
У Х В А Л А
"07" грудня 2018 р. Справа153/1611/17
Провадження1-кс/153/537/18-к
Ямпільський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого слідчого судді Дзерина М.М.
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1
прокурора Могилів-Подільської місцевої прокуратури – ОСОБА_2
слідчого Ямпільського ВП Могилів-Подільського
ВП ГУНП у Вінницькій області – ОСОБА_3
особи, яка подала скаргу - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області скаргу ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого СВ Ямпільського ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області про закриття кримінального провадження,
ВСТАНОВИВ:
24 вересня 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Ямпільського районного суду Вінницької області зі скаргою на постанову старшого слідчого Ямпільського ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області про закриття кримінального провадження. Свої вимоги мотивує наступним: 17 вересня 2018 року ним було отримано лист від Ямпільського ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, яким його повідомлено про те, що за його заяву було проведено досудове розслідування, за результатами якого прийнято рішення про закриття кримінального провадження за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 358 КК України у зв’язку із відсутністю складу кримінального правопорушення. Разом із даним листом було направлено копії постанови про закриття кримінального провадження від 07 травня 2018 року. З даною постановою ОСОБА_4 не погоджується та вважає її передчасною, а тому просить суд її скасувати. Свою позицію обґрунтовує наступним чином: 31 жовтня 2017 року він звертався до Могилів-Подільської місцевої прокуратури із заявою про вчинення злочину передбаченого ч.1 ст. 358 КК України. 01 листопада 2017 року за вказаною заявою відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст. 358 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017021220000082. Його заява була обґрунтована тим, що службові особи Ямпільського центру ПМСД за попередньою змовою умисно внесли неправдиві відомості в офіційні документи – наказ про прийняття на роботу № 196 від 01.09.2016 та наказ про звільнення № 40 від 03.03.2017 щодо строковості його роботи та про підписання ним вищевказаних наказів (тобто про укладення строкового трудового договору із ним), а також підробили його підпис для того, щоб звільнити його роботи. І саме у зв’язку з підробкою працівниками Ямпільського центру ПМСД його підпису на документах та умисної зміни даних в документах необхідною є проведення почеркознавчої експертизи та експертизи давності документа з метою встановити подію злочину та факту підробки підпису. 20 листопада 2017 року ним направлялись слідчому клопотання про проведення експертиз, однак слідчий на них жодним чином не відреагував. 10 вересня 2018 року ним знову було направлено слідчому заяву з проханням повідомити чи вилучені підроблені документи та чи призначалась експертиза. Однак, відповіддю слідчого на його заяву стало повідомлення про закриття кримінального провадження з направленням йому постанови про закриття кримінального провадження від 07 травня 2018 року. Окрім цього, слідчим в ході досудового розслідування було допитано не всіх свідків, які могли б повідомити важливі обставини вчинення злочину. Натомість слідчий, без проведення експертиз та допиту важливих свідків, встановив, що підроблення документів не відбулось, а допущені технічні та орфографічні помилки при оформленні наказів про прийняття та звільнення ОСОБА_4 та Журналу видачі трудових книжок. На цій підставі слідчий виніс постанову про закриття кримінального провадження. Зазначив, що копію постанови про закриття кримінального провадження ним було отримано 17 вересня 2018 року і строк для оскарження цієї постанови до 27 вересня 2018 року. Тому станом на момент подання скарги строки на оскарження постанови ним не пропущенні.
Надав суду письмові пояснення з яких встановлено, що конверт з поліції, разом із Постановою про закриття кримінального провадження згідно відбитку штампу поштового зв’язку на конверті, йому було направлено простою кореспонденцією 12 вересня 2018 року. Вказаний конверт йому вручено 17 вересня 2018 року за місцем проживання в присутності двох свідків, що підтверджується складеним актом. Разом з цим, припускаючи те, що постанову він отримав 12 вересня 2018 року, строку подання скарги ним не пропущено, оскільки в такому разу 10-денний термін закінчився б 22 вересня 2018 року, що припадає на вихідний день. Звідси наступний робочий день 24 вересня 2018 року є останнім днем для подачі скарги в строк. З огляду на вищевикладене, ним було вчасно подану дану скаргу до суду.
