Court ruling № 7770653, 23.11.2009, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

У Х В А Л А

Іменем УКРАЇНИ

23 листопада 2009 року Справа № 2-а-63/08

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії

головуючий суддя Юхименко О.В.,

суддя Баранник Н.П.,

суддя Мірошниченко М.В.,

при секретарі Красота А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Південної міжрайонної

Державної податкової інспекції у м. Кривому Розі,

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

у справі № 2-а-63/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Промтекстильпостач»,

пл. Воровського, 1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, 50000;

до відповідача Південної міжрайонної

Державної податкової інспекції у м. Кривому Розі,

пр . Металургів, 16, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, 50006;

про скасування акта, -

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «Промтекстильпостач» подано позов до Південної міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про скасування податкового повідомлення-рішення № 0005252301/1 від 24.01.2008р. та стягнення судових витрат у розмірі 1.003,40 грн.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Верба І.О.) своєю постановою від 13.06.2008р. адміністративний позов задовольнив.

Скасував повідомлення-рішення № 0005252301/1 від 24.01.2008р.

Повернув з державного бюджету на користь Позивача 3,40 грн. судового збору.

У стягненні 1.000,00 грн. витрат на правову допомогу у позові відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що в матеріалах справи наявні та надавались фахівцям контролюючого органу рахунки-фактури та розрахункові документи, які є документами бухгалтерського обліку. Оскільки витрати по компенсації вартості залізничного тарифу провізної плати, здійснені в межах господарської діяльності, такі витрати підлягають включенню до складу валових.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Південна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривому Розі , Відповідач, вказує на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В ході документальної перевірки ТОВ «Промтекстильпостач» не було надано оригіналів документів, що підтверджують вартість залізничного тарифу. Напроти, надано копії залізничних квитанцій про приймання вантажу, де «відправник» - ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», «одержувач» - ВАТ «Волинь-Цемент», «платник» - ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Витрати Товариства «Промтекстильпостач» не підтверджені документально.

Просить постанову суду скасувати. У позові відмовити.

Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2009р. № 912 справу передано для розгляду колегії суддів у складі головуючий суддя Юхименко О.В., суддів Баранник Н.П., Мірошниченко М.В.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промтекстильпостач», Позивач, скаргу оспорив. В запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Позивач є транзитним продавцем та покупцем, можливість наявності оригіналу залізничної накладної у якого заперечується самими Правилами оформлення перевізних документів , затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000р. N 644.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Камертон».

Сутність спору: В період з 05.11.2007р. по 04.12.2007р., уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтекстильпостач», код за ЄДРПОУ 32692837, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2007р.

За результатами перевірки 11.12.2007р. складений акт № 291/232/32692837.

Перевіркою встановлено порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР).

Так, на виконання укладеного 29.01.2007р. з ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» договору поставки продукції, та у відповідності до первинних документів рахунків-фактур, податкових накладних, ТОВ «Промтекстильпостач» віднесено до складу валових витрат суми залізничного тарифу.

Водночас, оригінали первинних документів, що підтверджують транспортування товару, до перевірки не надавались. З копій залізничних квитанцій про приймання вантажу «відправник» і «платник» - ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», «одержувач» - ВАТ «Волинь-Цемент». Товариство «Промтекстильпостач» не являється а ні учасником транспортування, а ні відправником, платником чи одержувачем.

На підставі Акту перевірки, та в результаті апеляційного узгодження податкового зобовязання в порядку, визначеному пунктом 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), керівником Південної МДПІ 24.01.2008р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005252301/1.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14) , відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону (2181-14), Товариству з обмеженою відповідальністю «Промтекстильпостач» визначено суму податкового зобовязання за платежем 3011021000, податок на прибуток, у розмірі 65.406,00 грн. У тому числі 59.460,00 грн. основного платежу та 5.946,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Скасування податкового повідомлення-рішення стало предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, стосовно чого спору між сторонами немає, Товариством з обмеженою відповідальністю «Промтекстильпостач» протягом перевіреного періоду здійснювались операції з купівлі-продажу продукції шлаку доменного гранульованого для виробництва цементу.

