Court ruling № 77832908, 13.11.2018, Horodok District Court of Lviv Oblast

441/1773/18

2-з/441/5/2018

У Х В А Л А

13.11.2018р. суддя Городоцького районного суду Львівської області Малахова – Онуфер А.М., вивчивши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, 17.10.2018р. звернувся в суд з позовом до Мшанської сільської ради Городоцького району Львівської області, ОСОБА_2, державного реєстратора Городоцької міської ради Львівської області про визнання недійсним та скасування рішень органу місцевого самоврядування та рішення державного реєстратора.

12.11.2018р. ОСОБА_1 подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову у спосіб накладення арешту на земельну ділянку №66в, кадастровий номер 4620985600:12:021:0117, площею 0, 0888га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що на вул. І.Франка в с. Мшана Городоцького району Львівської області належну на праві власності ОСОБА_2, мотивуючи тим, що останній у майбутньому може переоформити право власності на спірну ділянку, відчужити її без його відома та згоди, завдавши таким чином матеріальної шкоди, а також з метою запобігти порушення його права у випадку задоволення судом позову.

Вивчивши заяву, матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 5 і ч. 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно роз’яснень, які містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Позивач у заяві просить накласти арешт на земельну ділянку належну ОСОБА_2, мотивуючи тим, що останній отримавши позовну заяву та ухвалу суду про відкриття провадження у справі може переоформити право власності на спірну ділянку, відчужити таку без його відома та згоди, завдавши таким чином матеріальної шкоди, на обґрунтування такого клопотання покликається на рішення Європейського суду з прав людини, Постанову Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006р., положення ЦПК України.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Заява ОСОБА_1 не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову з покликанням на докази щодо несумлінних дій відповідача ОСОБА_2 спрямованих на відчуження спірної ділянки, а отже, що останній таким чином намагається утруднити в майбутньому виконання судового рішення у випадку задоволення заявлених вимог.

Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи унеможливити в майбутньому виконання рішення суду, позивач до заяви не долучив.

Твердження позивача про необхідність вжиття заходів забезпечення позову грунтуються виключно на припущеннях, а відтак підстав для задоволення заяви з мотивів у ній наведених, не має.

За наведеного, керуючись ст. ст. 149-153, 247, 353 ЦПК України, -

у х в а л и в :

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя Малахова-Онуфер А.М.