№ 7836231, 15.01.2010, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2010 року справа № 2а-4754/09/0470

м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барабаш М.В.,

при секретарі Шенкунісі А.О.,

за участю:

прокурора Лондаря К.В.,

представника позивача Коваля О.В.,

представника відповідача Юрченко В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська до Приватного підприємства «ДРРМЗ» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Самарського району м. Дніпропетровська звернувся до адміністративного суду в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська з позовною заявою до Приватного підприємства «ДРРМЗ», в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 871,67 грн.

Прокурор звернувся до адміністративного суду в порядку статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначаючи, що відповідно до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають, у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних, або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції. Згідно статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, участь у розгляді судами справ.

В обґрунтування позову зазначено, що у зв'язку з несвоєчасністю сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за січень-лютий 2009 р. у відповідача виникла заборгованість (недоїмка) перед Управлінням Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська в сумі 871,67 грн.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши письмові докази по справі, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «ДРРМЗ» (ідентифікаційний код 30534420) зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та платник, що відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Порядок відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (список №2) передбачено частиною 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) , Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі Інструкція №21-1 ) та статтями 13,14 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) на відповідача покладено обовязки в повному обсязі відшкодувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списом №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 ст.2, п.1 ст.4 Закону №400/97-ВР суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, сплачують також збір на обовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно п.6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У відповідності до п.6.10 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Згідно розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за січень-лютий 2009 року підприємство повинно було відшкодувати 871,67грн.

Позивач суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний період своєчасно не відшкодовав.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доказів сплати відповідачем заборгованості до суду не надано.

Статтею 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлено право органів Пенсійного фонду на звернення до суду з позовами про стягнення недоїмки.

Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська заборгованість в розмірі 871,67грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «ДРРМЗ» на користь Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська заборгованість по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 871 (вісімсот сімдесят одна) гривень 67 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги на постанову суду або в порядку, встановленому частиною 5 статті 186 КАС України без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова в повному обсязі виготовлена 20 січня 2010 року.

Суддя М.В. Барабаш