Court ruling № 77790330, 12.11.2018, Bohunskyi District Court of Zhytomyr City

Справа №295/9511/15-ц

Категорія 46

2/295/1317/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2018 року суддя Богунського районного суду м. Житомира Полонець С.М. розглянувши цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4» Житомирської міської ради до Житомирської міської ради, третя особа – ОСОБА_1 про скасування рішення Житомирської міської ради, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати Акт встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та прийому-передачі межових знаків ОСОБА_1 за адресою: вул. С. Наливайка, 11-в у м. Житомирі; скасувати рішення Житомирської міської ради №741 від 17.07.2014 року в частині пункту 33 додатку 3 граф 7, 7 щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 0,1821 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) (КВЦПЗ 02.01) під існуючим нерухомим майном.

Вирішуючи питання прийняття справи до свого провадження суддею встановлено, що підстави для її розгляду в порядку цивільного судочинства відсутні з огляду на наступне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до п. 1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, засновані на положеннях ст. 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів III-V Земельного кодексу України: зокрема, про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року, яким чинні Господарський процесуальний кодекс України та Цивільний процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України у редакції вищевказаного Закону (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України (тут і далі у редакції вищевказаного Закону).

Так, за змістом пункту 6 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, комунальне підприємство подало до суду позов до міської ради щодо захисту права на земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності та визнання незаконними акту та рішення про передачу її у оренду, що порушують таке право, сторонами якого є юридичні особи.

Тобто, між позивачем та відповідачем наявний земельний спір, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами ГПК України.

Отже, враховуючи викладене, з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до юрисдикції господарських судів належать спори щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, сторонами якого є юридичні особи.

Згідно п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому є підстави для відмови у прийнятті справи до свого провадження, оскільки питання відкриття провадження по справі раніше вирішувалось іншим суддею.

Наявність ухвали про відмову у прийнятті справи до свого провадження не позбавляє позивача права на звернення до суду за вирішенням цього спору у порядку господарського судочинства.

Керуючись ст.ст. 19, 186, 259-261 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті до свого провадження цивільної справи за позовом Комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4» Житомирської міської ради до Житомирської міської ради, третя особа – ОСОБА_1 про скасування рішення Житомирської міської ради.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: