Decision № 77881815, 12.11.2018, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2519/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Косенко К.Д.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м.Київ, до Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", м.Харків, про стягнення 53552,07 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 6-626 від 22.02.2018);

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № Др-36-0218 від 23.02.2018);

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз", м.Київ, 11.09.2018 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", м.Харків, про стягнення 27361,40 грн. пені за прострочення зобов'язань щодо оплати наданих послуг згідно Договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 28.09.2011 № 1109011167/П39, а також 3% річних від простроченої суми в розмірі 6965,98 грн. та інфляційні втрати в сумі 19224,69 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору та приписів ст.ст. 526, 530 оплатив надані позивачем у 2016-2017 роках послуги з порушенням встановленого строку для їх оплати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.09.2018 вищевказану позовну заяву було до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/2519/18; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 17.10.2018, відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що у спірний період з 31.01.2016 по 21.02.2018 відповідач допускав незначні прострочення сплати послуг, які не завдали збитків позивачу, останній жодного разу не направляв до відповідача вимоги або претензії про порушення строків таких оплат. На думку відповідача, заявлені до стягнення суми нарахувань є зловживанням позивачем своїми правами, бо нарахування штрафних санкцій та 3% річних з інфляційними, які повинні бути невід'ємною частиною суми основного боргу, не відповідають визначеній законом меті – захист майнових прав щодо відшкодування матеріальних втрат кредитора, оскільки останній не зазнав ніякої шкоди. Відповідач також зазначив, що порушення ним виконання зобов’язання сталося не з його вини, а тому вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню. Крім того, враховуючи, що АТ "Укртрансгаз" звернулося до суду 11.09.2018, нарахована пеня за період з 21.07.2017 перебуває поза межами строку позовної давності, про застосування якої відповідач заявив суду.

Ухвалою господарського суду від 17.10.2018, занесеною до протоколу судового засідання було задоволено заяву відповідача про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позов АТ "Укртрансгаз".

29.10.2018 позивач подав до суду відповідь на відзив відповідача, в якій зазначив, що у відзиві відповідач фактично визнав наявність вини щодо прострочення оплати за Договором, оскільки зазначив про допущення незначних прострочень оплати послуг у спірний період. Оскільки відповідач в порушення умов Договору оплатив послуги, надані у 2016-2017 роках відповідно до актів наданих послуг, з порушенням належного строку для їх оплати, він вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання у розумінні ч. 1 ст. 612 ЦК України. Відтак, позивач вважає, що нарахування ним штрафних санкцій за прострочення оплати послуг транспортування за Договором здійснено у повній відповідності до вимог законодавства та положень договору, укладеного між сторонами.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

28.09.2011 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз", найменування якого в подальшому змінено на Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (позивач) та Публічним акціонерним товариством "Харківгаз" (відповідач) було укладено Договір на транспортування природного газу магістральними проводами № 1109011167/П39, згідно п. 1.1. якого позивач, як газотранспортне підприємство, зобов'язався надати відповідачу, як замовнику, послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу відповідача від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а відповідач зобов'язався сплатити за надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та порядку, передбаченому умовами цього Договору.

Відповідно до п. 10.1. Договору, договір діє в частині транспортування газу до 31.12.2012, а в частині проведення розрахунків за надані позивачем послуги - до повного виконання відповідачем своїх зобов'язань за цим Договором.

Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд умов.

