Decision № 78120747, 15.11.2018, Kherson District Administrative Court

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1381/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про скасування рішення № 1057 від 05 червня 2018 року,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Щасливцевської сільської ради (далі - відповідач, сільрада), у якому з урахуванням уточнення до позову просить: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 05 червня 2018 року №1057; зобов'язати відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, які детально позначені в графічних матеріалах, доданих до клопотання ОСОБА_1; зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк, звіт про виконання судового рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на наступні обставини. Так, 24 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Щасливцевської сільради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області та детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, які додані до клопотання ОСОБА_1 Проте, 05 червня 2018 року 66 сесією Щасливцевської сільради сьомого скликання прийнято рішення № 1057, яким позивачу відмовлено у задоволені наведеного клопотання. Відмова мотивована тим, що бажана для надання у власність земельна ділянка відноситься до земель загального користування та підпадає під охоронну зону ліній електромереж. Проте, з графічних матеріалів, доданих до клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, вбачається, що бажана земельна ділянка не знаходиться на території загального користування, крім того, найближчі земельні ділянки, які перебувають у власності інших осіб, знаходяться в межах та вздовж тієї ж лінії та конфігурації відповідної території, як і бажана для отримання у власність позивачем земельна ділянка. Відтак, з огляду на необґрунтованість відмови сільради у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) відповідної земельної ділянки, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою від 17 липня 2018 року вирішено відкрити провадження у справі, здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання на 08 серпня 2018 року.

Протокольною ухвалою від 08 серпня 2018 року згідно положень ст. ст. 181, 223 КАС України судом оголошено перерву в підготовчому засіданні для надання представнику позивача часу для подання до суду додаткових доказів. Призначено наступне засідання, з урахуванням зміни дати його проведення на 05 вересня 2018 року. Проте, розгляду справи не відбулось, так як з 03 вересня 2018 року по 05 жовтня 2018 року головуючий суддя по справі перебував на лікарняному.

22 серпня 2018 року від відповідача до суду надійшов відзив та клопотання про надання можливості приймати участь в слуханні справи в режимі відеоконференції, у зв'язку із територіальною віддаленістю від місцезнаходження суду.

У відзиві відповідач не погоджується із позицією, викладеною у позовній заяві, оскільки, бажана для отримання позивачем земельна ділянка відноситься до земель загального користування та є частиною вулиці Азовська с. Генічеська Гірка Генічеського району Херсонської обл., що підтверджується графічними матеріалами, доданими до клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, у зв'язку із чим, згідно приписів п. а) ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України, п. 3.22 Державних будівельних норм ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» бажана для отримання позивачем земельна ділянка не може бути передана в приватну власність. Відтак, відповідач наголошує на правомірності відмови позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) відповідної земельної ділянки, тому вважає позовні вимоги необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою від 10 жовтня 2018 року призначено підготовче засідання на 19 жовтня 2018 року. На підставі клопотання відповідача, вирішено проводити судове засідання в режимі відеоконференції, у зв'язку із чим, доручено Генічеському районному суду Херсонської області забезпечити проведення підготовчого засідання за участю представника Щасливцевської сільської ради.

Ухвалою від 19 жовтня 2018 року залучено до участі в розгляді даної справи гр. ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору; оголошено перерву в адміністративній справі; призначено розгляд даної справи по суті в судовому засіданні на 15 листопада 2018 року; доручено Генічеському районному суду Херсонської області забезпечити проведення судового засідання, призначеного на 15 листопада 2018 року, в режимі відеоконференції за участю представника Щасливцевської сільської ради, ОСОБА_2 (її представника).

15 листопада 2018 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла довідка від судового розпорядника Генічеського районного суду Херсонської області Кіяшко Ю.М., в якій зазначено, що на визначений в ухвалі від 19 жовтня 2018 року час учасники справи до Генічеського районного суду Херсонської області не з'явились.

Того ж дня представником позивача до суду подано заяву про розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Відтак, згідно приписів ч. 9 ст. 205 КАС України суд приймає рішення розглядати дану справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 24 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Щасливцевської сільради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області та детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, які додані до клопотання ОСОБА_1

05 червня 2018 року 66 сесією Щасливцевської сільради сьомого скликання прийнято рішення № 1057, яким позивачу відмовлено у задоволені наведеного клопотання, у зв'язку із тим, що: «…вказане на публічній кадастровій карті України бажане місце розташування земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд відноситься до земель загального користування та підпадає під охоронну зону ліній електромереж».

Позивач вважає наведену відмову протиправною та необґрунтованою, що стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження, рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження та з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Стаття 81 Земельного кодексу України визначає, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Приписами ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частинами 2, 3 ст. 116 ЗК України передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У відповідності зі ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська рада питання регулювання земельних відносин повинна вирішувати виключно на пленарних засіданнях і відповідно до закону.

