Decision № 77793950, 06.11.2018, Kherson District Administrative Court

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/1148/17 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про визнання дій щодо проведення перевірки протиправними та визнання протиправними та скасування припису та постанови,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувсь до суду з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (далі по тексту - відповідач) про визнання дій щодо проведення перевірки протиправними та визнання протиправними та скасування припису та постанови.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08 липня 2017 року ФОП ОСОБА_1 отримав копію акта перевірки №183 без дати складання, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 04 липня 2017 року та протокол №25 від 04 липня 2017 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

21 липня 2017 року позивач отримав постанову №1021-01-15- 35 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на позивача накладено штраф у сумі 60624,00 грн.

Позивач вважає акт перевірки та постанову протиправними у зв'язку з тим, що у постанові не вказано на підставі якої перевірки її прийнято.

Позивач вказав, що зі змісту оскаржуваної постанови можливо встановити, що перевірка проводилася з підстав самочинного будівництва. При цьому, проведення позапланової перевірки проводилось без присутності представників позивача та без участі самого позивача, представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки не були надіслані до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

Також позивач вказав, що у разі складання акта перевірки з порушенням порядку її проведення, результати перевірки не можуть вважатись правомірними не залежно від того, чи були виявлені порушення законодавства.

На підставі вказаного позивач просить:

- визнати незаконними дії відповідача по проведенню перевірки від 04 липня 2017 року пасажирського причалу спайного типу на о.Джарилгач в районі маяка зі сторони Джарилгацької затоки Скадовського району Херсонської області, замовником будівництва якого було приватне підприємство "Солекс";

- визнати незаконними та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04 липня 2017 року складеного на підставі зазначеної перевірки та постанову відповідача №1021-01-15-35 від 13 липня 2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою від 06 жовтня 2018 року позовну заяву залишено без руху. Позивач недоліки усунув.

26 березня 2018 року у справі відкрито спрощене провадження.

05 травня 2018 року від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, який обґрунтовано тим, що ФОП ОСОБА_1 без набуття права на будівельних робіт, (без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт) виконані будівельні роботи по будівництву пасажирського причалу свайного типу за № 2168, який належить ПП "Солекс" на о. Джарилгач в районі маяка зі сторони Джарилгацької затоки Скадовського району Херсонської області. Земельна ділянка під будівництво не відведена. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки відсутні. Проектна документація не надана. Експертиза відсутня, чим порушено Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Закон України "Про архітектурну діяльність".

Ухвалою від 04 травня 2018 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням у справі № 821/1123/17.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2018 року у справі поновлено провадження.

01 листопада 2018 року від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника. Позовні вимоги не визнають.

06 листопада 2018 року від представника позивача надійшло клопотання без його участі у порядку письмового провадження.

Згідно із частиною третьою статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи положення статті 194 КАС України, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне: 09.06.2017 до Управління Державної архітектурно – будівельної інспекції у Херсонській області надійшло звернення Державної служби України з безпеки на транспорті №2158 від 09.06.2017 та доручення ДАБІ України №40-2993-ел від 08.06.2017 щодо перевірки фактів викладених у зверненні.

15 червня 2017 року відповідачем видано наказ №153-П про проведення позапланової перевірки на об’єкті "Будівництво пасажирського причалу свайного типу" за адресою: Херсонська область, Скадовський район о. Джарилгач, в районі маяка зі сторони Джарилгацької затоки на підставі звернення Державної служби України з безпеки на транспорті №2158 від 09.06.2017 та доручення ДАБІ України №40-2993-ел від 08.06.2017.

15.06.2017 Управлінням Державної архітектурно – будівельної інспекції у Херсонській області видано направлення №183 для здійснення планової (позапланової) перевірки на "Будівництво пасажирського причалу свайного типу за адресою Скадовський район о. Джарилгач, в районі маяка зі сторони Джарилгацької затоки". Строк дії направлення з 22.06.2017 до 04.07.2017.

22.06.2017 р. головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно – будівельної інспекції у Херсонській області та начальником інспекційного відділу Управління Державної архітектурно – будівельної інспекції у Херсонській області здійснено вихід на зазначений об'єкт.

Посадовими особами відповідача за результатами перевірки складений акт №183 від 04.07.2017 р., яким зафіксовано порушення законодавства.

