Decision № 78285700, 26.11.2018, Dnipropetrovsk District Administrative Court

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року Справа № 160/8138/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.

при секретарі Драготі С.А.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15»(надалі – позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (надалі – відповідач), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 23.10.2017 р. № НОМЕР_1.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа 160/8138/18 передана судді Віхровій В.С.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує на безпідставність застосування штрафних санкції податковими повідомленнями-рішення від 23.10.2017 р. № НОМЕР_1 за порушення порядку оприбуткування готівкових коштів, а саме їх несвоєчасне оприбуткування, оскільки не роздрукування фіскального звітного чеку Z-звіту 11.09.2017 р. відбулось через відсутність електроенергії.

ОСОБА_3 з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

ОСОБА_3 з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач – заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

ОСОБА_3 з ч.ч. 1, 2 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2018 р. відкрито спрощене провадження з викликом сторін у судове засідання на 26.11.2018 р. о 10:40 год.

19.11.2018 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно відповідач наполягає на застосуванні до позивача штрафних санкцій за наслідками фактичної перевірки, оскільки ним було несвоєчасно оприбутковано готівкові кошти у розмірі 8994,62 грн.

У судове засідання 26.11.2018 р. прибули уповноважені представники сторін.

Представник позивача просив позовну заяву задовольнити. Надав відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві. У задоволенні позову просив відмовити.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази наявні у суду, заслухавши пояснення сторін, суд, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

20.09.2017 р. працівниками ГУ ДФС у Черкаській області проведена фактична перевірка магазина №105 за адресою: м.Умань, вул. Садова 26 суб’єкта господарської діяльності ТОВ «Оптторг-15» (ЄДРПОУ 39691520), за результатом якою складено ОСОБА_3 перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій №62/23/23/14/39691520 від 21.09.2017 р. (надалі – ОСОБА_3 перевірки).

Перевіркою встановлено факт несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів в КОРО на загальну суму 8994,62 грн. (готівкові кошти, що надійшли 11.09.2017 р. були оприбутковані 12.09.2017 р. о 07 год. 36 хв., про що свідчить Z-звіт №283 та КОРО №3000313155Р/1 від 14.05.2017 р.).

Запис в розділі КОРО про збій в роботі фіскального реєстратора розрахункових операцій підприємством сервісного обслуговування, за даними податкового органу, не вносився, відсутній.

На підставі висновків ОСОБА_3 перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0017791410 від 23.10.2017 р., яким до підприємства застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 44973,10 грн. (8994,62 х 5) за порушення п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004 р. (надалі - Положення).

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

ОСОБА_3 з п. 80.1 ст. 1 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (надалі - ОСОБА_2 України № 265/95-ВР) визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України № 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

ОСОБА_3 з підпунктом 2.6 глави 2 Положення (в редакції на час виникнення спірних відносин) уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній мірі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книги).

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Абзацом 2 статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Указ № 436/95) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Таким чином, приписи наведеної норми передбачають особливості роботи РРО, які мають забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

Пунктом 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 (далі - Вимоги № 199), зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту; Z-звіт - це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Пунктом 7 Вимог № 199 визначено, що усі режими роботи реєстратора, крім тих, що забезпечують усунення причин блокування, повинні блокуватися у разі:

відключення механізму друкування чеків і звітів;

відключення індикатора клієнта, виконаного у вигляді окремого блока;

спроби зміни дати;

спроби зміни опису товару або послуги (крім вартості одиниці їх виміру) після проведення першої реєстрації продажу цього товару;

вичерпання ємності, несправності, відключення або заміни фіскальної пам'яті;

перевищення встановленої кількості аварійних обнулень;

порушення послідовності виконання операцій, передбачених програмним забезпеченням реєстратора;

спроби занесення фіскальної інформації до фіскальної пам'яті, якщо в годиннику-календарі встановлено дату, що передує даті останнього Z-звіту;

перевищення максимальної тривалості зміни;

відсутності чекової стрічки;

відсутності контрольної стрічки (у разі коли контрольна стрічка друкується одночасно з чековою);

перевищення максимальної кількості розрядів чисел, що обробляються;

зниження напруги до рівня, при якому не гарантується достовірна обробка та зберігання даних;

спотворення даних у фіскальній пам'яті.

При цьому, у додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.

Враховуючи зазначені вище приписи, суд приходить до висновку, що оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення № 637 оприбуткуванням готівки є сукупністю дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО. Відповідно, невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (далі - Указ № 436/95).

В ході розгляду справи встановлено, що підставою для висновків, викладених в акті перевірки щодо встановлених порушень та, відповідно винесення спірного податкового повідомлення-рішення є те, що позивачем не було забезпечено своєчасне оприбуткування готівкових коштів, які надійшли до каси.

При цьому, як встановлено судом, що 11.09.2017 р. до каси магазину надійшли готівкові кошти у розмірі 8994,62 грн.

ОСОБА_3 Довідки ПАТ «Черкасиобленерго» №49/2186 від 21.09.2017 р. 11.09.2017 р. у період з 21:55 год. до 22:30 год. по вул. Садовій 26, м.Умань, було припинено електропостачання у зв’язку з аварійним відключенням ТП-267.

ОСОБА_3 перевіркм магазин працює з 8:00 год. до 22:00 год.

Грошові кошти у розмірі 8994,62 грн. були оприбутковані 12.09.2017 р. о 07:36 год., про що свідчить Z-звіт №283 та КОРО №3000313155Р/1 від 14.05.2017 р.

Отже, позивачем оприбутковувалися готівкові кошти не у день їх фактичного надходження до каси, а на наступний день, не з вини позивача, що підтверджується матеріалами справи. А отже порушень з боку підприємства вчинено не було.

При цьому, у відповідності до п.16 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: у разі виявлення несправностей реєстратора розрахункових операцій, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами електронного зв'язку в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронного зв'язку в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб'єкт господарювання зареєстрований платником податків.

Відповідно д ст. 5 Закону України № 265/95-ВР на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Вказаній нормі Закону про РРО кореспондують положення пункту 10 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. № 547, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048, яким передбачено, що якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та розрахункової книжки, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем вжито усі можливі дії з метою недопущення правопорушення, готівкові кошти у розмірі 8994,62 грн., що надійшли до каси магазину 11.09.2017 р. оприбутковані у відповідності до п.10 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. № 547, норми якого наведені вище.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ОСОБА_3 із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

ОСОБА_3 з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, правомірність свого рішення, не доведена.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. ОСОБА_3 з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

ОСОБА_3 ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин у сукупності, у суду наявні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. (платіжне доручення №7139 від 27.02.2018 р.) слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у відповідності до ст.139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 23.10.2017 р. № НОМЕР_1;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15» (ЄДРПОУ 39691520) судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн., 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 30 листопада 2018 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 30.11.18 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_4 ОСОБА_4 ОСОБА_5