Отже, чинним законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії.

Повноваження сільської, селищної, міської ради у галузі земельних відносин передбачені, зокрема, статтями 12, 116, 122 ЗК України.

Статтею 118 ЗК України передбачено, що громадянин, зацікавлений в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у межах норм безоплатної приватизації, подає заяву (клопотання) до відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з частинами 6, 7, 8 ст. 118 ЗК України, у клопотанні про одержання земельної ділянки зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні та інші матеріали. Відповідний орган місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними вище правовими нормами встановлено, що для отримання громадянином у власність земельної ділянки із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, орган місцевого самоврядування зобов'язаний розглянути відповідну заяву (клопотання) громадянина у місячний строк і вирішити питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відмова в наданні такого дозволу повинна бути мотивованою і можлива лише у разі невідповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як встановлено судом, 24 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Щасливцевської сільради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області та детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, які додані до клопотання ОСОБА_1

Рішенням Щасливцевської сільради від 05 червня 2018 року № 1057 позивачу відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки. Відмова мотивована тим, що вказане на публічній кадастровій карті України бажане місце розташування земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд відноситься до земель загального користування та підпадає під охоронну зону ліній електромереж.

Суд наголошує на тому, що відповідачем не надано ніяких доказів на підтвердження факту віднесення вказаної земельної ділянки до земель загального користування та того факту, що земельна ділянка підпадає під охоронну зону ліній електромереж.

Посилання відповідача на скріншот з мережі інтернет з відображенням відповідної земельної ділянки, як на доказ в обґрунтування спірного рішення, не можуть враховуватися при розгляді даної справи, оскільки наведений скріншот не свідчить про віднесення спірної земельної ділянки до земель загального користування та ніяким чином не підтверджує доводи відповідача про те, що вказана земельна ділянка підпадає під охоронну зону ліній електромереж.

Варто зазначити, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Враховуючи положення наведених норм законодавства, суд критично ставиться до посилання відповідача на п. 3.22 Державних будівельних норм ДБН 360-90 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» в обґрунтування своєї позиції, оскільки дане посилання ніяким чином не відображено в оскаржуваному рішенні, у зв'язку із чим, не може бути враховане при вирішенні даної справи по суті.

З рішення сільради вбачається, що відмова по суті не відповідає фактичним обставинам, а саме, судом не встановлено невідповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів у розумінні ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. Тобто, відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з підстав, що не передбачені законодавством.

Суд також зазначає, що оскаржуване рішення, є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, в оскаржуваному рішенні органу місцевого самоврядування не вказується в чому саме полягає протиправність вимог позивача щодо отримання відповідної земельної ділянки, та не зазначаються докази, якими підтверджується наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання позивача, що зазначені в оскаржуваному рішенні, а тому рішення відповідача від 05 червня 2018 року № 1057 не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку позивачем виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

На думку суду факт надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є вирішенням питання про передачу земельної ділянки у власність, дозвіл лише засвідчує намір про таку передачу. Після отримання вказаного дозволу позивачам ще необхідно пройти відповідну процедуру, передбачену земельним законодавством, для остаточного оформлення права власності на земельну ділянку.

Таким чином, виходячи з обставин справи та норм діючого законодавства, відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, що не передбачені законодавством, тому суд визнає таку відмову протиправною.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє вимогу позивача про визнання протиправним та скасування рішення Щасливцевської сільради від 05 червня 2018 року № 1057, яким позивачу неправомірно відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Зважаючи на те, що право на прийняття того чи іншого рішення про надання особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки є виключним правом органів місцевого самоврядування, то зобов'язання відповідача прийняти те чи інше рішення, за результатами розгляду заяви позивача, буде втручанням суду в дискреційні повноваження відповідача, що є недопустимим. Тому, у задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою позивачу, необхідно відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Конвенційний принцип "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Як передбачає ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне, з метою повного захисту прав і інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Щасливцевську сільраду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки із врахуванням висновків суду, наведених у даному рішенні.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Щасливцевської сільської ради подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Так як позивачем не надано доказів, які б свідчили про можливість невиконання рішення суду відповідачем, суд приймає рішення про відмову у задоволенні наведеної вимоги позивача.

Таким чином, адміністративний позов необхідно задовольнити частково.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 237, 242 - 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Щасливцевської сільської ради від 05 червня 2018 року № 1057.

Зобов'язати Щасливцевську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, які детально позначені в графічних матеріалах, доданих до клопотання ОСОБА_1.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Щасливцевської сільської ради (код ЄДРПОУ 26186462, 75580, Херсонська область, Генічеський район, с. Щасливцево, вул. Миру, 26) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, АДРЕСА_1) суму сплаченого судового збору у розмірі 352,40 грн. (триста п'ятдесят дві гривні, сорок копійок), шляхом безспірного списання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 6.2.1