Decision № 77979104, 07.11.2018, Nova Kakhovka City Court of Kherson Oblast

Справа № 661/50/18

Провадження № 2/661/323/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

07 листопада 2018 року

Новокаховський міський суд Херсонської області в складі :

судді Матвєєвої Н.В.

за участю секретаря судового засідання Лазор В.М.

за участю представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

представника відповідачки ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нова Каховка Херсонської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом виселення без надання іншого жилого приміщення,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом, вказавши, що її сестра ОСОБА_5 подарувала їй двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 житловою площею 29,7 кв.м., загальною площею 54,2 кв.м., що підтверджується договором дарування квартири від 26 грудня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за № 3295. Державну реєстрацію права власності на вищевказану квартиру зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.12.2017 року за номером запису про право власності 966308865107, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 109045374 від 26.12.2017 року. Попереднім власником ОСОБА_5 придбано вказану квартиру у продавця - публічного акціонерного товариства «Дельта банк» в результаті електронних торгів, що відбулися 01.12.2017 року, результати яких оформлені протоколом № UA-EA-2017-11-20-000107-c та актом приймання – передачі нерухомого майна від 18.12.2017 року, на підставі чого між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений 18 грудня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 1113. В зазначеній квартирі, як на момент її придбання ОСОБА_5, так і на момент укладення договору дарування зареєстрована та фактично проживає відповідачка, яка є членом сім'ї колишнього власника спірної квартири. Відповідачка не визнає її права на квартиру, зі спірної квартири не виселяється та чинить перешкоди у вільному користуванні та розпорядженні подарованою квартирою. Вважає, що відповідачка незаконно, тобто без будь-яких підстав користується квартирою, яка належить їй на праві власності, в тому числі чинить перешкоди їй у вільному користуванні та розпорядженні зазначеною квартирою тим, що добровільно не бажає виселитися та знятися з реєстрації.

Заходи досудового врегулювання спору між нею та ОСОБА_3 виявилися безрезультатними.

Просила усунути перешкоди їй в користуванні та розпорядженні квартирою № 1 в будинку № 29 по вул. Довженко в м. Нова Каховка Херсонської області шляхом виселення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без надання іншого житлового приміщення.

Під час судового розгляду представник позивача підтримала заявлені вимоги, посилаючись на обставини позову.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, просила справу розглядати в її відсутність.

Ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області від 10.10.2018 було визнано явку ОСОБА_1 обов’язковою, проте під час судового засідання 07.11.2018 року учасники справи не наполягали на обов’язковій участі позивачки ОСОБА_1, оскільки обставини справи, які необхідно було з’ясувати у позивачки з’ясовані у її представника.

Відповідачка ОСОБА_3 позову не визнала, зазначивши, що в кінці 2017 року вона вирішила подарувати квартиру своїй сестрі, нотаріусом було направлено запити для отримання витягів з державних реєстрів, надійшла відповідь про те, що вона не є власником квартири на підставі заочного рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки за позовом ПАТ «Дельта Банк». Тоді вона відразу звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення. В грудні 2017 року до неї прийшла ОСОБА_5 і повідомила, що купила її квартиру, проте щодо її виселення вона нічого не говорила. На що ОСОБА_3 повідомила їй, що звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду і не мала наміру продавати квартиру. В подальшому ОСОБА_5 зустрічалася з її представником після подачі позову для врегулювання ситуації, але їй було роз’яснено, що всі питання вирішуватимуться в судовому порядку. На даний час вона постійно проживає зі своїм чоловіком в своїй квартирі, квартира набута нею в порядку спадкування, грошові кошти в сумі 30 000 грн. в банку вона отримувала не на придбання квартири, повідомлень від ПАТ «Дельта банк» про продаж квартири та від інших осіб вона не отримувала. Ключі від квартири нікому не передавала, з ОСОБА_8 взагалі ніколи не зустрічалася і її не бачила.

Представник відповідача позову не визнав, зазначивши у вступному слові та відзиві наданому до суду, що ОСОБА_1 не надсилалося письмового повідомлення ОСОБА_3 про добровільне звільнення квартири, в якій вона проживає та яка придбана нею за договором дарування. Відповідно до ст. 109 ЖК України ОСОБА_3 не може бути виселена без надання іншого житлового приміщення, яке повинно бути зазначене в рішенні суду, не зважаючи на відсутність таких приміщень у органів державної влади. Зазначена квартира ОСОБА_3 була реалізована банком за заниженою ціною, ОСОБА_5 її придбала і відразу подарувала ОСОБА_8, щоб остання стала добросовісним набувачем.

Третя особа – Новокаховська міська рада Херсонської області, що була залучена на підставі ухвали Новокаховського суду Херсонської області від 03.09.2018 року в судовому засіданні позову не визнала, пояснивши, що правовідносини, які виникли між сторонами ОСОБА_8 та ОСОБА_3 не є правовідносинами між боржником та кредитором за договором іпотеки. Таким чином, до зазначених правовідносин, не застосуються вимоги ст.109 ч.2 ЖК УРСР, підстав для надання відповідачці Новокаховською міською радою Херсонської області тимчасового або постійного житла, враховуючи відсутність письмової заяви ОСОБА_3, рішення кредитора про звернення стягнення на передане в іпотеку житлове приміщення, а також рішення суду щодо примусового виселення з житлового приміщення, пов’язаного із зверненням стягнення на предмет іпотеки, немає.

