
УХВАЛА
28 листопада 2018 р.Справа № 2040/6661/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: П'янової Я.В., суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С. , заслухавши суддю-доповідача щодо проведення підготовки до апеляційного розгляду адміністративної справи за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2018р. по справі № 2040/6661/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.18р. відкрито апеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2018р. по справі № 2040/6661/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.
В апеляційній скарзі відповідач заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю його представника.
В свою чергу, оскаржуване рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 року ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Отже, апеляційний розгляд зазначеної категорії справ, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, здійснюється в порядку письмового провадження.
Слід вказати, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Враховуючи, що в силу п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа підлягає розгляду без повідомлення учасників справи, зважаючи на відсутність необхідності їх виклику для надання пояснень з огляду на обставини справи, підстав для апеляційного розгляду справи у судовому засіданні суд не вбачає.
Крім того, колегія суддів зауважує, що з матеріалів апеляційної скарги та клопотання апелянта не встановлено обставин, які б потребували розгляду справи у відкритому судовому засіданні із викликом сторін.
Таким чином, виконано всі необхідні дії, пов'язані з підготовкою справи до апеляційного розгляду, передбачені ст. 306 Кодексу адміністративного судочинства України, та є підстави, передбачені ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України для призначення справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Керуючись ст. ст. 306, 307, 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В:
Клопотання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про розгляд апеляційної скарги за участю його представника - залишити без задоволення.
Закінчити підготовку до розгляду адміністративної справи.
Адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2018р. по справі № 2040/6661/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії призначити до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду з 13.12.2018 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 та ч. 1 ст. 309 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання, а саме протягом 60 днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя П’янової Я.В.Судді В.В. Зеленський І.С. Чалий
The court decision No. 78159289, Kharkiv Administrative Court of Appeal was adopted on 28.11.2018. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 2040/6661/18. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: