позивачем без зауважень. Після чого, за результатами розгляду справи про накладення штрафу, відповідачем винесено оскаржувану постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 111690 грн, за порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпПУ, постанови КМУ № 413 від 17.06.2015 року. Відповідач не погоджується із позицією позивача про протиправність прийнятої постанови, оскільки під час проведення відвідування інспектором зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_2 законодавства в частині допущення працівника ОСОБА_3 до роботи в якості продавця, яке не заперечувалось позивачем. Також, відповідач зазначив, що з метою подолання порушень щодо не задекларованої праці на офіційному сайті Управління розміщено посилання, заповнивши електронну форму якого, будь-хто, кому відомо про можливе використання неоформлених трудових відосин має змогу повідомити про такі факти. Тому, наказ № 872 та направлення № 1194 на проведеня інспекційного відвідування є правомірними. Посилаючись на наведені вище обставини, відповідач вважає законною перевірку та притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу. Просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 23.03.2016 року. Основним видом економічної діяльності позивача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На підставі наказу Держпраці у Херсонській області від 17.08.2018 року № 872 головному державному інспектору Карнаух Т.Ю. видано направлення від 17.08.2018 року №1194 про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_4 з питання дотримання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин за адресою здійснення діяльності: АДРЕСА_1, Великоолександрівський район, Херсонська область.

17.08.2018 року проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_4 за адресою: Херсонська область, Великоолександрівський район, АДРЕСА_1, за результатами якого складено Акт від 17.08.2018 року № ХС 2308/1148/АВ (далі - Акт № 2308), який підписаний ФОП ОСОБА_2 без зауважень.

Актом № 2308 зафіксовано порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413, а саме: ФОП ОСОБА_2 допустив до роботи без укладення трудового договору та повідомлення ДФС працівника ОСОБА_3, яка виконувала функції продавця.

17.08.2018 року відповідачем винесено припис № ХС 2308/1148/АВ/П про усунення виявлених порушень.

На виконання припису, 18.08.2018 року позивач повідомив Управління про те, що наказом № 5 від 17.08.2018 року прийнято на роботу ОСОБА_3 на посаду продавця продовольчих товарів на підставі трудового договору від 18.08.2018 року.

За результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України ГУ Держпраці у Херсонській області винесено постанову від 06.09.2018 року № ХС 2308/1148/АВ/П/ТД-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_2 штрафу за порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України № 413 у розмірі 111690,00 грн.

Вважаючи винесену постанову незаконною, позивач звернувся до суду за захистом порушенного права шляхом скасування постанови.

Надаючи оцінку обгрунтованості доводів позивача про протиправність постанови від 06.09.2018 року про накладення штрафу, суд виходить з наступних приписів законодавства та встановлених під час судового розгляду фактичних обставин справи.

Згідно із п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Пунктом 7 Положення № 96 визначено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється з урахуванням вимог статей 259-265 Глави XVIII Кодексу законів про працю України (далі-КЗпП україни).

Так, статтею 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю, зокрема, юридичними особами, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

За приписами пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань.

Пунктом 5 Порядку № 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Отже, пунктом 5 Порядку № 295 визначено вичерпний перелік підстав для проведення інспекційного відвідування, який не підлягає розширеному тлумаченню.

Разом з цим суд зауважує, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду, їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду передбачено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 887-V (далі - Закон № 887-V).

Тобто, на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду за додержанням законодавства, у тому числі про працю, крім Порядку № 295 поширюється дія Закону № 887-V.

Так, статтею 3 Закону № 887-V визначені основні принципи здійснення державного нагляду (контролю), за змістом якої, державний нагляд (контроль) здійснюється, зокрема, за принципами: об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону.

Таким чином, Законом № 887-V закріплено принцип неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також здійснення державного нагляду лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96).

Відповідно ч. 1 до ст. 5 Закону № 393/96 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Частиною 1 ст. 3 Закону № 393/96 визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Згідно із ч.ч. 4, 5 ст. 5 Закону № 393/96 звернення може бути усним чи письмовим. Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону ( ч.ч. 7, 8 ст. 5 Закону № 393/96).

Встановлено, що письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає (ч. 1 ст. 8 Закону № 393/96).

Процедуру приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації і проведення особистого прийому громадян та ведення діловодства за зверненнями громадян у Державній службі України з питань праці (далі - Держпраці) та її територіальних органах, врегульовано Порядком розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній службі України з питань праці та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 16.11.2016 року № 1339 (далі - Порядок № 1339).

За змістом пункту 2 розділу ІІ Порядку № 1339 усі звернення громадян, що надходять до Держпраці та її територіальних органів, підлягають обов'язковій класифікації за видами, установленими статтею 3 Закону, а саме: пропозиція (зауваження) - звернення громадян, заява (клопотання) та скарга.

Пунктом 4 розділу ІІ Порядку № 1339 передбачено, що звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою під час особистого прийому або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії") чи письмовим (надісланим поштою або переданим громадянином особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства (у тому числі під час особистого прийому)). Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку № 1339 звернення громадян мають бути оформлені відповідно до вимог статті 5 Закону України "Про звернення громадян". У зверненні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина та викладається суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення має бути надруковано або написано від руки розбірливо і чітко, підписано особою (групою осіб) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або інформацію про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Письмові звернення без зазначення місця проживання, не підписані автором (авторами), а також такі, зі змісту яких неможливо встановити авторство, визнаються анонімними.

Звернення, оформлене без дотримання вимог статті 5 Закону, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів з дня надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 Закону. Копія такого звернення та другий примірник роз'яснення залишаються у справі підрозділу із роботи зі зверненнями громадян (п.6 розділу ІІ Порядку № 1339).