Суд заслухавши вступні слова учасників справи, дослідивши письмові докази по справі в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст.89 ЦПК України, їх належність, достатність, допустимість, достовірність та взаємний зв'язок між ними, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до нотаріально посвідченого договору дарування від 26.12.2017 року, ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 54,2 кв.м., житловою площею 29,7 кв.м. Відчужуване нерухоме майно належить дарувальнику на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 18.12.2017 року за реєстровим номером №1113. Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_3, зазначена квартира складається з двох жилих кімнат площею 17,0 кв.м. та 12,7 кв.м., загальною площею 54,32 кв.м. ОСОБА_5 придбала квартиру АДРЕСА_1 на електронних торгах 20.11.2017 року за ціною 113 811,44 грн. (початкова ціна 110 332 грн.) , станом на час продажу квартири власником майна був ПАТ «Дельта Банк». 18.12.2017 року ОСОБА_5 на підставі акту прийому – передачі нерухомого майна та договору купівлі-продажу, посвідченого 18.12.2017 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_7 отримала від ПАТ «Дельта банк» квартиру АДРЕСА_3.

В довідці відділу реєстрації Новокаховської міської ради від 05.01.2018 року зазначено, що в квартирі АДРЕСА_4 зареєстрована ОСОБА_3

З повідомлень ТОВ "Херсонрегіонгаз" від 25.01.2018 року, КП «Міський водоканал» ОСОБА_3, АДРЕСА_5 вбачається, що мається заборгованість за послуги з газопостачання в сумі 2780,02 грн., за послуги з водопостачання в сумі 4551,52 грн.

Відповідно до ухвали Новокаховського міського суду Херсонської області від 20.02.2018 року заочне рішення по цивільній справі за позовом ПАТ «Дельта банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_9 про звернення стягнення на предмет іпотеки від 15.11.2015 року, яким в рахунок погашення заборгованості в сумі 63 608,44 грн. звернуто стягнення за договором іпотеки № 06/Zкіп -08 від 16.05.2008 року на двокімнатну квартиру АДРЕСА_3, яка належить на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_9 та визнано право власності на зазначену квартиру за ПАТ «Дельта банк», скасовано.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Новокаховської міської ради від 18.10.2018 року № 29, виконавчий комітет Новокаховської міської ради повідомляє, що на теперішній час в місті відсутні фонди житла для тимчасового проживання громадян, які не мають або втратили постійне місце проживання, відповідно до ст.132-1-132-2 Житлового кодексу України.

Відповідно до ст. 319, 391 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про іпотеку», після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов’язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно із ст. 109 ч.2 ЖК України, громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

З доказів наданих учасниками справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 на час розгляду справи є новою власницею квартири АДРЕСА_4 на підставі договору дарування, укладеного з ОСОБА_5 ОСОБА_5 придбала зазначену квартиру на електронних торгах у ПАТ «Дельта банк», який став власником нерухомого майна згідно заочного рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 15.11.2015 року, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, належний на праві власності ОСОБА_3 та її сину шляхом визнання права власності на цю квартиру.

Таким чином, ОСОБА_3 є колишнім власником спірної квартири, яка перебула в іпотеці ПАТ «Дельтабанк». ОСОБА_3 зазначає про те, що квартира набута нею задовго до укладення кредитного та іпотечного договору, в порядку спадкування, за кредитні кошти отримані від банку в сумі 30 000 грн. неможливо було придбати двокімнатну квартиру. Ні ПАТ «Дельта банк», ні нові власники квартири ОСОБА_5 та ОСОБА_1 не надсилали їй письмове попередження про необхідність виселення в добровільному порядку, їй не було відомо про придбання її квартири ПАТ «Дельтабанк», бо заочне рішення суду вона не отримувала, ні про продаж квартири на електронних торгах. Після винесення заочного рішення 15.11.2015 року вона весь час проживала в квартирі, ключі нікому не передавала, ніхто не вселявся до її квартири. ОСОБА_1 вона ніколи не бачила, остання не приходила до квартири та не намагалася вселитися, не пропонувала їй надати інше житло для проживання.

Новокаховська міська рада повідомила суд про відсутність в місті фондів житла для тимчасового проживання громадян, які не мають або втратили постійне місце проживання, відповідно до ст.132-1-132-2 Житлового кодексу України та неможливість забезпечити ОСОБА_3 житлом.

На теперішній час заочне рішення суду від 15.11.2015 року, за яким ПАТ «Дельта банк» набув право власності на квартиру № 1 в будинку № 29 в м. Нова Каховка Херсонської області, яка була власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_9 ухвалою Новокаховського міського суду від 20,02.2018 року скасоване.

