Decision № 77784876, 05.11.2018, Kyivskyi District Court of Kharkiv City

Справа № 640/15651/13-ц

н/п 2/640/188/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Ніколаєнко І.В.,

при секретарі - Газіній О.С.,

представників сторін - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація" до ОСОБА_3 про стягнене заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, який в ході судового розгляду було уточнено, відповідно до якого просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 023-п/06 від 27.01.2006 р. у сумі 13802,15 дол. США, що по курсу НБУ станом на 28.09.2017 р. складає 365381,98 грн. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 27.01.2006 року між відповідачем та Акціонерним Банком «Факторіал-Банк», правонаступником якого є позивач, укладено кредитний договір № 023-п/06, згідно якого відповідач отримав кредит в сумі 20800 доларів США, строком до 17.05.2007 року. 31.10.2006 року була укладена угода про внесення змін № 1 до договору кредиту № 023-п/06 від 27.01.2006 року, якою встановлено новий графік погашення кредиту. 26.09.2007 року укладена угода про внесення змін № 2 до договору кредиту № 023-п/06 від 27.01.2006 року. Також, угодою № 4 до договору кредиту № 023-п/06 від 27.01.2006 року встановлено новий графік погашення кредиту. Відповідач умови кредитного договору не виконує, внаслідок чого, за ним виникла заборгованість 13802,15 доларів США., що станом на 28.09.2017 р. становить 365381,98 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09.10.2013 р. відкрито провадження по справі.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 11.12.2013 р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11.09.2015 р. задоволено заяву ТОВ "Фінанс ОСОБА_4" про заміну сторони у виконавчому провадженні та поновлено строк для пред’явлення виконавчих листів до виконання.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17.02.2017 року скасовано заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 11.12.2013 р., справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Ухвалою Київського районного суду м, Харкова від 10.04.2017 року залучено до розгляду справи в якості правонаступника позивача ТОВ "Фінанс ОСОБА_4".

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11.12.2017 року залучено до розгляду справи в якості правонаступника позивача ТОВ "Фінансова компанія "Інновація".

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24.04.2018 року повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ПАТ "Фідо Банк", ТОВ "Факторингова компанія "Глобал Фінанс", ТОВ "Фінансова Компанія "Інновація", третя особа ТОВ "Фінанс ОСОБА_4" про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30.05.2018 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02.07.2018 р. задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги в обсязі уточненої позовної заяви підтримав в повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Відповідач та його представник проти задоволення позовних вимог заперечували, просили застосувати до вимог позивача строк позовної давності, та з цих підстав в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши докази, надані сторонами в обґрунтування вимог та заперечень, дійшов висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

В ході судового розгляду встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

27.01.2006 року між Акціонерним Банком «Факторіал-Банк», правонаступником якого є ПуАТ «ФІДОБАНК» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 023-п/06, відповідно до умов якого ОСОБА_3 надано кредит в сумі 20800,00 доларів США строком до 17.05.2007 року.

Пунктом 3.3.8 кредитного договору визначено, що позичальник щомісячно, починаючи з лютого 2006 року повинен проводити часткове погашення кредиту у сумі не менш, ніж 347 доларів США, протягом кожного календарного місяця, але не пізніше останнього робочого дня кожного місяця до повного погашення кредиту.

31.10.2006 року між Акціонерним Банком «Факторіал-Банк» та ОСОБА_3 укладена угода про внесення змін № 1 до договору кредиту № 023-п/06 від 27.01.2006 року, якою починаючи з жовтня 2006 року змінено п. 3.3.8 кредитного договору та встановлено новий графік погашення кредиту. 26.09.2007 року укладена угода про внесення змін № 2 до договору кредиту № 023-п/06 від 27.01.2006 року, якою починаючи з вересня 2006 року змінено п. 3.3.8 кредитного договору та встановлено новий графік погашення кредиту. Також, угодою № 4 до договору кредиту № 023-п/06 від 27.01.2006 року встановлено новий графік погашення кредиту з грудня 2008 року.

Станом на 02.09.2013 року загальна сума простроченої заборгованості за кредитним договором становить 13802,15 доларів США, з яких: 3952,15 доларів США, що за курсом НБУ станом на 02.09.2013 року складає 31589,53 грн. – прострочена заборгованість по відсоткам; 9850,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.09.2017 року складає 365381,98 грн. – борг за несплаченою (простроченою) частиною кредиту.

Внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору на його адресу за вих. № 13-70-902 від 10.02.2009 року та за вих. № 2-3-2-1-1273 від 11.06.2009 року банком було надіслано вимоги про негайне погашення заборгованості за договором № 023-п/06 від 27.01.2006 року.

Приписами п. 4.3. кредитного договору № 023-п/06 від 27.01.2006 року встановлено, що у випадку невиконання позичальником зобов’язань, визначених п.п. 3.3.4., 3.3.7., 3.3.8., 3.3.10. та 3.3.11. цього договору, протягом 45 днів поспіль, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився, та відповідно позичальник зобов’язаний погасити кредит та сплатити проценти, комісію за фактичний час використання кредиту та нараховану пеню.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості до уточненого позову за кредитним договором № 023-п/06 від 27.01.2016 року станом на 28.09.2017 року вбачається, що відповідач ОСОБА_3 здійснив останній платіж в рахунок погашення суми кредиту в розмірі 49,98 дол. США 16.01.2009 року, та в рахунок погашення нарахованих відсотків 25.02.2010 року в розмірі 300,00 дол. США.

Доказів на підтвердження того, що відповідачем в подальшому вчинялись дії спрямовані на погашення заборгованості за кредитом № 023-п/06 від 27.01.2006 року суду не надано.

З урахуванням того, що відповідачем ОСОБА_3 останній платіж за кредитним договором № 023-п/06 здійснено 25.02.2010 року, відповідно до п. 4.3. вказаного договору, право вимоги позивача виникло після спливу 45 денного строку, а саме 13.04.2010 року.

З позовною заявою про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором № 023-п/06 від 27.01.2006 року, позивач звернувся 12.09.2013 року, що підтверджується відміткою пошти на конверті в якому до суду надійшла позовна заява.

Відповідно до правової позиції ВСУ у справі №6-249цс15 від 02.12.2015 року зазначено про наступне.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов’язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Відповідно до частини п’ятої статті 261 ЦК України за зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Таким чином, якщо сторони кредитних правовідносин врегулювали в договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобов’язання, та визначили умови такого повернення коштів, усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мають правового значення, і позичальник повинен звернутися до суду з позовом за захистом свого порушеного права протягом трьох років саме від цієї дати.

Приписами ч. 4 ст. 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання позивача на те, що строк позовної давності переривався у зв’язку зі зверненням відповідача 19.10.2011 р. на адресу ПуАТ "СЕБанк" з відповідною заявою, суд до уваги не бере, з огляду на те, що з тексту вказаної заяви вбачається саме те, що відповідач не визнає суму заборгованості яка в нього виникла перед банком.

Доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на погашення заборгованості суду не надано.

Приписами ч. 1 ст. 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Посилання представника позивача на те, що відповідно до п. 6.1. договору сторони погодили збільшення строку позовної давності суд вважає помилковим.

Так, відповідно до п. 6.1. договору № 023-п/06 від 27.01.2006 року встановлено, що договір набуває чинності з моменту його укладення сторонами та діє по 26 січня 2011 року, а в частині виконання сторонами зобов’язань – до їх повного виконання. При цьому, моментом укладення договору вважається дата його підписання сторонами.

Зі змісту вказаного пункту договору не вбачається, що сторони погодили збільшення строку позовної давності, на строк більший, ніж встановлений законом.

Доказів на підтвердження переривання, зупинення перебігу строку позовної давності суду не надано.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи те, що відповідачем заявлено клопотання про застосування до вимог позивача строку позовної давності, яке суд вважає обґрунтованим, в задоволенні позову слід відмовити у зв’язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Керуючись ст.ст. 15, 256, 257, 530, 631 ЦК України, ст.ст. 12, 45, 79-81, 141, 258-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація" – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 12 листопада 2018 року.

Суддя І.В. Ніколаєнко