Decision № 7778178, 18.01.2010, Commercial Court of Kherson Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.01.2010 Справа № 14/6-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Бєлій Є.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Керч,

до: Відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод", м. Херсон,

про стягнення 12 233 грн. 19 коп.,

за участю представників

позивача: ОСОБА_2, представник, дов. № 829358 від 12.12.09 р.,

відповідача: Тодавчич С.М., представник, дов. № 759/70-64-П від 17.12.09 р.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 10180грн.71коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 2052грн.48коп. з урахуванням 3% річних, відповідно до умов договору суднобудування від 24.10.2008 року № 176-044.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти суми позовних вимог 1580грн.87коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції у зв'язку з помилковим розрахунком, в іншій частині позовні вимоги визнав та подав клопотання про розстрочку виконання рішення на 6 місяців рівними частинами вказуючи, що відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі, повязаному із зупиненням виробництва на підприємстві та відсутністю прибутку. Відзив на позовну заяву до дня засідання суду не представив.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

За згодою присутніх у судовому засіданні представників учасників судового процесу судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

24 жовтня 2008 року між сторонами укладено договір № 176-044, за умовами якого позивач, виступаючи в якості підрядника, зобовязався виконати роботи по збиранню та зварюванню секцій блоків при будівництві суден на виробничих площах відповідача, як замовника робіт (пункт 1.1. договору), а останній зобовязався прийняти та оплатити їх вартість (пункт 1.3. договору). Зокрема, розділом 3 договору сторони встановили порядок оплати, вказавши, що: перший платіж здійснюється в розмірі 30 % вартості робіт у відповідності з підписаною додатковою угодою на момент виконання підрядником 30% обєму робіт, вказаного в цій угоді; другий платіж є остаточним та здійснюється за виконані роботи до 20 числа місяця на підставі актів виконаних робіт (пункти 3.1.1. та 3.1.2. договору). Сторонами обумовлено, що обєми та строки виконання робіт визначаються додатковими угодами (пункт 1.2. договору).

На підставі цього договору між сторонами в період з 24 жовтня 2008 року по 19 січня 2009 року були укладені додаткові угоди на виконання обумовлених робіт. Зокрема, додаткові угоди №№ 1, 2, 3, 4, 5 та 6.

Так, за додатковою угодою № 1 від 24.10.2008 р. замовник доручив підряднику виконати зварювальні роботи, визначивши, що їх вартість складає 19102,50 грн без ПДВ, та вказавши строк виконання робіт до 10.11.2008 р. Про виконання робіт за цією угодою між сторонами 12 грудня 2008 року складено акт виконаних робіт, в якому зазначено, що роботи виконані на загальну суму 19102,50 грн. З метою оплати цих робіт позивачем відповідачу виставлено відповідний рахунок № 8 від 17.12.2008 р.

Додатковою угодою № 2 від 30.10.2008 р. замовник доручив підряднику виконати зварювальні роботи та вказавши строк виконання робіт до 25.11.2008 р. Про виконання робіт за цією угодою між сторонами 03.03.2009 року складено акт виконаних робіт, в якому зазначено, що роботи виконані на загальну суму 8024,40 грн.

Додатковою угодою № 3 від 03.11.2008 р. замовник доручив підряднику виконати зварювальні роботи, вказавши строк виконання робіт до 25.12.2008 р. Про виконання робіт за цією угодою між сторонами 12 грудня 2008 року складено акт виконаних робіт, в якому зазначено, що роботи виконані на загальну суму 35370 грн, а також акт від 26 грудня 2008 року, в якому зазначено вартість виконаних робіт на суму 27846 грн. З метою оплати цих робіт позивачем відповідачу виставлено відповідні рахунки № 6 від 17.12.2008 р. та № 11 від 23.12.2008 р.

Додатковою угодою № 4 від 27.11.2008 р. замовник доручив підряднику виконати зварювальні роботи, вказавши строк виконання робіт до 12.12.2008 р. Про виконання робіт за цією угодою між сторонами 12 грудня 2008 року складено акт виконаних робіт, в якому зазначено, що роботи виконані на загальну суму 3024 грн. З метою оплати цих робіт позивачем відповідачу виставлено відповідний рахунок № 9 від 17.12.2008 р.

Додатковою угодою № 5 від 27.11.2008 р. замовник доручив підряднику виконати зварювальні роботи, вказавши строк виконання робіт до 09.12.2008 р. Про виконання робіт за цією угодою між сторонами 26 лютого 2009 року складено акт виконаних робіт, в якому зазначено, що роботи виконані на загальну суму 448 грн. З метою оплати цих робіт позивачем відповідачу виставлено відповідний рахунок № 8 від 17.12.2008 р.

Додатковою угодою № 6 від 19.01.2009 р. замовник доручив підряднику виконати зварювальні роботи, вказавши строк виконання робіт до 30.01.200 р. Про виконання робіт за цією угодою між сторонами 25 лютого 2009 року складено акт виконаних робіт, в якому зазначено, що роботи виконані на загальну суму 10908 грн. З метою оплати цих робіт позивачем відповідачу виставлено відповідний рахунок № 1 від 23.01.2009 р.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає, що за своєю юридичною природою, укладений між ними договір є договором підряду. Відповідно до положень статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Не дивлячись на взяті на себе зобовязання відповідач вартість робіт за вказаними угодами не сплатив, у звязку з чим, рішенням господарського суду Херсонської області по справі № 13/136-09 з відповідача на користь позивача стягнуто 94722 грн основної заборгованості та 5263,10 грн пені, з розстрочкою на 6 місяців починаючи з дня набрання рішенням законної сили рівнозначними щомісячними сумами в розмірі 16664,18 грн. Зазначене рішення набрало законної сили.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України (435-4) боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить відповідно 10180грн.71коп. та 2052грн.48коп. Разом з тим, за розрахунком відповідача, визнаним судом вірним, розмір інфляційних становить 8599грн.84коп.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині щодо стягнення 8599грн.84коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 2052грн.48коп. з урахуванням 3% річних. Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині щодо стягнення 1580грн.87коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції у зв'язку з помилковим розрахунком.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи фінансовий стан відповідача, відсутність прибутку за результати діяльності підприємства, існуюче економічне становище в державі суд вважає за можливе та необхідне надати відповідачу розстрочку у виконанні судового рішення строком на 3 місяці, що дозволить підприємству зберегти виробничі можливості та розрахуватися з позивачем.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" (ідентифікаційний код - 14308500, адреса - 73019, місто Херсон, Карантинний острів, 1, р\рахунок 26008029801179 у ХВ ВАТ "Кредитпромбанк", МФО 352651) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса 98300, АДРЕСА_1, р\рахунок НОМЕР_2 в "Приват Бнк", МФО 384436) 8599грн.84коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 2052грн.48коп. з урахуванням 3% річних, з розстрочкою на 3 місяці починаючи з дня набрання рішенням законної сили рівнозначними щомісячними сумами в розмірі 3550грн.77коп., 106грн.52коп. витрат по сплаті державного мита, 205грн.50коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України "01" лютого 2010 р.