Таким чином, суд вважає, що на правовідносини між ОСОБА_1 новою власницею нерухомого майна та ОСОБА_3 колишньою власницею квартири поширюються норми ст. Закону України «Про іпотеку» та ст.109 ч.2 ЖК України, якими передбачено надсилання письмового попередження колишньому власнику про добровільне виселення протягом місячного терміну, що є в подальшому підставою для примусового виселення зазначених осіб, а також надання іншого житлового приміщення із зазначенням його в рішенні суду, якщо квартира була придбана не за кредитні кошти, оскільки вони є похідними від правовідносин між банком, який продав іпотечну квартиру без виселення власників житла, та боржником.

Оскільки позивачем не доведено суду, що відповідачці ОСОБА_3 надсилалося письмове повідомлення про добровільне виселення з житлового приміщення протягом місячного строку, позивачка не надала доказів щодо створення їй перешкод у користуванні та розпорядженні нерухомим майном, судом встановлено, що вона не намагалася вселятися до квартири та використовувати її за призначенням, нею не запропоновано ОСОБА_3 інше житлове приміщення, тому відповідно до ст.109 ч.2 ЖК України, суд вважає, що позивачка не може бути виселена із вказаної квартири без надання іншого житлового приміщення.

Зазначена правова позиція була викладена в Постанові ВССУ від 10.10.2016 року : «Оскільки квартира не була придбана за кредитні кошти, виселення з неї зареєстрованих осіб можливе тільки із наданням іншого житлового приміщення і тільки тоді застосується ч.4 ст.109 ЖК України».

Також в своїй постанові Верховний Касаційний Цивільний суд у справі № 303/1590/15-ц від 06.03.2018 року зазначив, що відсутність посилання на інше житлове приміщення куди має бути вселений боржник при виселенні особи з іпотечного майна є підставою для залишення позову без задоволення.

Велика Палата ВС в своїй постанові від 31.10.2018 року у справі № 753/12729/15-ц, провадження № 14-317цс18, зазначила, що новий власник може частково поновити свої права шляхом звернення про відшкодування шкоди до продавця (банку), якщо той неналежним чином виконав свої зобов’язання про повне інформування можливих покупців квартири про її обтяження, чи до банку про виконання останнім обов’язку із забезпечення осіб, які підлягають виселенню, іншим житловим приміщенням та відшкодування шкоди. Але при цьому в постанові зазначено, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців при зверненні стягнення на житлове приміщення застосовуються як положення ЗУ «Про іпотеку» так і норма ст.109 ЖК України.

Посилання представника позивача на те, що судом не з’ясовано джерело придбання кватири ОСОБА_3, доказів придбання квартири не за кредитні кошти суду не надано, тому ОСОБА_3 може бути виселено без надання іншого житлового приміщення суд не приймає до уваги, оскільки зазначена обставина не оспорювалася учасниками справи, в тому числі і після надання відзиву та доповнень до відзиву представником ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_4, представник позивача зазначив про невизнання цієї обставини лише в дебатах, що розцінюється судом як зловживання своїм правом в розумінні ст.44 ЦПК України. Окрім того, позивачка підтвердила, що придбала квартиру задовго до укладення кредитного договору, в порядку спадкування і весь час проживала в ній разом з сином, ця обставина ніким не спростована, тому визнається судом як встановлений факт.

Враховуючи, те що на час розгляду зазначеної справи скасоване заочне рішення, що стало підставою для придбання банком іпотечного майна, яке належало ОСОБА_3 на праві приватної власності, суд при винесенні рішення враховує також правову позицію, викладену в постанові Верховного суду України від 21.12.2016 року у справі № 6-2233 цс/16. Згідно зазначеної правої позиції вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але яке в подальшого скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Тобто ОСОБА_3 втратила право власності на спірну квартиру поза своєю волею і має право на захист свого порушеного права.

Тому суд вважає, що в даному випадку виселення ОСОБА_3 з квартири без надання іншого житлового приміщення, яка на час розгляду справи перебуває у власності ОСОБА_1, не відповідає «нагальній суспільній необхідності» та є неспівмірним із переслідуваною законною метою позивачки, яка не довела намірів користування зазначеною квартирою та нагальної необхідності у вселенні до квартири, на чому неодноразово в своїх рішеннях наголошував Європейський суд з прав людини.

Так, в п. 41, 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» (заява № 30856/03) Європейський суд зазначив, що втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла як зазначається в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «МакКенн проти Сполученого Королівства», «Савіни проти України».

Крім того, втручання у право заявника на повагу до його житла має бути не лише законним, але й «необхідним у демократичному суспільстві». Інакше кажучи, воно має відповідати «нагальній суспільній необхідності», зокрема бути співрозмірним із переслідуваною законною метою (рішення Європейського суду з прав людини «Зехентнер проти Австрії»).

З цих підстав позов не підлягає задоволенню.

На підставі ст. 109 ч.2 ЖК України, ст. 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 10-16, 141, 263-265 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом виселення без надання іншого жилого приміщення, відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляція безпосередньо до Херсонського апеляційного суду або через Новокаховський міський суд Херсонської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а при оголошенні судом вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 19.11.2018 року.

Суддя Н. В. Матвєєва