Decision № 77957709, 12.11.2018, Kherson District Administrative Court

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1763/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитрієвої О.О.,

при секретарі: Пономаренко М.М.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Чорного А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання дій протиправними, стягнення грошового забезпечення за час затримки виконання судового рішення, стягнення заборгованості по індексації грошового забезпечення, стягнення заборгованості у вигляді доплати,

встановив:

ОСОБА_1 (ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (ГУ Нацполіції в Херсонській області, відповідач), у якому просить:

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області грошове забезпечення за час затримки виконання судового рішення у справі №821/1046/17 від 01.02.2018 року за період з 02.02.2018 р. по 13.02.2018р. включно в сумі 4747 грн. 68 коп.;

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Херсонській області в частині не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 19.06.2017 р. в сумі 1875 грн. 73 коп.;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області на мою користь заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 19.06.2017 р. в сумі 1875 грн. 73 коп.;

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Херсонській області в частині не нарахування та не виплати доплати за службу в нічний час, щотижневі дні відпочину, та святкові дні за період з 07.11.2015 р. по 19.06.2017 р. в сумі 23158 грн. 41 коп.

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області (код ЄДРПОУ 40108782) на мою користь заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час, щотижневі дні відпочину, та святкові дні за період з 07.11.2015 р. по 19.06.2017 р. в сумі 23158 (двадцять три тисячі сто п'ятдесят вісім) грн. 41 коп.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що за рішенням Херсонського окружного адміністративного суду у справі №821/1043/17 визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Херсонській області від 19.06.2017 №154 о/с про його звільнення зі служби в поліції та поновлено на займаній посаді з 20.06.2017 року. Стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 51852.39 грн. та в межах суми за один місяць в порядку негайного виконання.

Зазначає, що на виконання вказаного рішення суду наказом ГУНП в Херсонській області його поновлено на займаній посаді. 11.04.2018 року звільнено за власним бажанням.

Рішенням Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01.02.2018 року змінено, абзац п'ятий резолютивної частини викладено в іншій редакції, зокрема стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 89416.90 грн.

Позивач вказує, що відповідно до листа ГУНП в Херсонській області від 24.07.2018 року грошове забезпечення у період з 02.02.2018 року по 13.02.2018 року йому не нараховувалось. Проте за змістом ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Посилаючись на норми Кодексу законів про працю України вважає, що обов'язок виплатити середній заробіток за час затримки виконання рішення суду є видом відповідальності роботодавця за дії, пов'язані із такою затримкою. Проте відповідачем допущено протиправну бездіяльність у зв'язку із невиконанням рішення суду від 01.02.2018 року у справі №821/1046/17 в частині не виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу при поновленні на роботі з 02.02.2018 по 13.02.2018.

Крім того, позивач вказує, що відповідно до пункту 6 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затв. Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 року № 260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення. Проте, з листа ГУНП в Херсонській області № 648/10/01-2018 від 05.07.2018 року ОСОБА_1 дізнався, що у період проходження служби в лавах Національної поліції з 07.11.2015 року по 19.04.2017 року йому не виплачувалася індексація грошового забезпечення, доплата за службу у нічний час, у вихідні та святкові дні.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення суми індексації по заробітній платі позивач посилається на положення Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», за якими індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення), індексація проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення. Постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782 включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення. Враховуючи зазначене вважає, що на його користь підлягає виплата індексації грошового забезпечення за період проходження служби у лавах Національної поліції з 07 листопада 2015 року по 19 червня 2017 року. При цьому, місяцем з якого має починається виплата індексації є червень 2016 року, оскільки цей місяць слідує за базовим після перевищення встановленого порогу для нарахування індексації.

Щодо стягнення компенсації за службу в нічний час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні позивач зазначає, що згідно із положеннями Закону України «Про національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 № 988 та Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання" від 06.04.2016 № 260 він має право на доплату за службу в нічний час, оскільки у період з 07.11.2015 року по 19.06.2017 року залучався до служби у нічний час, що підтверджується книгами нарядів та графіками несення служби Нововоронцовського ВП Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області. За вказаний період лише у квітні та травні 2017 року йому була виплачена доплата за роботу у нічний час у розмірі 35,40 грн. і 40,76 грн. відповідно.

Право на виплату компенсації за роботу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні за період з 07.11.2015 по 19.06.2017 мотивує положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 1991 р. № 197 «Про порядок компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні», яка втратила чинність 30.03.2016 року. З 27.05.2016 набрав чинності наказ МВС № 260, яким затверджено порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, пунктом 20 розділу І якого визначено, що за виконання службових обов'язків понад установлений службовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні грошове забезпечення поліцейським додатково не виплачується. Також зауважує, що питання грошового забезпечення поліцейських за виконання службових обов'язків у вихідні, святкові та неробочі дні у період з 30.03.2016 р. по 27.05.2016 не було врегульоване спеціальним законодавством з втратою чинності Постанови №197 30.03.2016 до набрання чинності Порядку № 260, тобто до 27.05.2016, а тому у даний період підлягають до застосування норми трудового законодавства, а саме приписи Кодексу законів про працю України. Крім того, Інструкцією №499 передбачена компенсація служби осіб рядового і начальницького складу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні за їхньою згодою шляхом надання їм іншого дня відпочинку або в грошовій формі. Проте, ОСОБА_1 зазначає, що компенсації іншого дня для відпочинку йому надано не було, а тому відповідач повинен компенсувати грошове забезпечення за службу у такі дні.

Ухвалою суду від 14 вересня 2018 року у зв'язку із усунення недоліків позовної заяви відкрите провадження у справі та визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін у судове засідання 17 жовтня 2018 року, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

03 жовтня 2018 року відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, за змістом якого він заперечує проти задоволення позовних вимог.

Свою правову позицію вимоги щодо вимоги про стягнення грошового забезпечення за час затримки виконання судового рішення обґрунтовує тим, що існує суперечність між загальним правилом про негайне виконання рішення суду про поновлення на роботі та конкретними правилами, які визначають механізм виконання таких рішень. Пояснює, що вступна та резолютивна частина рішення у справі № 821/1046/17 Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області отримана 07.02.2018, а тому поновлення на посаді позивача не було оформлено до отримання такого рішення суду. Крім того, в УКЗ ГУНП в Херсонській області запроваджено єдиний день підпису наказів з питань кадрового забезпечення - щосереди, тому наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді видано в середу 14.02.2018. Оскільки підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу про призначення поліцейського відповідно до номенклатури посад та виконання поліцейським функціональних обов'язків, тому грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 02.02.2018 по 13.02.2018 не виплачувалось, а було нараховано позивачу із дати призначення на посаді.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості по індексації грошового забезпечення, то відповідач посилається на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 з метою проведення індексації грошового забезпечення поліцейських внесено зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та доповнено абзац п'ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських». Таким чином до листопада 2017 року індексація грошового забезпечення поліцейським не здійснювалась у зв'язку з відсутністю на це законних підстав.

Стосовно вимоги про стягнення компенсації за службу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні, відповідач також заперечує. Зазначає, що частиною 5 статті 91 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейським, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців. Тобто, спеціальним законодавством передбачена компенсація поліцейським за виконання службових обов'язків у вихідні, святкові та неробочі дні лише шляхом надання часу для відпочинку протягом двох наступних місяців. Вважає посилання позивача на акти законодавства, що суперечать в частині Закону України «Про Національну поліцію» безпідставним.

Крім того зауважує на тому, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» не встановлено доплати за виконання службових обов'язків у вихідні, святкові та неробочі дні. Пунктом 20 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із спеціальними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 встановлено, що за виконання службових обов'язків понад установлений службовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні грошове забезпечення поліцейським додатково не виплачується.

Також, відповідач заперечує і проти вимоги щодо стягнення компенсації за службу в нічний час. Зазначає, що п. 11 Порядку та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затв. наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за відповідною формою. Відповідні довідки Нововоронцовського ВП до квітня 2017 року не містили інформації про несення позивачем служби в нічний час. Згідно Довідок обліку несення поліцейськими служби в нічний час, ОСОБА_1 ніс службу в нічний час в березні та квітні 2017 року по 6 годин, що ним засвідчив власноруч, довідки Нововоронцовського ВП не містили інформацію про несення ОСОБА_1 служби в нічний час.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2018 року задоволено клопотання позивача про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

12 жовтня 2018 року позивачем до суду надано відповідь на відзив, за яким позивач вважає, що його твердження по суті позовних вимог відповідачем не спростовані. Пояснює, що про винесення рішення на його користь було відомо представнику відповідача ще 01.02.2018 року, оскільки він був присутній під час оголошення рішення. Крім того ставить під питання запровадження єдиного дня для підписання наказів з питань кадрового забезпечення. Вважає, що дії відповідача суперечать ч.7 ст.235 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої «Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню».

Також позивач зазначає, що посилання відповідача на відсутність законних підстав для виплати індексації у спірний період, у зв'язку із тим, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з набранням чинності постановою КМУ №782 від 18.10.2017 р., вважає не обґрунтованою оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» (ч.5 ст. 94) та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (ст. 2).

Вказує на те, що його посилання на положення постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 1991 р. №197 «Про порядок компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні» та ст.107 КЗпП України не суперечить Закону України «Про Національну поліції». Зауважує на тому, що Наказ МВС №260, яким затверджено порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, погіршує становище поліцейського в частині заборони виплачувати додаткове грошове забезпечення за виконання службових обов'язків понад установлений службовий час, у вихідні, святкові дні, а тому не може мати зворотної дії в часі.

Крім того зазначає, що відсутність його прізвища в довідках та табелях обліку несення служби у нічний час не є підставою для невиплати доплати грошового забезпечення за службу у нічний час. На підтвердження несення служби у нічний час позивач посилається на інформацію, внесену у книги нарядів, журналах реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю, графіках несення служби у складі слідчо-оперативної групи та групи реагування патрульної поліції.

17 жовтня 2018 року сторони в судове засідання прибули.

Розгляд справи відкладено на 12 листопада 2018 року за клопотанням позивача про витребування додаткових доказів у справі.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2018 року задоволено клопотання позивача про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

12 листопада 2018 року сторони в судове засідання прибули.

Позивач наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на підстави, викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши думку позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи позову, відзиву на позов та відповіді на відзив, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Щодо позовної вимоги про стягнення грошового забезпечення за час затримки виконання судового рішення, то суд зазначає наступне.

Так, відповідно до матеріалів справи та пояснень сторін судом встановлено, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 01.02.2018 у справі №821/1046/17 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 15.06.2017 року № 161 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 19.06.2017 року № 154 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції з посади начальника сектору реагування патрульної поліції № 4 Нововоронцовського відділення поліції Бериславського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції № 4 Нововоронцовського відділення поліції Бериславського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області з 20 червня 2017 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 червня 2017 року по 01 лютого 2018 року в розмірі 51852 гривні 39 копійок. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Нововоронцовського відділення поліції Бериславського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області та стягнення заробітної плати в межах стягнення за один місяць. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду у справі №821/1046/17 від 01.02.2018 наказом ГУНП в Херсонській області від 14.12.2018 №33 о/с ОСОБА_1 поновлено на займаній посаді.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 235 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Частиною сьомою статті 235 КЗпП України визначено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки (стаття 236 КЗпП).

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. За змістом пунктів 2-3 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у постанові «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 (далі Постанова № 9) рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу (пункт 34).

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок.

З урахуванням цих норм, зокрема абзацу третього пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Негайність виконання рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби полягає в тому, що воно набуває властивостей обов'язкового і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні. Момент виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі пов'язується з моментом видання роботодавцем відповідного наказу. Отже, таке рішення суду вказує на обов'язок роботодавця не пізніше наступного дня після проголошення судового рішення видати наказ про поновлення поновленого судом працівника на роботі.

В даному разі рішення суду у справі № 821/1046/17 в частині поновлення позивача на посаді підлягала до негайного виконання. Представник відповідача був присутній у судовому засіданні та під час проголошення судового рішення, що зазначено у вступній частині самого судового рішення. Проте, відповідачем рішення суду фактично було виконано лише 14.02.2018 року, що не заперечується сторонами та підтверджується копією витягу з наказу від 14.02.2018 року №33-о/с «Про особовий склад».

Відповідач зазначає, що за період з 02.02.2018 року по 13.02.2018 року грошове забезпечення ОСОБА_1 не нараховувалось.

Зважаючи, що судове рішення про поновлення ОСОБА_1 постановлено 01.02.2018 року, а наказ про виконання рішення суду винесений роботодавцем лише 14.02.2018, суд погоджується з твердженням позивача про затримку виконання судового рішення про поновлення на посаді.

Таким чином, позивачу слід виплатити середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за періоди з 02.02.2018 року по 13.02.2018 року.

Згідно постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018 по справі №821/1046/17 та на підставі довідки ГУНП в Херсонській області від 29.06.2017 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становила 395 грн. 64 коп. Таким чином відповідач має виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 4747 грн. 68 коп. з розрахунку 395,64 грн.*12 днів затримки виконання рішення суду.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення суми індексації по заробітній платі, то суд керується наступним.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію», грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті Держстату України (http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2016/ct/is_c/isc_u/isc2016m_u.html) у квітні місяці 2016 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 103 відсотка та складала 103,5 відсотка.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

В контексті наведеного, суд відхиляє посилання представника відповідача, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватись лише з набранням чинності постановою КМУ №782, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Більш того, в силу положень ч.2 ст. 8 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

З огляду на зазначене, суд погоджується з доводами позивача про стягнення на його користь індексації грошового забезпечення за період перебування на посаді поліцейського з 01 червня 2016 року по 19 червня 2017 року у розмірі 1875 грн. (по 84,10 грн. (червень-листопад 2016 року) + по 161,60 грн. (грудень 2016 - лютий 2017 року) + по 228,80 грн. (березень, квітень 2017 року) + 240,81 (травень 2017 року) + 187,93 (18 днів червня 2017 року).

Стосовно позовної вимоги щодо стягнення на користь позивача заборгованості у вигляді доплати за службу в нічний час, щотижневі дні відпочинку та святкові дні за період з 07.11.2015 року по 19.06.2017 року, суд враховує наступне.

Відповідно по ч. ч. 1, 2 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Виходячи з положень п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно пп. 3 п. 5 вищевказаної Постанови №988, визначено обов'язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Відповідно до ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських - затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260).

Згідно п. 5 розділу І вказаного Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 11 розділу І Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Відповідно до п. 11 розділу ІІ Порядку №260, поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.

Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Як вбачається із матеріалів справи, у період з 07.11.2015 року по 19.06.2017 року позивач залучався до служби у нічний час, що підтверджується книгами нарядів та графіками несення служби Нововоронцовського ВП Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області (фотокопії знаходяться на диску). Крім того, згідно листа Нововоронцовського ВП Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області від 01.10.2018 року №4271/37.3/01 кількість чергувань, які передбачали виконання службових обов'язків ОСОБА_1 у нічний час за спірний період склала 137 разів. Крім того, відповідно до доручення Нововоронцовського ВП Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області №1121/37.3/02 від 10.03.2017 року «Про забезпечення публічного порядку й безпеки громадян під час проведення заходів щодо недопущення поширення та ліквідації африканської чуми свиней в приватному секторі с. Осокорівка» позивач зазначає про несення ним служби 4 рази, а саме: 04.04.2017 р., 14.04.2017 р., 22.04.2017 р., 29.04.2017 р., залучення його до цілодобових чергувань в селі Осокорівка Нововоронцовського району Херсонської області на пост №1 (сполучення с.Осокорівка з автотрасою Мар'янське-Берислав), що підтверджується графіками несення служби за вказаний період та журналами реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю.

Журналами розстановки нарядів Нововоронцовського ВП Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області також підтверджено, що 07.03.2018, 08.03.2018 та 18.05.2018 року позивача було залучено до служби у нічний час.

Позивач зазначає, що лише за квітень і травень 2017 року йому була виплачена доплата за роботу у нічний час у розмірі 35,40 та 40,76 грн. відповідно.

Згідно листа ГУ Нацполіції в Херсонській області управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку від 05.07.2018 року за №648/10/01-2018 ОСОБА_1 повідомлено про те, що доплата за службу в нічний час, у вихідні та святкові дні та понад установлений службовий час йому не нараховувалась згідно вимогами Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VII та Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС України від 06.04.2016 №260.

Таким чином, оскільки за період служби 07.11.2015 по 19.06.2017 рр. ОСОБА_1 відпрацював 144 нічні зміни, за квітень і травень 2017 року йому була виплачена доплата за роботу у нічний час у розмірі 35,40 та 40,76 грн. відповідно, з урахуванням вимог наведених законодавчих актів йому повинна бути виплачена відповідачем доплата за службу в нічний час у сумі 4912.81 грн.