Оскільки сторонами не було заявлено про припинення дії Договору або перегляд його умов, даний Договір на даний час продовжує свою дію до 31.12.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем у 2016-2017 роках було надано відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу на загальну суму 1297687,71 грн. відповідно до наступних актів наданих послуг: у січні 2016 року на загальну суму 26804,44 грн. відповідно до акту наданих послуг від 31.01.2016 № 01-16-1109011167/П39; у лютому 2016 року на загальну суму 48760,55 грн. відповідно до акту наданих послуг від 29.02.2016 № 02-16-1109011167/П39; у березні 2016 року на загальну суму 93788,04 грн. відповідно до акту наданих послуг від 31.03.2016 № 03-16-1109011167/П39; у квітні 2016 року на загальну суму 2541,90 грн. відповідно до акту наданих послуг від 30.04.2016 № 04-16-1109011167/П39; у травні 2016 року на загальну суму 10681,96 грн. відповідно до акту наданих послуг від 31.05.2016 № 05-16-1109011167/П39; у червні 2016 року на загальну суму 4099,31 грн. відповідно до акту наданих послуг від 30.06.2016 № 06-16-1109011167/П39; у липні 2016 року на загальну суму 11857,75 грн. відповідно до акту наданих послуг від 31.07.2016 № 07-16-1109011167/П39; у серпні 2016 року на загальну суму 8170,45 грн. відповідно до акту наданих послуг від 31.08.2016 № 08-16-1109011167/П39, у вересні 2016 року на загальну суму 16272,16 грн. відповідно до акту наданих послуг від 30.09.2016 № 09-16-1109011167/П39; у жовтні 2016 року на загальну суму 60714,07 грн. відповідно до акту наданих послуг від 31.10.2016 № 10-16- 1109011167/П39, у листопаді 2016 року на загальну суму 26026,40 грн. відповідно до акту наданих від 30.11.2016 № 11-16-1109011167/П39; у грудні 2016 року на загальну суму 107417,08 грн. відповідно до акту наданих послуг від 31.12.2016 № 12-16-1109011167/П39; у січні 2017 року на загальну суму 116061,37 грн. відповідно до акту наданих послуг від 31.01.2017 № 01-17-1109011167/П39; у лютому 2017 року на загальну суму 101362,25 грн. відповідно до акту наданих послуг від 28.02.2017 № 02-17-1109011167/П39; у березні 2017 року на загальну суму 67630,51 грн. відповідно до акту наданих послуг від 31.03.2017 № 03-17-1109011167/ПЗ9; у квітні 2017 року на загальну суму 29483,04 грн. відповідно до акту наданих послуг від 30.04.2017 № 04-17-1109011167/П39; у травні 2017 року на загальну суму 10869,59 грн. відповідно до акту наданих послуг від 31.05.2017 № 05-17-1109011167/П39; у червні 2017 року на загальну суму 7277,81 грн. відповідно до акту наданих послуг від 30.06.2017 № 06-17-1109011167/П39; у липні 2017 року на загальну суму 7328,34 грн. відповідно до акту наданих послуг від 31.07.2017 № 07-17- 1109011167/П39; у серпні 2017 року на загальну суму 34406,75 грн. відповідно до акту наданих від 31.08.2017 № 08-17-1109011167/П39; у вересні 2017 року на загальну суму 25123,26 грн. відповідно до акту наданих послуг від 30.09.2017 № 09-17-1109011167/П39; у жовтні 2017 року на загальну суму 121136,09 грн. відповідно до акту наданих послуг від 31.10.2017 № 10-17-1109011167/П39; у листопаді 2017 року на загальну суму 160018,00 грн. відповідно до акту наданих від 30.11.2017 № 11-17-1109011167/П39; у грудні 2017 року на загальну суму 184445,68 грн. відповідно до акту наданих послуг від 31.12.2017 № 12-17-1109011167/П39.

Пунктом 4.5. Договору передбачено, що оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється відповідачем (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу.

Відповідач самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводяться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач, в порушення зазначених умов Договору, оплатив послуги, надані у 2016-2017 році, згідно актів наданих послуг, з порушенням визначеного строку для їх оплати, що призвело до прострочення таких зобов’язань.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 953 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У п. 6.1. Договору сторони зазначили, що газотранспортне підприємство і замовник у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язань по цьому Договору несуть відповідальність у межах, передбачених чинним законодавством України.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно п. 6.3. Договору, у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 Договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання

Частиною 2 вищевказаної статті визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на приписи чинного законодавства та умови укладеного між сторонами договору, доводи відповідача про відсутність його вини у невиконанні покладених на нього обов’язків щодо своєчасної оплати за надані послуги вбачаються безпідставними та необґрунтованими.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 6965,98 грн. - 3% річних та 19224,69 грн. інфляційних втрат законними та обґрунтованими.

Проте, суд вважає необґрунтованою суму нарахованої пені 808,53 грн. за період з 21.01.2018 по 25.01.2018 на суму заборгованості 184445,67 грн. Здійснивши перерахування пені за вказаний період, суд встановив, що її розмір має становити 732,73 грн. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про правомірне нарахування позивачем пені в загальному розмірі 27285,60 грн.

При цьому, суд враховує, що відповідачем у справі заявлено про застосування позовної давності до вимоги про стягнення пені.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на викладене, з урахуванням встановлених чинним законодавством строків позовної давності, пеня нараховується за період з 11.09.2017 (оскільки позовну заяву було подано до суду 11.09.2018), та її розмір становить 26765,38 грн.

Таким чином, у зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання, до стягнення з відповідача підлягає: 26765,38 грн. пені, 6965,98 грн. - 3% річних та 19224,69 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" щодо стягнення з відповідача 26765,38 грн. пені, 6965,98 грн. - 3% річних та 19224,69 грн. інфляційних втрат обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

В частині стягнення 75,80 грн. пені суд відмовляє у позові через необґрунтоване нарахування; а в частині стягнення 520,22 грн. - у зв’язку зі спливом строку позовної давності.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача, за винятком суми судового збору пропорційної сумі позовних вимог, в частині яких судом відмовлено через необґрунтованість їх нарахування. В цій частині судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625, 953 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" (61109, м.Харків, вул.Безлюдівська, буд. 1; код ЄДРПОУ: 03359500) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м.Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; код ЄДРПОУ: 30019801) - 26765,38 грн. пені, 6965,98 грн. - 3% річних, 19224,69 грн. інфляційних втрат, 1742,39 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 596,02 грн. пені у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.11.2018 р.

Суддя ОСОБА_3