Особа, яка подала скаргу ОСОБА_4І, в судовому засіданні скаргу підтримав. Зазначив, що досудове розслідування було проведено неповно та не було йому надано змогу брати участь в слідчих діях, ставити свої запитання свідкам, чим було порушено його права як потерпілого.
Прокурор Євчен Д.В. в судовому засіданні заперечував з приводу задовлення даної скарги.
Слідчий Ямпільського ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області – ОСОБА_3 просить відмовити в задовленні скарги. Вказує, що ним було проведено усі необхідні слідчі дії та було закрито кримінальне провадження за фактом відсутності події кримінального правопорушення.
Із матеріалів скарги, а саме із постанови про закриття кримінального провадження від 07 травня 2018 року встановлено, що кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 42017021220000082 від 01 листопада 2017 року за заявою ОСОБА_4 було закрито у зв’язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.
З супровідного листа старшого слідчого Ямпільського ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області встановлено, що 11 вересня 2018 року ОСОБА_4 було надано копію постанови про закриття кримінального провадження.
Із наданої копії поштового конверту (а.с.19) не можливо встановити чітко дату відправлення листа Ямпільським відділом поліції на адресу особи, яка звернулась з даною скаргою. Доводи ОСОБА_4про те, що згідно відбитку штампу поштового зв’язку на конверті, йому було направлено лист 12 вересня 2018 року – не були доведені в судовому засіданні. Вказаний факт дає суду підстави вважати, що останній міг отримати копію постанови ще 11 вересня 2018 року.
Надану копію акту від 17 вересня 2018 року про отримання оскаржуваної постанови 17 вересня 2018 року, суд не може визнати достатнім доказом для підтвердження обставин викладених в поданій скарзі. ОСОБА_4 вказує, що 17 вересння 2018 року вручення поштового відправлення відбувалось в присутності двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
Відповідно до ч.1 ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Відповідно до ч.4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 не заявляв клопотання про допит ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні в якості свідків на підтвердження його доводів вказаних в письмових поясненнях, тому суд може обґрунтовувати свої висновки на показаннях, які він безпосередньо не сприймав під час судового засідання. Копію акта від 17 вересня 2018 року, як документа, суд не може визнати належним та допуститмим доказом, оскільки він не відповідає вимогам ст. 99 КПК України.
У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Тобто, виходячи з положень ст.ст. 22, 26 КПК України, на особу, яка подає скаргу покладається обов'язок доведення перед слідчим суддею факту того, що скаргу подала особа, яка має на це право; скарга підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана у встановлений строк та на дію чи бездіяльність, що підлягають оскарженню до слідчого судді.
Відповідно до ч.1 ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Відповідно п.3 ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин викладених у скарзі, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку вважає, що ОСОБА_4 подано скаргу на постанову старшого слідчого Ямпільського ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області про закриття кримінального провадження після закінчення десятиденного строку передбаченого ст. 304 КПК України. В судовому засіданні ОСОБА_4 не навів переконливих та достатніх доказів того, що копію оскаржуваної постанови він отримав саме 17 вересня 2018 року та не ставить питання про поновлення пропущеного строку. Із врахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_4 звернувся зі скаргою з пропущеним строком для звернення до суду.
За таких обставин, оскільки є пропущеним строк звернення до слідчого судді зі скаргою, а ОСОБА_4 не порушує питання про поновлення цього строку, а тому скарга підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст.303, 304, 309, 310, 392, 393, 395 КПК України, слідчий суддя
У Х В А Л И В :
Скаргу ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого СВ Ямпільського ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області про закриття кримінального провадження - повернути особі, яка подала скаргу.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз’яснити ОСОБА_4, що згдно ч. 7 ст. 304 КПК повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом п’яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя М.М. Дзерин
The court decision No. 78382649, Yampil District Court of Vinnytsia Oblast was adopted on 07.12.2018. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful data easily.
This decision relates to case No. 153/1611/17. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: