Court ruling № 78260736, 03.12.2018, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 грудня 2018 року м. Київ № 640/19867/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

до

Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві

Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві

Головного територіального управління юстиції у м. Києві

про

визнання дій протиправними, скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві та Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому просить:

- визнати дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, в особі старшого державного виконавця Диких О.В., щодо накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві неправомірними;

- скасувати постанову про накладення штрафу від 04.10.2018, винесену по ВП №56639559 у розмірі 10 200 грн. в повному обсязі.

Крім того, у п. 2 прохальної частини цієї позовної заяви позивачем заявлено клопотання про звільнення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 і 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві обов'язково зазначаються:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

При цьому, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені в ст. 287 цього Кодексу. Зокрема, відповідно до норм ч. 3 ст. 287 КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви з додатками суд встановив, що позовні вимоги заявлені до неналежних відповідачів, а саме: до структурного підрозділу територіального органу державної виконавчої служби, державного виконавця та Головного територіального управління юстиції у м. Києві, а не до самого органу державної виконавчої служби, як то визначено процесуальними нормами - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Також суд звертає увагу позивача на те, що в силу приписів ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (у редакції чинній станом на день звернення позивача із цим позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VІ за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а у випадку подання адміністративного позову немайнового характеру - 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 №2246-VIII передбачено, що з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1 762,00 гривні.

При цьому, в силу норми абз. 1 ч. 3 ст. 6 Закону №3674-VІ за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Судом встановлено, що позивачем в адміністративному позові заявлено дві позовні вимоги, з них: вимога майнового характеру – про скасування постанови про накладення штрафу у сумі 10 200 грн. та вимога немайнового характеру – про визнання неправомірними дії з винесення такої постанови. Таким чином, відповідно до вищенаведених норм Законів №3674-VІ і №2246-VIII сума судового збору, яку має сплатити позивач при зверненні до адміністративного суду із цим позовом становить 3 524 грн.

Дослідивши зміст позовної заяви та додатки до неї суд встановив, що позивачем не подано разом з позовом жодного платіжного документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку. Водночас позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Дане клопотання позивача обґрунтоване тим, що Головне управління не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету в силу норм ч. 1 і 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (зокрема, забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом).

Вирішуючи дане клопотання позивача суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, ч. 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону №3674-VІ враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведеного вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не відноситься до суб'єктів, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.01.2018 №К/9901/12/18, від 12.01.2018 №К/9901/2132/18, №К/9901/2135/18, №К/9901/2131/18 та №К/9901/2134/18, від 25.10.2018 у справі №442/8026/17, від 01.11.2018 у справі №812/1813/18.

При цьому, судом також враховується практика Європейського суду з прав людини, а саме: в рішенні у справа «Креуз проти Польщі» Європейський суд дійшов висновку, що «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

З огляду на викладене вище суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору. А тому, як наслідок, позивачу необхідно надати суду оригінал документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Крім того, за змістом припису ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вх. №640/19867/18 від 27.11.2018) подана до суду без заяви про поновлення цього строку. Між тим, як свідчать додані до позову матеріали (а саме - супровідний лист Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 04.10.2018 №56639559/1), оскаржувану постанову державного виконавця від 04.10.2018 ВП №56639559 отримано Головним управлінням 24.10.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України чітко визначено, що позовну заяву позовну заяву у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця може бути подано до суду:

- у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

- у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Суд звертає увагу позивача на те, що у випадку оскарження рішень державного виконавця у судовому порядку особою - стороною виконавчого провадження, остання має керуватися саме відповідною нормою Кодексу адміністративного судочинства України, а не ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження». Аналогічний правовий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №826/6149/17, від 02.08.2018 у справі №807/851/17, від 03.10.2018 у справі №826/14749/17, від 25.10.2018 у справі №813/3950/17.

Приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на викладене вище, позивачу слід надати суду нормативно обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та документальні докази на підтвердження обставин пропуску строку звернення до суду з поважних причин.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та беручи до уваги ч. 2 ст. 122 КАС України, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст.ст. 160, 161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом: уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог ч. 5 ст. 160, ч. 3 ст. 287 КАС України, з урахуванням зауважень суду - у кількості двох примірників; оригіналу платіжного документу про сплату Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві судового збору за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва його позовної заяви у розмірі 3 524 грн.; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Скочок