Court ruling № 77794591, 09.11.2018, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

09 листопада 2018 року м. Київ № 640/18359/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши, до моменту відкриття провадження у справі, у порядку письмового провадження, заяву б/н від 31.10.2018 «Про забезпечення позову в порядку ч. 1 ст. 150 КАС України» представника ОСОБА_1 адвоката - ОСОБА_2 у адміністративній справі за адміністративним позовом б/н від 31.10.2018

ОСОБА_1до про Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу В С Т А Н О В И В:

06 листопада 2018 року ОСОБА_1 (адреса: 02154, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) подав на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва адміністративний позов б/н від 31.010.2018 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код - 39439980), у якому ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у м. Києві, ЄДРПОУ: 39439980, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, від 03 жовтня 2018 року за № 194988-17 про сплату податкового боргу в розмірі - 124 538 грн. 26 коп. ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: 02154, АДРЕСА_2;

- визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу Головного управління ДФС у м. Києві, ЄДРПОУ: 39439980, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, від 03 жовтня 2018 року за № 194988- 17 щодо ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1.

Мотивуючи позовні вимоги ОСОБА_1 наголошує, що Головне управління ДФС у м. Києві неправомірно винесено спірні податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу, оскільки відсутнє узгодження податкових зобов'язань.

Разом з позовом представником ОСОБА_1 адвокатом - ОСОБА_2 (по тексту - Заявник або Адвокат) подано заяву б/н від 31.10.2018 «Про забезпечення позову в порядку ч. 1 ст. 150 КАС України», в резолютивній частині якої Заявник просить забезпечити позов шляхом:

- заборони Головному управлінню ДФС у м. Києві, код ЄДРПОУ: 39439980, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, вчиняти дії щодо опису майна ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: 02154, АДРЕСА_2, у податкову заставу;

- зупинення дій Головного управління ДФС у м. Києві, код ЄДРПОУ: 39439980, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19 щодо стягнення з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: 02154, АДРЕСА_2, за податковою вимогою від 03.10.2018 року за № 194988-17 суму податкового боргу в розмірі 124 538 грн. 26 коп., до винесення рішення по справі.

В обґрунтування заяви Адвокатом зазначено, що забезпечення позову обумовлюється тим, що відповідач своїми незаконними, протиправними рішеннями, виніс податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу від 03.10.2018 за № 194988-17 щодо ОСОБА_1, в той час коли відсутнє узгодження податкових зобов'язань з позивачем, тим паче оскаржувались в досудовому порядку податкові - повідомлення рішення до контролюючого органу вищого рівня із скаргою, а саме до Державної фіскальної служби України, що підтверджується скаргою, яка додана до адміністративного позову. Звертає увагу, що відповідач знав, що оскаржуються податкові повідомлення - рішення та акт про результати позапланової невиїзної перевірки, що підтверджується копією скарги від 10.08.2018 до Державної фіскальної служби України, в якій зазначено, що копія направляється ГУ ДФС у м. Києві, в той час не дочекавшись прийняття рішення ДФС України, виніс протиправну податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу 03.10.2018 за № 194988-17, чим порушуються права позивача. Як вказує Заявник, не вжиття заходів забезпечення позову дасть відповідачу можливість здійснити опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу, а відтак будуть порушені права та інтереси позивача до ухвалення судом рішення. Також Адвокат відзначає, що у зв'язку з тим, що позивач оскаржує податкову вимогу від 03.10.2018 ГУ ДФС у м. Києві в судовому порядку, в разі не вжиття заходів забезпечення позову щодо зупинення стягнення за податковою вимогою від 03.10.2018 за № 194988-17 податкового боргу ОСОБА_1, який станом на 02.10.2018 становить 124 538 грн. 26 коп., буде збільшитися сума боргу, про що і зазначено у податковій вимозі ГУ ДФС у м. Києві, що призведе до порушення прав позивача.

Вирішуючи по суті подану Адвокатом заяву, проаналізувавши наведені останнім обставини та наявні у матеріалах позовної заяви докази, суд зазначає про таке.

У відповідності до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень;

4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Як слідує із позовної заяви, публічно-правовий спір між сторонами існує, за твердженнями ОСОБА_1, за обставин протиправного винесення оскаржуваних вимоги та рішення, та з грубим порушенням Податкового кодексу України, оскільки відсутнє узгодження податкових зобов'язань, тому що позивачем був поданий адміністративний позов на податкові повідомлення рішення від 01.08.2018 за № 0088384202, № 0088354202, № 0088364202, № 0088374202 і на акт документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 від 27.06.2018 № 3001/26-15-42-02-30/2893916097.

Виходячи з наведених у заяві фактичних обставин, суд відмічає, що правомірність та оцінка відповідних рішень, процедурні питання дотримання їх прийняття підлягають з'ясуванню під час розгляду справи по суті про таке оскарження та буде дана судом за результатами розгляду справи.

Приймаючи до уваги наведене, суд звертає увагу, що на стадії вирішення питання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову судом не може бути надана правова оцінка оспорюваній вимозі та рішенню, оскільки такі обставини можуть бути встановлені лише в ході судового розгляду справи по суті, предметом якої є протиправність вказаних рішень.

Окремо, варто наголосити, що на момент розгляду заяви Адвоката, судом не виявлено очевидності ознак протиправності оскаржуваних рішень.

Виходячи з наведеного, з огляду на те, що Заявником в заяві не зазначено, в контексті ст. 150 КАС України, обставин, що можуть слугувати підставами для вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи, що станом на момент розгляду заяви Адвоката, судом не виявлено очевидності ознак протиправності вимоги та рішення, з урахуванням того, що до поданої заяви не надано відповідних достатніх та беззаперечних доказів, а судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даного судового рішення, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_1 до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь ОСОБА_1, суд вважає, що відсутніми є підстави для задоволення заяви.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви б/н від 31.10.2018 «Про забезпечення позову в порядку ч. 1 ст. 150 КАС України» представника ОСОБА_1 адвоката - ОСОБА_2 у адміністративній справі № 640/18359/18 за адміністративним позовом б/н від 31.10.2018.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України, може бути оскаржено.

Суддя К.С. Пащенко