Court ruling № 78025622, 22.11.2018, Dobrovelychkivka District Court of Kirovohrad Oblast

ЄУН 396/1993/18

Номер провадження по справі 1-кп/387/128/18

У Х В А Л А

22 листопада 2018 року смт. Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області в складі :

головуючого судді Цоток В. В.

за участю секретаря Придатченко О.О.

з участю прокурора Познякова Б.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12018120230000361 від 26.04.2018 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, має на утриманні малолітню дитину, неодруженого, непрацюючого, раніше несудимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, надійшов до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 07 листопада 2018 року.

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2018 року було призначене підготовче судове засідання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту вважаючи, що під час досудового розслідування було дотримано всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає .

Обвинувачений підтримав позицію прокурора.

Заслухавши думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до висновку про необхідність повернення обвинувального акту прокурору в зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України виходячи з наступного.

Відповідно п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановлену цим Кодексом.

Згідно ч.4 ст.110 КПК України таким процесуальним рішенням є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.291 КПК України.

Пунктом 5 ч. 2 ст.291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до вимог ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Як вбачається з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 р. №8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред'явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити данні про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.

Вказаний принцип закріплений в п. «а» ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997р., де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Із зазначеної норми Основного Закону випливає, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті повинно бути конкретним.

Як вбачається з обвинувального акта, затвердженого прокурором Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_2 22 жовтня 2018 року, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України.

Згідно приписів ч. 1 ст. 246 КК України кримінальна відповідальність настає за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах.

Вказаний злочин з матеріальним складом, а тому, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу злочину є наслідки у вигляді заподіяння істотної шкоди.

Однак, обвинувальний акт не містить відомостей щодо наслідків вчиненого кримінального правопорушення у вигляді істотної шкоди .

Таким чином, зазначене вище процесуальне рішення не містить всіх елементів складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, тому таке формулювання обвинувачення є неконкретним.

Судом також враховується і правова позиція колегії суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, яка в своїй ухвалі від 06.07.2006 року зазначила : « Згідно із ст. 275 КПК України суд розглядає справу в межах пред'явленого обвинувачення. Відповідно до змісту ст. 132, 223 КПК України документи органу досудового слідства, які містять формулювання обвинувачення, повинні відображати всі елементи складу злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа. Таке формулювання обвинувачення є неконкретним і не давало можливості суду для постановлення будь-якого вироку в справі і мало бути підставою для її повернення на додаткове розслідування в порядку ст. 246 КПК у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, яке не дає можливості призначити справу до судового розгляду. Суд, постановляючи вирок у межах такого неконкретного обвинувачення, повторив його недоліки і, таким чином постановив незаконне і необґрунтоване судове рішення. Залежно від з'ясування цих обставин слід прийняти законне і обґрунтоване рішення щодо наявності чи відсутності в діях засуджених складу злочину, а в разі пред'явлення обвинувачення викласти його формулювання відповідно до вимог закону з відображенням усіх обов'язкових елементів складу злочину».

Крім того, із змісту обвинувального акту, вбачається, що під час досудового розслідування представником потерпілого, в порядку ст.128 КПК україни, було заявлено цивільний позов на суму 37366, 71 гривень.

Однак, в додатках до обвинувального акту такий цивільний позов та розписка підозрюваного про отримання його копії відсутні .

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, підставою для повернення обвинувального акту прокурору з підготовчого судового засідання є встановлення невідповідності вказаного процесуального рішення вимогам ст. 291 КПК України, зокрема такими порушеннями у даній справі, суд визнає відсутність в кваліфікації дій обвинуваченого обов'язкової ознаки об'єктивної сторони складу злочину у вигляді істотної шкоди .

Таким чином, суд приходить висновку, що у відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, обвинувальний акт необхідно повернути прокурору.

Керуючись п.3 ч.3 ст.314, ст.ст.291, 369-372, 376 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12018120230000361 від 26.04.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України - повернути прокурору Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області .

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду на протязі семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_3