Крім того, 04.07.2017 р. посадовими особами відповідача складено припис 04.07.2017 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

13.07.2017 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Херсонській області прийнята постанова №1021-01-15-35, якою ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 3 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері та накладено штраф у розмірі 60624,00 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинами суд зазначає наступне: ч.4 ст.59 Земельного Кодексу України встановлено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об’єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.1 Закону України, від 20.05.1999, № 687-XIV "Про архітектурну діяльність" архітектурна діяльність - діяльність по створенню об'єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування, забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері; об'єкти архітектурної діяльності (об'єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених

пунктів.

Статтею 9 Закону № 687-XIV встановлено, що до поняття "будівництво" віднесено: нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта архітектури, яке здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю утворена згідно з постановою Кабінету Міністрів України “ Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції ” від 23.05.2011 № 549.

Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553( в ред., діючої на момент виникнення правовідносин ) ,державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Інспекціями за територіальним принципом .

Підпунктом 2, 3 пункту 11 Порядку № 553 встановлено, що посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: - складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; - видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно п.2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 р. № 735(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю:

1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

3) Держархбудінспекцією.

Накладати штраф від імені інспекцій мають право керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Суд звертає увагу, що повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки визначені ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі по тексту - Порядок №553).

Пунктом 7 Порядку встановлено, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа Інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п. 9 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно 13 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об’єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Документи, які зазначено у частині першій цієї статті, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Частиною 1 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), об’єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб’єкти містобудування, які є замовниками будівництва об’єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Суд звертає увагу, що рішення Херсонського окружного адміністративного суду у адміністративній справі № 821/1123/17 за позовом приватного підприємства "СОЛЕКС" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання дій щодо проведення перевірки незаконними та визнання незаконною та скасування постанови встановлено, що споруда пірсу, яка знаходиться на острові Джарилгач в районі маяка зі сторони Джарилгацької затоки Скадовського району Херсонської області, є спорудою сезонного типу, та експлуатується і використовується в період з травня по вересень, тобто є тимчасовою спорудою та не є об’єктом нерухомості, для спорудження якої непотрібно отримувати у відповідача будь – яких дозвільних документів або декларацій.

Вказаним рішенням визнано протиправними дії Управління Державної архітектурно – будівельної інспекції у Херсонській області по проведенню перевірки від 04.07.2017 пасажирського причалу спайного типу на о. Джерилгач в районі маяка зі сторони Джарилгацької затоки Скадовського району Херсонської області, замовником якого було ПП "Солекс". Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду у адміністративній справі № 821/1123/17 залишено без змін.

Отже, відповідно до ч.2ст. 255 КАС України, рішення суду набрало законної сили

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд робить висновок, щодо протиправності дій Управління Державної архітектурно – будівельної інспекції у Херсонській області по проведенню перевірки від 04.07.2017 пасажирського причалу спайного типу на о. Джерилгач в районі маяка зі сторони Джарилгацької затоки Скадовського району Херсонської області, замовником якого було ПП "Солекс".

Крім того, суд враховує, що за результатом вказаних дій Управління Державної архітектурно – будівельної інспекції у Херсонській області по проведенню перевірки від 04.07.2017 відповідачем прийнято оскаржуваний припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04 липня 2017 року та постанову № 1021-01-15-35 від 13 липня 2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, оскільки дії Управління Державної архітектурно – будівельної інспекції у Херсонській області по проведенню перевірки визнано протиправними, припис від 04 липня 2017 року та постанова № 1021-01-15-35 від 13 липня 2017 року підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не надав достатньо належних та допустимих доказів щодо підтвердження правомірності своїх дій.

У зв'язку з цим, суд, аналізуючи викладене приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілено відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (73000, м. Херсон, вул. Кременчуцька, 69, код ЄДРПОУ 37471912) про визнання дій щодо проведення перевірки протиправними та визнання протиправними та скасування припису та постанови - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Управління Державної архітектурно – будівельної інспекції у Херсонській області по проведенню перевірки від 04.07.2017 пасажирського причалу спайного типу на о. Джерилгач в районі маяка зі сторони Джарилгацької затоки Скадовського району Херсонської області, замовником якого було ПП "Солекс".

Скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04 липня 2017 року.

Скасувати постанову Управління Державної архітектурно – будівельної інспекції у Херсонській області №1021-01-15-35 від 13.07.2017 про накладення штрафу фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 60624,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 6.1