Спірні правовідносини між сторонами щодо порядку та умов компенсації за службу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні регулюються правовими нормами Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року N580-VIII.

Безспірно, приписами статті 91 Закону N580-VIII визначається особливий характер та спеціальні умови служби в поліції і установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції, а вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов'язків.

Спеціальні умови для певних категорій поліцейських зумовлені саме службою у святкові та вихідні дні, службою позмінно, службою з нерівномірним графіком та службою в нічний час. Саме такі категорії поліцейських автоматично отримують відповідну надбавку за такий особливий характер служби.

Правовими нормами ч.5 ст.91 Закону N580-VIII та п.20 Порядку N260 прямо зазначено, що за виконання службових обов'язків понад установлений службовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні грошове забезпечення поліцейським додатково не виплачується. Поліцейським, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців.

В даному разі, всупереч вимогам ч.1ст.77 КАС України не надав суду жодних доказів та обґрунтувань своїх доводів щодо служби на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Нововоронцовського відділення поліції Бериславського відділу поліції ГУНП у вихідні, святкові та неробочі дні, та щодо віднесення вказаної посади позивача до певної категорії поліцейських, зумовленої особливими умовами служби, передбаченими ст.91 Закону N580-VIII.

Таким чином позовні вимоги в частині не нарахування та не виплати доплати за службу у щотижневі дні відпочинку та святкові дні не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Частиною сьомою статті 43 Конституції України передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці "Про захист заробітної плати" № 95, ратифікованої Україною 30.06.1961, незалежно від назви оплати праці і методу її обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

Статтею 12 вказаної Конвенції встановлено, що коли минає термін трудового договору, остаточний розрахунок заробітної плати, належної працівнику, має бути проведено відповідно до національного законодавства, колективного договору чи рішення арбітражного органу, або - коли немає такого законодавства, угоди чи рішення - в розумний термін з урахуванням умов контракту.

Враховуючи, що нормами спеціального законодавства не врегульовано питання відповідальності органу внутрішніх справ за затримку розрахунку при звільненні особи рядового і начальницького складу ОВС, суд вбачає наявними підстави для застосування до спірних правовідносин норм Кодексу законів про працю України.

Висновок щодо можливості застосування до спірних правовідносин положень статті 117 Кодексу законів про працю України викладений також в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 27.04.2016 №К/800/28525/15 (номер в ЄДРСР 57676013); від 13.04.2016 №К/800/32442/15 (номер в ЄДРСР 57225762).

Так, статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.ст.73-76 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.

За змістом ст.. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 12, 14, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, АДРЕСА_1) задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області (ЄДРПОУ 40108782, 73003, м. Херсон, вул. Лютеранська, буд.4) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, АДРЕСА_1) грошове забезпечення за час затримки виконання судового рішення у справі №821/1046/17 від 01.02.2018 року за період з 02.02.2018 р. по 13.02.2018р. включно в сумі 4747 грн. 68 коп. (чотири тисячі сімсот сорок сім гривень шістдесят вісім копійок).

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Херсонській області (ЄДРПОУ 40108782, 73003, м. Херсон, вул. Лютеранська, буд.4) в частині не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 19.06.2017 р. в сумі 1875 грн. 73 коп. (одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять гривень сімдесят три копійки).

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області (ЄДРПОУ 40108782, 73003, м. Херсон, вул. Лютеранська, буд.4) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, АДРЕСА_1) заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 19.06.2017 р. в сумі 1875 грн. 73 коп. (одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять гривень сімдесят три копійки).

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Херсонській області (ЄДРПОУ 40108782, 73003, м. Херсон, вул. Лютеранська, буд.4) в частині не нарахування та не виплати доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 р. по 19.06.2017 р. в сумі 4912,81 грн. (чотири тисячі дев'ятсот дванадцять гривень вісімдесят одна копійка).

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області (ЄДРПОУ 40108782, 73003, м. Херсон, вул. Лютеранська, буд.4) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, АДРЕСА_1) заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 р. по 19.06.2017 р. в сумі 4912,81 грн. (чотири тисячі дев'ятсот дванадцять гривень вісімдесят одна копійка).

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області (ЄДРПОУ 40108782, 73003, м. Херсон, вул. Лютеранська, буд.4) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотри гривні вісімдесят копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 листопада 2018 р.

Суддя Дмитрієва О.О.

кат. 12.3