При цьому, постачальником і вантажовідправником продукції є ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

У відповідності з умовами укладеного між сторонами договору № 1044Н від 29.08.2007р. Товар за договором поставляється за реквізитами вантажоодержувача; транспортується залізничним транспортом на підставі договору перевезення, укладеного Постачальником з перевізником.

При цьому, Покупець компенсує постачальнику усі витрати, повязані з транспортуванням товару до станції призначення.

За позицією фахівців контролюючого органу, про що зазначено вище, до перевірки Товариством з обмеженою відповідальністю «Промтекстильпостач» не було надано оригіналів документів, що підтверджують вартість залізничного тарифу. Напроти, надано копії залізничних квитанцій про приймання вантажу, де «відправник» - ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», «одержувач» - ВАТ «Волинь-Цемент», «платник» - ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Отже, валові витрати Товариства «Промтекстильпостач» не підтверджені документально.

Така позиція видається колегії суддів помилковою.

У відповідності з підпунктом 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Згідно до підпункту 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (334/94-ВР) н е належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

До розглянутих правовідносин не визначено певного переліку документів, обов'язковість ведення і зберігання яких встановлена правилами податкового обліку.

Водночас, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, з огляду на приписи Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Технологічно бухгалтерський облік як процес має на меті виявлення, вимірювання і реєстрацію фактів, дій і подій з метою отримання інформації про господарські операції.

Документ буквально означає свідоцтво, доказ. Бухгалтерський документ письмове свідоцтво певної форми і змісту, яке містить відомості про господарську операцію і є доказом її здійснення.

Рахунок-фактура, за загальним правилом, не є первинним документом, що фіксує чи підтверджує господарську операцію.

Проте, рахунки використовуються в господарському обороті.

Це, наприклад, рахунки на оплату комунальних послуг, електроенергії, послуг звязку.

Такі рахунки виконують і роль товарно-супровідного документа, містять відповідні реквізити первинного документа і є підставою для відображення в обліку відповідних витрат.

Так, наприклад, в пп. 5.4.8 Закону (334/94-ВР) в якості підтверджуючих документів для відшкодування витрат на відрядження згадуються транспортні рахунки, рахунки готелів, телефонні рахунки.

Рахунок-фактура («інвойс») поширений в зовнішньо економічних операціях. Для митного оформлення подається інвойс або рахунок-фактура, що є невідємною частиною ЗЕД-договору тощо. В сфері ЗЕД він є одночасно і рахунком на оплату, і документом на відвантаження, і документом для митного оформлення.

Слід вказати, що рахунок-фактура, у будь-якому випадку, є підставою для складання такого первинного документа, як платіжне доручення, котре містить інформацію про товари чи послуги, які потрібно оплатити.

У відповідності з умовами укладеного № 1044Н від 29.08.2007р. Покупець компенсує постачальнику усі витрати, повязані з транспортуванням товару до станції призначення.

Виписуючи рахунок на оплату, сторони узгодили погоджену ціну і кількість послуги.

В матеріалах справи наявні договори. Рахунки-фактури із зазначенням договору, найменування продукції, дати відправлення, вартості залізничного тарифу та ін., які, з огляду на встановлені у справі обставини дозволяють ідентифікувати понесені витрати з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції.

Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів.

Відповідальною за виписування ТТН є особа, яка замовляє транспортні послуги. Відповідно, накладна має бути за будь-яких умов, якщо покупець товару є його одержувачем.

Товариство «Промтекстильпостач» не являється а ні учасником транспортування, а ні відправником, платником чи одержувачем.

Проте, зобовязано компенсувати постачальнику усі витрати, повязані з транспортуванням товару до станції призначення у відповідності з умовами укладеного між сторонами договору № 1044Н від 29.08.2007р.

Документи, які є документами бухгалтерського обліку, підтверджують понесені витрати. Що є очевидним з аналізу суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності субєкта підприємництва.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Південної міжрайонної Державної податкової інспекції у місті Кривому Розі залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2008р. у справі № 2-а-63/08 без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається протягом одного місяця з дня складення судового рішення у повному обсязі.

Ухвалу складено у повному обсязі 21.01.2010р.

Головуючий суддя О.В.Юхименко

Суддя Н.П.Баранник

Суддя М.В.Мірошниченко