Court ruling № 77853044, 12.11.2018, Zaporizhzhia District Administrative Court

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДСТРОЧЕННІ СПЛАТИ СУДОВОГО ЗБОРУ

12 листопада 2018 року Справа № 280/4723/18 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., розглянувши у м.Запоріжжі матеріали адміністративного позову

Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012)

до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя пр. Соборний 164, код ЄДРПОУ 02891463)

про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - позивач) до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - відповідач 1), в якому просить суд скасувати постанову голвного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 від 29 жовтня 2018 року ВП № 57540606 про стягнення виконавчого збору з Головного управління у розмірі 14892,0 грн.

Разом з тим, просить суд звільнити від сплати судового збору у зв’язку з відсутністю бюджетного фінансування.

Розглянувши клопотання, суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина 1 статті 132 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Суд зазначає, що судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

При здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статті 133 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З урахуванням вимог статті 133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися єдиною та достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Крім того, позивачем на обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору по справі не надано жодного доказу.

На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для задоволення зазначеного клопотання з підстав, наведених заявником.

Керуючись статтею 133 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Д.В. Татаринов