Court ruling № 78401210, 07.12.2018, Prymorskyi District Court of Odesa City

Справа № 522/15060/18

УХВАЛА

07 грудня 2018 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Єршова Л.С., дослідивши матеріали заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Приморським районним судом м. Одеси під головуванням судді Єршової Л.С. слухається цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 66 469,92 грн. та моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн., завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди..

Позивач ОСОБА_1 05.12.2018 року надала до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача ОСОБА_3, а саме: на автомобіль марки Nissan X-Trail, державний номер НОМЕР_1. В обґрунтування заяви позивач вказує, що відповідач ухиляється від відшкодування завданої ним шкоди, що може істотно ускладнити або навіть унеможливити виконання рішення суду. Тому, виникла необхідність у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви у межах вирішення зазначеної заяви позивача, судом встановлено наступне.

В ч. 1 ст. 150 ЦПК України зазначається, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи, що ст. 150 ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов’язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При цьому, позивач ОСОБА_1 у вище зазначеній заяві про забезпечення позову не довела існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. В заяві відсутнє обґрунтування застосування забезпечення позову, відсутні дані, які б підтверджували наявність ризиків, які призведуть до невиконання або ускладнення виконання рішення суду, оскільки згідно поданої заяви ці дані ґрунтуються на особистому припущенні заявника.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 261, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, проте може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Л.С.Єршова