
Справа № 539/3990/18
Провадження № 2/539/1401/2018
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.11.2018 року м. Лубни
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Алтухова О.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Лубенського МВ ДМС України про відшкодування моральної шкоди, завданої поширенням завідомо відомих неправдивих відомостей, які принижують честь, гідність та ділову репутацію, - ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 жовтня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Лубенського МВ ДМС України про відшкодування моральної шкоди, завданої поширенням завідомо відомих неправдивих відомостей, які принижують честь, гідність та ділову репутацію залишено без руху і надано позивачу термін для усунення недоліків, вказаних в ухвалі, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 отримав вищезазначену ухвалу суду 01.11.2018 року, про що свідчать його підпис у розписці про отримання рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.
Однак, у встановлений судом строк недоліки зазначені в ухвалі суду усунуті не були. Отже, вважаю позовну заяву не поданою, та такою, що підлягає поверненню позивачу.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
Також суд роз'яснює, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст.ст. 185, 258-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Лубенського МВ ДМС України про відшкодування моральної шкоди, завданої поширенням завідомо відомих неправдивих відомостей, які принижують честь, гідність та ділову репутацію - визнати неподаною і повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом 15 днів з дня складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.С. Алтухова
The court decision No. 77836089, Lubny City and District Court of Poltava Oblast was adopted on 14.11.2018. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. 539/3990/18. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: