Court ruling № 78201340, 29.11.2018, Siverskodonetsk City Court of Luhansk Oblast (until 25.04.2025 - Sievierodonetsk City Court of Luhansk Oblast)

Справа № 428/15543/18

Провадження №2-н/428/2321/2018

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

29 листопада 2018 року м. Сєвєродонецьк

Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Кордюкова Ж.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» нарахованої, але невиплаченої суми заробітної плати, та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» нарахованої, але невиплаченої суми заробітної плати, та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Перевіривши матеріали цивільної справи, суддя прийшов до висновку про відмову у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 ЦПК України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

В силу ч. 2 ст. 165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Заявником не було додано до заяви про видачу судового наказу документу, що підтверджує сплату судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, хоча станом на 29 листопада 2018 року законом не встановлено жодних пільг щодо сплати судового збору за подібні вимоги.

Думка заявника ОСОБА_1, що він звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є помилковою.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Пункт 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняє від сплати судового збору лише у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, що обґрунтовується наступним.

Зміни в сфері регулювання оплати судового збору відбулися внаслідок прийняття Закону України від 22 травня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 01 вересня 2015 року. Цим Законом скорочено перелік суб’єктів, які звільняються від оплати судового збору (стаття 5 Закону України «Про судовий збір»).

Так, за змістом пункту1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі, що узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року (справа № 6-1121цс16).

Оскільки заявник звернувся до суду з вимогами щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то він не звільнений від сплати судового збору за подання до суду вищевказаної заяви про видачу судового наказу в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 176,20 грн.

З огляду на зазначене, у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу в частині вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні слід відмовити, оскільки не сплачено судовий збір за такою вимогою.

Керуючись ст.ст. 160-163, 164-166, 167, 258, 260- 261, 353 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу в частині вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Роз’яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з вищевказаних підстав не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому ЦПК України, після усунення її недоліків. Крім того, заявник має право звернутися до суду з аналогічними вимогами в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя Ж. І. Кордюкова