Court ruling № 78037900, 01.11.2018, Zaliznychnyi District Court of Lviv City

Справа № 462/1284/17

У Х В А Л А

01 листопада 2018 року Залізничний районний суд міста Львова

в складі:

головуючого судді Ліуша А.І.

з участю секретаря Трипалюк А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові заяву Приватного підприємства «ОСОБА_1 груп» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

представник боржника ПП «ОСОБА_1 груп» звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в якій покликаються на те, що рішенням суду від 02 жовтня 2017 року вирішено стягнути з ПП «ОСОБА_1 Груп» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі за період роботи з 01 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року в розмірі 14004,68 грн., допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати в межах платежів за один місяць. Однак, у виконавчому листі зазначено стягнути з боржника загальну суму заборгованості, хоча рішенням суду вирішено стягнути негайно лише заробітну плату в межах платежів за один місяць. Просить суд визнати виконавчий лист №462/1284/17 від 02 жовтня 2017 року таким, що не підлягає виконанню.

Представник заявника у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належно був повідомлений про час та місце слухання справи, а тому згідно ч. 3 ст. 432 ЦПК України, суд вважає, що заяву можна вирішити у їх відсутності, на підставі наявних у ній даних та доказів/

У зв'язку із здійсненням розгляду заяви за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах заяви, суд вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 02 жовтня 2017 року вирішено стягнути з ПП «ОСОБА_1 Груп» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі за період роботи з 01 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року в розмірі 14004,68 грн., допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати в межах платежів за один місяць.

Залізничним районним судом м. Львова 02 жовтня 2017 року видано виконавчий лист №462/1284/17 на підставі рішення Залізничного районного суду м. Львова від 02 жовтня 2017 року щодо стягнення з ПП «ОСОБА_1 Груп» на користь ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі за період роботи з 01 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року в розмірі 14004,68 грн., допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати в межах платежів за один місяць.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Однак, заявники не посилаються на жодні норми ч. 2 ст. 432 ЦПК України, на підставі яких просять визнати виконавчий лист №462/1284/17 від 02 жовтня 2017 року таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 в Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазнача ється резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Однак, представник заявника покликається на невірне зазначення суми боргу внаслідок зазначення у виконавчому листі суми загальної заборгованості 14004,68 грн., а не лише стягнення заробітної плати в межах платежів за один місяць, однак, судом видано виконавчий документ на підставі рішення Залізничного районного суду м. Львова від 02 жовтня 2017 року, в якому чітко вказано резолютивну частину даного рішення та судом не зазначено про стягнення усієї суми боргу негайно, як про це зазначає заявник, а вказано загальну суму боргу та необхідність негайного виконання рішення в частині стягнення заробітної плати в межах платежів за один місяць.

Крім того, згідно з ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та здійснюється з дотриманням, зокрема, засад обов’язковості виконання рішень.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід’ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов’язання сторін виконувати рішення (справа «Горнсбі проти Греції»).

На підставі наведеного, а також, оскільки рішення Залізничного районного суду м. Львова від 02 жовтня 2017 року, набрало законної сили та підлягає до виконання, покликання заявника на невірне зазначення суми боргу у виконавчому документі, як на підставу визнання виконавчого листа, виданого з метою виконання такого рішення, таким, що не підлягає виконанню, виключно з метою невиконання рішення суду та уникнення передбаченої законом відповідальності за його невиконання.

Таким чином, покликання заявника на те, що виконавчий лист Залізничного районного суду м. Львова №462/1284/17 від 02 жовтня 2017 року не підлягає до виконання не відповідають вимогам ч. 2 ст. 432 ЦПК України, не підтверджені належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами, є безпідставними, а тому суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

у задоволенні заяви Приватного підприємства «ОСОБА_1 груп» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню – відмовити за безпідставністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_3

Копія вірна.

Суддя: А.І.Ліуш