Court ruling № 77960605, 19.11.2018, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання про розляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін

19 листопада 2018 року № 826/16472/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши заяву представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтагазенерго»

до

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про

визнання протиправною та скасування постанови

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнафтагазенерго» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту – відповідач, НКРЕКП), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 10 липня 2018 року №652.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

15 листопада 2018 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшов відзив на позовну заяву разом із заявою про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування заяви представник НКРЕКП послався на те, що предмет позову у адміністративній справі №826/16472/18 не підпадає під категорію справ, що розглядаються судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, на думку представника відповідача, вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Розглянувши заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з положеннями пункту 2 частини 6 цієї ж статті, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Більш того, суд звертає увагу на те, що адміністративна справа №826/16472/18 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до положень статей 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, а не положень статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, як зазначив представник відповідача у своїй заяві.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі – Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, а також враховуючи, що бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників, будь – яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність розгляду справи в судовому засіданні представником відповідача не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача та призначення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись частиною 5 статті 262, частиною 4 статті 260, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

Заяву представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про розгляд справи за правилами загального провадження залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Кузьменко