Decision № 77689283, 21.09.2018, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2018 року Справа № 0440/6285/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Філія публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» «Дніпропетровський річковий порт» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2018 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Філія публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» «Дніпропетровський річковий порт», в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в призначенні пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, із зменшенням пенсійного віку, встановленого для державних пенсій, на 10 років на підставі ст. 55 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначити пенсію за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, із зменшенням пенсійного віку, встановленого для державних пенсій, на 10 років з 20 березня 2018 року на підставі ст. 55 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 2-ї категорії постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Позивач зазначає, що досяг необхідного віку та має достатній стаж для призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII (далі Закон № 796-XII), а тому 20.03.2018 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до пункту 1 статті 55 Закону № 796-XII, тобто зі зменшенням пенсійного віку на 10 років як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який працював з моменту аварії до 01.07.1986 року та з 01.07.1986 року по 31.12.1986 року у зоні відчуження не менше 5 календарних днів, але в цьому йому було відмовлено з посиланням на відсутність у позивача такого права. Не погоджуючись з такими діями відповідача та зазначаючи те, що він має право на призначення пенсії відповідно до вимог ст. 55 Закону № 796-XII, позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Ухвала була отримана позивачем та відповідачем, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 11.09.2018 року, в якому позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити з тих підстав, що за результатами розгляду заяви позивача від 20.03.2018 про призначення пенсії відповідно до частини першої статті 55 Закону № 796-XII з доданими документами встановлено, що довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях ід 09.03.1988 року № 122, або довідка військової частини. у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивачем не надано, а оскільки згідно довідки від 14.02.2018 року № АО-50, виданої Філією «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укррічфлот», відомості щодо нарахування заробітної плати не надають можливості внести достовірну інформацію до ф. 122 щодо періоду перебування в зоні відчуження, так як містять лише загальну суму нарахованої заробітної плати за місяць то відповідачем на законних підставах було відмовлено позивачу в призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Від третьої особи жодних пояснень не надходило.

Суд, розглянувши справу, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позовну заяву, - встановив наступне.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровської області від 12.10.1999 року, є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3, яке містить відмітку «перереєстровано».

20.03.2018 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на підставі статті 55 Закону № 796-XII.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.07.2018 № 436/038-15 за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 позивачу відмовлено в призначені пенсії відповідно до статті 55 Закону № 796-XII у зв'язку з неможливістю визначити період роботи позивача в зоні відчуження на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 9 Закону №796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно зі статтею 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Зокрема, право на пенсію за віком, чоловіки набувають при досягненні 60-річного віку та за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Частиною першою статті 55 статті Закону № 796-XII передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 року незалежно від кількості робочих днів, а 01.07.1986 року по 31.12.1986 року - не менше 5 календарних днів, - передбачено зменшення віку на 10 років.

Згідно зі статтею 10 Закону № 796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986 - 1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988 - 1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Пунктом 2 частини першої статті 14 Закону № 796-XII передбачено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, до 2 категорії відносяться учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:

- з моменту аварії до 01.07.1986 року - незалежно від кількості днів;

- з 01.07.1986 року по 31.12.1986 року - не менше 5 календарних днів.

Згідно зі статтею 65 Закону № 796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Відтак, з аналізу вказаних норм слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом № 796-XII, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 21.11.2006 року № 21-1048во06 та від 04.09.2015 року № 690/23/15-а. Верховний Суд також підтримав таку позицію у своїй постановах від 27.02.2018 у справі № 344/9789/17, від 28.03.2018 у справі № 333/2072/17 (2а/333/122/17) та від 08.05.2018 у справі № 708/1022/17.

Як вже зазначалося, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорії 2, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, за змістом вказаного пункту Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підставою для призначення пенсії, крім довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року № 122, можуть бути інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно трудової книжки серії БТ-1 № 9701995 від 18.03.1986 року, ОСОБА_2 18.03.1986 року зарахований мотористом рульовим на т/х «Трускавец» та 24.11.1986 року звільнений в зв'язку з закінченням плавпрактики.

Факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується довідкою Дніпропетровської ремонтно-експлуатаційної бази флоту Державної акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» від 02.04.1993 року № 23/530, в якій зазначено наступне:

«Довідка дана ОСОБА_2, в тому, що він дійсно працював в Дніпропетровській ремонтно-експлуатаційній базі флоту на посаді моториста -рульового теплоходу «Трускавець» «Дрогобич» і приймав участь в роботі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у складі екіпажу теплоходу доставляв народно господарчі вантажі в 30-ти кілометрову зону ЧАЕС, порт Чорнобиль, Плютовище. У 1986 році: травень - 6 (шість) днів, червень - 3 (три) дні, липень 12,6 (дванадцять) днів шість годин, жовтень - 2,4 (два) дні та чотири години. Всього в 1986 році 24,2 (двадцять чотири) дні та 2 години. Підтверджуючі документи знаходяться в архіві ДРЕБ флоту.

ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має категорію.».

Зазначена довідка підписана начальником ДРЕБ флоту В.А. Бондарь.

Також, в матеріалах справи міститься довідка Дніпропетровської ремонтно-експлуатаційної бази флоту № 33/123 від 03.02.1993 року, в якій зазначений список теплоходів, працюючих в 30 км. зоні ЧАЕС п. Чорнобиль в 1986 - 1987 роках від Дніпропетровської ремонтно-експлуатаційної бази флоту та зокрема, теплохід «Трускавець».

При цьому, в матеріалах справи міститься лист заступника голови обласної державної адміністрації А.С. Федосеева, яким просив Державну акціонерну суднохідну компанію Укррічфлот у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25.09.1992 року № 501 «О порядке выдачи удостоверений лицам, пострадавшим от последствий Чернобыльськой катастрофы» направити на адресу комісії по визначенню статусу при Дніпропетровській обласній державній адміністрації відомості про терміни перебування в межах зони відчуження (30 км. зона) суден в 1986-1987 роки відповідно до наданого переліку.

До зазначеного листа долучений перелік суден, відповідно до якого теплохід «Трускавець» у травні та липні 1986 року приймав участь в ліквідації наслідків аварії від ДРЕБ флоту.

Таким чином, суд вважає, що наявні в матеріалах справи документи підтверджують перебування ОСОБА_2 у зоні відчуження на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в травні 1986 року.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на користування пільгами, встановленими Законом № 796-XII, зокрема щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 10 років.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що оскільки позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС 2 категорії, що разом із доказами які містяться в матеріалах справи підтверджує факт його роботи у зоні відчуження зокрема, в травні 1986 року, та є достатньою підставою для призначення пільгової пенсії, передбаченої частиною першою статті 55 Закону № 796-XI, тому відмова в призначенні позивачу пенсії відповідно до частини першої статті 55 Закону № 796-XII, яка викладена в рішенні від 21.07.2018 року № 436/038-15, є протиправною.

Суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.07.2018 року № 436/038-15, яким ОСОБА_2 відмовлено у призначенні пенсії, та зобов'язання відповідача призначити та виплачувати пенсію відповідно до частини першої статті 55 Закону України № 796-XII, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, зі зниженням пенсійного віку на 10 років, з моменту звернення із заявою про призначення пенсії за віком, а саме: з 20.03.2018 року.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується, оскільки позивач від сплати судового збору звільнений у встановленому Законом порядку.

Керуючись статтями 2, 72, 77, 139, 241 - 246, 250, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 49024) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094), третя особа: Філія публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» «Дніпропетровський річковий порт» (код ЄДРПОУ 24986218, вул. Амур-Гавань, 11, м. Дніпро, 49021) про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в призначенні пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, із зменшенням пенсійного віку, встановленого для державних пенсій, на 10 років на підставі ст. 55 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначити пенсію за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, із зменшенням пенсійного віку, встановленого для державних пенсій, на 10 років з 20 березня 2018 року на підставі ст. 55 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Горбалінський