№ 7768640, 28.01.2010, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 22-а-2738/09 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Умнова О.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2010 р.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Умнової О.В.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Шостака О.О.,

при секретарі: Олешко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2008 року по адміністративній справі за позовом ТОВ «Текон»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

- про визнання частково недійсним рішення про нарахування штрафних санкцій,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив визнати частково недійсним рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.02.2008 року №0000162202 в частині нарахування штрафних санкцій на суму 20287,11 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2008 року вказаний позов задоволений у повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, сторони, які з»явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що з 4.02.2008 року по 14.02.2008 року працівниками ДПІ у Подільському районі м. Києва була проведена виїзна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України згідно повідомлення уповноваженого банку розрахунковий центр «ПриватБанк»від 8.01.2008 року №27, за результатами якої складено акт перевірки від 19.02.2008 №22/22-02-30306981.

Згідно висновків акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: несвоєчасне повернення валютних коштів на суму 22144 Євро по контракту від 25.09.2007 року №52, укладеного між позивачем та фірмою «Multitool s.r.o.».

На підставі вказаного акту відповідач прийняв рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.02.2008 року №0000162202, яким визначив суму штрафних санкцій за виявлене порушення у розмірі 23185,27 грн.

Позивач не погоджуючись з вищевказаним рішенням органу державної податкової служби в частині нарахованих штрафних санкцій на суму 20287,11 грн. звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи вимоги позову виходив з того, що до правовідносин позивача слід застосовувати 180 денний строк розрахунків, встановлений з 1.01.2008 року згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки такі правовідносини є триваючими.

Колегія суддів не погоджується з такою правовою позицією суду першої інстанції виходячи з наступного.

25.09.2007 року, між позивачем та фірмою «Multitool s.r.o.»(Чеська Республіка) був укладений імпортний контракт №52 на поставку насосу на загальну вартість 63144 Євро.

Позивач здійснив попередню оплату по контракту нерезиденту у розмірі 22144 Євро платіжним дорученням від 26.09.2007 року.

У зв»язку з невиконанням умов контракту, нерезидент, 11.02.2008 року здійснив повернення валютних коштів в сумі 22200 Євро.

Позивач подав до органу державної податкової служби декларацію від 13.02.2008 року, в якій станом на 1.01.2008 року задекларував у п.13 розділу 2 «фінансові вкладення»суму дебіторської заборгованості у розмірі 22144 Євро по контракту від 25.09.2007 року №52.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в редакції чинній на момент проведення розрахунків, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву термін, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Враховуючи наведене, граничним терміном надходження товару на територію України є 25.12.2007 року, тобто з 26.09.2007 року 90 днів.

Статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Визначений Законом термін розрахунків за імпортним контрактом, укладеним позивачем закінчився у 2007 році, у зв»язку із чим, податковий орган правомірно застосував до останнього штрафні (фінансові) санкції з моменту граничного строку розрахунків в 2007 році до моменту зарахування валютної виручки, яке відбулось 11.02.2008 року.

В даному випадку правових підстав для застосування до спірних правовідносин строку зарахування виручки в іноземній валюті у 180 днів, встановленого з 1.01.2008 року Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 31.05.2007 року №1108-V, не вбачається, оскільки термін розрахунків за імпортним контрактом, укладеним позивачем закінчився у 2007 році. Внесення вказаних змін до Закону не звільняє позивача від відповідальності за порушення, вчинене до моменту набрання даними змінами чинності. Підстави для надання нормам закону зворотної дії в часі відсутні.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги вказані обставини, не дав їм належної оцінки, не вірно застосував норми матеріального права, у зв»язку із чим, невірно вирішив спір та ухвалив рішення, яке не відповідає Закону.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, обставини справи та надані сторонами докази колегія суддів вважає, що оскаржуване позивачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесено відповідачем обґрунтовано, на підставі та у межах наданих йому повноважень, відповідає виявленому в ході перевірки порушенню вимог чинного законодавства. Правомірність останнього підтверджується наявними в справі належними та допустимими доказами.

Згідно зі ст. 198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.          

За таких обставин, колегія суддів, вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2008 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Текон»у задоволенні позову до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання частково недійсним рішення про нарахування штрафних санкцій.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення суду виготовлений 2.02.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді: