Decision № 77960350, 06.11.2018, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2018 року 16:58 № 826/12544/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., за участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Науково - виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Інтер»

до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

третя особа Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про зняття арешту

за участю представників учасників справи:

від позивача - Васюк М.М.,

від відповідача - не з'явився,

від третьої особи - Калугіна З.О.

В С Т А Н О В И В:

Науково - виробниче Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро - Інтер» (далі по тексту - позивач, НВ ТОВ «Агро - Інтер») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі по тексту - відповідач, Голосіївський РВДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві), третя особа - Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - третя особа, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві), в якому просить зняти арешт з всього майна Науково - виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Інтер», який був накладений постановою старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маріуцою Тетяною Вадимівною від 19 серпня 2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні №50156458.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 15 лютого 2016 року постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Маріуца Т.В. відкрито виконавче провадження №50156458 про стягнення з Науково - виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Інтер» на користь Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві 72 768,05 грн згідно вимоги №Ю-2108-25 від 05 травня 2014 року.

19 серпня 2016 року постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві накладено арешт на майно НВ ТОВ «Агро - Інтер».

09 листопада 2016 року постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві накладено арешт на грошові кошти позивача.

22 червня 2017 року постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні №50156458 виконавчий документ (вимогу №Ю-2108-25 від 05 травня 2014 року) повернуто стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

08 березня 2018 року з інформаційної довідки №113061970 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, позивачу стало відомо, що станом на дату отримання інформаційної довідки наявний арешт на все майно НВ ТОВ «Агро - Інтер», який накладений на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 19 серпня 2018 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31026969 від 19 серпня 2018 року, номер запису про обтяження: 16002143.

23 червня 2018 року та 18 липня 2018 року, як зазначено у позовній заяві, позивач звертався до відповідача із заявами про скасування арешту з майна, в яких просив зняти арешт з нерухомого майна НВ ТОВ «Агро - Інтер», що був накладений постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Маріуца Т.В. від 19 серпня 2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні №50156458.

В подальшому, 11 та 17 липня 2018 року, а також 01 серпня 2018 року до відповідача звертався адвокат НВ ТОВ «Агро - Інтер» Руденко А.О. з адвокатськими запитами, в яких просив надати інформацію про результати розгляду заяви позивача про скасування арешту.

Проте, станом на день звернення до адміністративного суду з відповідною позовною заявою, відповіді на заяви позивача та адвокатські запити адвоката Руденка А.О. на адресу НВ ТОВ «Агро - Інтер» від відповідача не надходило.

Крім того, у позовній заяві вказано, що оскільки виконавчий документ було повернуто стягувачеві у зв'язку з відсутністю майна боржника, на думку позивача, арешт, накладений в рамках виконавчого провадження, повинен був бути знятий. В зв'язку з тим, що державним виконавцем не вчинено таких дій, позивач вважає, що останнім порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій, а оскільки в рамках спірних правовідносин відсутні підстави для зняття арешту, передбачені частинами 3,4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», арешт має бути знятий на підставі рішення суду, що і стало підставою для звернення НВ ТОВ «Агро - Інтер» до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав з невідомих суду причин.

Третя особа письмових пояснень щодо позовної заяви не надала з невідомих суду причин.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено підготовче засідання, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві та зобов'язано Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві подати до суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №50156458.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2018 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2018 року повторно витребувано від Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження №50156458.

В судовому засіданні 06 листопада 2018 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник третьої особи заперечувала проти задоволення позовних вимог та зазначила, що сума боргу за вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 05 травня 2014 року №Ю-2108-25 позивачем до теперішнього часу не погашена.

Представник відповідача не з'явився, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутністю на адресу суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з наданої суду копії матеріалів виконавчого провадження №50156458, 05 травня 2014 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, правонаступником якого є Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2108/25, згідно з якою станом на 30 квітня 2014 року заборгованість НВ ТОВ «Агро - Інтер» зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені становить 30 330,59 грн.

Постановою державного виконавця органу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві від 25 червня 2015 року закінчено виконавче провадження №44377413 з примусового виконання вимоги №Ю-2108-25, виданої 05 травня 2014 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, про стягнення з Науково - виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Інтер» на користь держави суми у розмірі 72 768,05 грн, оскільки в ході проведення виконавчих дій майна боржника не виявлено, за адресою: місто Київ, вулиця Первомайського, 11 не розшукано, а фактичне місцезнаходження боржника: місто Київ, вулиця Героїв Оборони, 10, у зв'язку з чим виконавчий документ направлено до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві.

На підставі вказаної постанови старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві 15 лютого 2016 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №50156458 з примусового виконання вимоги №Ю-2108-25, виданої 05 травня 2014 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, про стягнення з Науково - виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Інтер» боргу у розмірі 72 768,05 грн.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 15 лютого 2016 року направлена на адресу Науково - виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Інтер».

Постановою старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маріуца Т.В. від 19 серпня 2016 року в рамках виконавчого провадження №50156458 накладено арешт на все майно, що належить Науково - виробничому Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро - Інтер» та оголошено заборону на його відчуження у межах суми звернення стягнення 72 768,05 грн. Копія вказаної постанови також була направлена на адресу позивача.

З наявної в матеріалах виконавчого провадження №50156458 копії Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №50165565 від 19 серпня 2016 року вбачається, що 19 серпня 2016 року внесено відомості про заборону відчуження всього рухомого майна НВ ТОВ «Агро - Інтер».

Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №66287870 від 19 серпня 2016 року вбачається, що 19 серпня 2016 року Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31026969 про арешт нерухомого майна НВ ТОВ «Агро - Інтер» на підставі постанови Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19 серпня 2016 року №50156458.

09 листопада 2016 року постановою старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маріуца Т.В. накладено арешт на кошти Науково - виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Інтер», що містяться на рахунках: МФО 334851, ПАТ «ПУМБ» 260016256; МФО 300711 Печерська філія ПАТ КБ «Приват Банк», місто Київ 26002052717463, 26053052711418, 26003052721641 USD; МФО 321767 ПАТ «ВТБ Банк» 2600330101634 UAH, 26003301016348 USD, 26003301016348EUR, 26003301016348; МФО 380805 АТ «Райффайзен Банк Аваль» у місті Києві 2600244432; МФО 380582 ПАТ «МІБ» 26006010311864, 26006010311864USD, 26006010311864EUR, 26006010311864 та всіх інших рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, що належить боржнику НВ ТОВ «Агро - Інтер».

Відповідно до відомостей, які надійшли на адресу Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві з вказаних вище банківських установ, грошові кошти на відкритих рахунках НВ ТОВ «Агро - Інтер» відсутні.

Постановою старшого державної виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маріуца Т.В. від 22 червня 2017 року виконавчий документ - вимога №Ю-2108-25, видана 05 травня 2014 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, про стягнення з Науково - виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Інтер» боргу у розмірі 72 768,05 грн повернуто стягувачеві у зв'язку з відсутністю майна належного боржнику, на яке може бути звернуто стягнення за виконавчим документом, а також роз'яснено стягувачеві його право повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження». Відомостей щодо оскарження вказаної постанови державного виконавця матеріали справи не містять.

Крім того, з наданої суду копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №113061970 від 08 березня 2018 року вбачається, що арешт на нерухоме майно, належне Науково - виробничому Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро - Інтер», накладений на підставі постанови старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного управління територіального управління юстиції у місті Києві Маріуца Т.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19 серпня 2016 року в рамках виконавчого провадження №50156458, станом на 08 березня 2018 року не знятий.

Також відповідно до наданих суду копій заяв Науково - виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Інтер» від 23 червня 2018 року та від 17 липня 2018 року вбачається, що позивач звертався до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві з проханням зняти арешт з нерухомого майна, яке належить позивачу, накладеного відповідно до постанови старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного управління територіального управління юстиції у місті Києві Маріуца Т.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19 серпня 2016 року в рамках виконавчого провадження №50156458.

Проте відомостей щодо надання відповіді відповідачем на вказані звернення позивача матеріали справи не містять.

Також в матеріалах справи відсутні й відомості щодо надання відповіді на адвокатські запити адвоката Науково - виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Інтер» Руденка Андрія Олександровича від 11 липня 2018 року та від 17 липня 2018 року щодо надання інформації про зняття арешту з нерухомого майна, належного Науково - виробничому Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро - Інтер».

При цьому, судом встановлено та не заперечувалося представником позивача під час розгляду справи, що станом на день розгляду адміністративної справи №826/12544/18 арешт, накладений на майно Науково - виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Інтер» в рамках виконавчого провадження №50156458 не знятий у встановленому чинним законодавством порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі по тексту - Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII в редакції, станом на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Так, як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві під час проведення виконавчих дій з примусового виконання вимоги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві №Ю-2108-25 від 05 травня 2014 року про стягнення з Науково - виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Інтер» суми боргу у розмірі 72 768,05 грн (виконавче провадження №50156458) були здійснені заходи з примусового виконання виконавчого документа, у тому числі, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить боржникові.

При цьому, у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України від 02 червня 2016року №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частинами 3, 4 та 5 статті 37 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII передбачено, що у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частиною 5 статті 12 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Частиною 1 статті 40 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно з частиною 2 цієї ж статті про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Наведене в сукупності свідчить про те, що у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII, виконавче провадження не вважається закінченим, оскільки законодавцем стягувачу надана можливість повторно пред'явити виконавчий документ до примусового виконання, а державному виконавцю не надано право зняття арешту з майна боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Тобто, у розумінні положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII виконавче провадження №50154658 не було закінчено, що свідчить про те, що повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв'язку з відсутністю майна у боржника, не є підставою для зняття арешту з майна боржника, у даному випадку, з майна, яке належить Науково - виробничому Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро - Інтер».

Стосовно посилання позивача на приписи статті 59 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

У відповідності до частини 4 статті 59 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Так, суд не приймає до уваги твердження позивача в тій частині, що державний виконавець законодавчо позбавлений права прийняти постанову про зняття арешту з майна боржника з огляду на те, що позивачем не наведено, а судом не встановлено відсутності перешкод для виконання боржником вимог виконавчого документа та сплати заборгованості за вимогою №Ю-2108-25 від 05 травня 2014 року, виданої Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, що є його обов'язком відповідно до вимог чинного законодавства України, після чого арешт з майна боржника може буде знято у відповідності до приписів чинного законодавства, зокрема, відповідно до частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII.

При цьому, суд не приймає до уваги й посилання позивача на те, що в силу приписів частини 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII арешт з майна боржника має бути знятий у судовому порядку, оскільки виконавчий документ повернутий стягувачу і необхідність забезпечення виконання рішення шляхом накладення арешту відпала. Так, як вже зазначалося судом, випадки, з якими пов'язується зняття арешту з майна боржника прямо визначені положеннями Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, і винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення (тобто, коли рішення суду фактично не виконано), не є підставою для зняття накладеного арешту на майно боржника.

Аналіз наведених норм діючого законодавства України та досліджених судом доказів, які наявні в матеріалах даної адміністративної справи, дозволяє суду дійти висновку, що старший державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маріуца Т.В. при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві та не вирішенні питання про зняття арешту з майна, яке належить Науково - виробничому Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро - Інтер», діяла в межах наданих їй повноважень, в порядок та спосіб, визначені діючим законодавством України.

Окремо суд звертає увагу на те, що позивачем при зверненні до адміністративного суду з відповідною позовною заявою не оспорюється саме право власності на належне йому майно, на яке накладено арешт в рамках виконавчого провадження № 50156458, тобто характер спірних правовідносин не пов'язаний із захистом майнових прав позивача та вказаний спір виник саме у зв'язку з порушенням, на думку позивача, відповідачем вимог Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, а тому вказаний спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не доведено наявність правових підстав для зняття арешту з всього майна Науково - виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Інтер», який був накладений постановою старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління у місті Києві Маріуца Т.В. від 19 серпня 2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні №50156458, в той час, як відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правих підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх розподілу, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Науково - виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Інтер» відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до частини 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко

Повний текст рішення суду виготовлений 19 листопада 2018 року.