За правилами пункту 7 розділу ІІ Порядку № 1339 письмове звернення, отримане за допомогою Інтернету, засобів електронного зв'язку (електронне звернення), перед реєстрацією роздруковується на папері. Електронне звернення приймається на визначену електронну адресу або шляхом заповнення електронної форми, яка розміщується на офіційному веб-сайті Держпраці та її територіальних органів. Датою подання електронного звернення є дата надходження звернення на визначену електронну адресу або дата заповнення електронної форми та її відправлення. Якщо електронне звернення надійшло на визначену електронну адресу у неробочий день, датою подання електронного звернення вважається наступний після нього робочий день. Розміщена на офіційному веб-сайті Держпраці електронна форма повинна мати графи для зазначення громадянином свого прізвища, імені, по батькові, місця проживання, електронної поштової адреси (відомостей про інші засоби зв'язку з ним), викладення суті порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги, зазначення дати подання звернення.

Відповідно до пункту 16 розділу ІІ Порядку № 1339 анонімні звернення розгляду не підлягають (крім анонімних повідомлень про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції"). Анонімні звернення після реєстрації доводяться до відома керівників структурних підрозділів відповідно до їх функціональних повноважень. Оригінал або копія анонімного звернення разом із другим примірником роз'яснення підшиваються до справи.

Таким чином, із наведеного вище слідує, що анонімне звернення не може бути підставою для призначення інспекційного відвідування. Положеннями ч. 1 ст. 3 Закону №887-V, ч. 1 ст. 8 Закону № 393/96-ВР, п. 16 розділу ІІ Порядку № 1339 заборонено розглядати анонімні звернення, що у свою чергу, унеможливлює проведення будь-яких заходів контролю у формі перевірок суб'єктів господарювання на підставі анонімних звернень.

Як вбачається із наказу від 17.08.2018 року № 872, інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_2 призначене відповідно до пп. 3 п. 5 Порядку № 295.

На підтвердження наявності підстав для призначення інспекційного відвідування позивача, відповідач надав "повідомлення про незадекларовану працю", зареєстроване 17.08.2018 року за вх. № 5575/01-08 наступного змісту: назва суб'єкта господарювання (підприємства), де можливо використовується незадекларована праця - ФОП ОСОБА_2; код суб'єкта господарювання - НОМЕР_1; адреса, за якою здійснюється підприємницька діяльність - Херсонська область, АДРЕСА_1; кількість працівників, які працюють без належного оформлення - 3; незадекларовані працівники працюють - 2 місяці. При цьому, графи, які містять інформацію про особу заявника, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, електронна адреса - не заповнені.

Надане відповідачем "повідомлення про незадекларовану працю" в розумінні Закону № 393/96-ВР та Порядку № 1339 є анонімним зверненням, оскільки не містить відомостей про особу, яка подала це повідомлення (відсутнє прізвище, ім'я, по-батькові, місця проживання чи реєстрації).

Отже, суд встановив, що наказ від 17.08.2018 року № 872 про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2, прийнятий відповідачем на підставі анонімного звернення, відтак, суд вважає протиправним зазначене рішення відповідача, оскільки воно прийняте за відсутності законних підстав.

Таким чином, суд погоджується із доводами позивача про незаконність призначення відповідачем інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2

Щодо доводів позивача про проведення інспекційного відвідування за іншою адресою, ніж та, що зазначена у направленні, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 7 Закону № 887-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Суд відмічає, що наказ та направлення на інспекційне відвідування містять адресу здійснення діяльності ФОП ОСОБА_2, за якою має бути проведене інспекційне відвідування: Херсонська область, Великоолександрівський район, с. Білогірка, вул. Леніна.

Втім, відповідно до акту № ХС2308/1148/АВ адреса фактичного проведення інспекційного відвідування: АДРЕСА_1.

Тобто, судом встановлено, що адреса інспекційного відвідування у наказі та направленні (Херсонська область, Великоолександрівський район, с. Білогірка, вул. Леніна ) є відмінною від адреси фактичного проведення інспекційного відвідування (Херсонська область, смт.Велика Олександрівка, вул. Леніна,95).

Отже, суд погоджується із твердженнями позивача про порушення інспектором праці під час інспекційного відвідування вимог ст. 7 Закону № 887-V, а саме проведення заходу контролю ФОП ОСОБА_2 за адресою, що не відповідає зазначеній у направленні № 1194.

Зважаючи на висновки про незаконність інспекційного відвідування позивача, суд не надає оцінки наявності підстав для притягнення ФОП ОСОБА_2 до відповідальності за порушення законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, оскільки протиправність заходу контролю нівелює настання правових наслідків для суб'єкта контролю за результатами такої перевірки.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС визначено перелік критеріїв, на відповідність яким суд повинен перевірити рішення (дії, бездіяльність) суб'єкта владних повноважень у справах про їх оскарження.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх доказів, які б спростовували твердження позивача, а відтак не довів правомірності постанови від 06.09.2018 року про накладення штрафу у повному обсязі, що є підставою для скасування даної постанови.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач, приймаючи спірну постанову, діяв необґрунтовано, не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, відтак оскаржена постанова не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 у повному обсязі.

Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Херсонській області від 06.09.2018 року № ХС2308/1148/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу розмірі 111690,00 грн.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1, 74120, АДРЕСА_2) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1116 (одна тисяча сто шістнадцять) грн. 91 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39792699, 73003, м. Херсон, вул. Горького, 8).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10 грудня 2018 р.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 10.4.1